Рус торгівельник на Волзі
Художня реконструкція авторства JFoliveras за описами арабського мадрівника Ібн-Фадлана.
Художня реконструкція авторства JFoliveras за описами арабського мадрівника Ібн-Фадлана.
#цікавості #лінгвістика
Топ-6 гіпотетичних темематиків
(з додаванням аутизму, циферок і мапи — все як ви любите)
1. Пізні нащадки культур Шаровидних Амфор та Воронковидних Кубків (в т.ч. осілі групи в лісовій та лісостеповій зоні) – 75%
Плюси: доіндоєвропейська природа, землеробсько-ремісничий уклад, ймовірна ізоляція та тривала асиміляція, наявність словникового поля, що відповідає типовій тематичній лексиці (господарство, побут, рослинництво).
Мінуси: важко простежити археологічну наступність у залізну добу, їх "тіні" важко вловимі без прямих текстів або генетики.
2. Населення городищевого типу у Середньому Подніпров'ї (наприклад, городища Немирівка, Більське, Кордишівка) – 55%
Плюси: висока густота населення, можлива «поліетнічність»; є сліди змішаного археологічного матеріалу (в т.ч. «південні» впливи).
Мінуси: неясна мовна приналежність, можуть бути просто ранні слов'яни чи інші IE-групи.
3. Кіммерійці - 30%
Плюси: хронологічно підходять, були у лісостепу; могли контактувати з балто-слов'янськими групами.
Мінуси: ймовірно, іранські IE, військова та кочова культура, відсутність відповідної лексики; навряд чи може дати неіндоєвропейський пласт.
4. Неври (за Геродотом) - 25%
Плюси: географічно близькі до слов'янського ареалу, можливо, доіндоєвропейські залишки.
Мінуси: вкрай туманна археологічна ідентифікація; в античних джерелах асоціюються скоріше з балтами, ніж із чимось різко відмінним.
+++++++++++++++++
Інші (немає на мапі)
-----------------------------------
5. Лісостепові скіфоїди (зольничники та інші) - 20%
Плюси: потенційний культурний субстрат; можливі контакти з ранніми слов'янами.
Мінуси: сильна IE-компонента; надто пізні та надто генетично та лінгвістично «індоєвропеїзовані», щоб бути носіями не-ІЕ субстрату.
6. Зрубна Культура / Пізні степові культури бронзового доби - 10%
Плюси: масові міграції, вплив на генетичний профіль майбутніх IE-груп.
Мінуси: вже, по суті, повноцінні IE-спільності, навряд чи можуть пояснити неіндоєвропейську лексику.
Якби зараз потрібно було зробити ставку на 1–2 кандидати, я вибрав би:
1. Пізніх нащадків КША/КВК як ймовірних зберігачів специфічної доіндоєвропейської культурної лексики;
2. Локальні групи в городищах лісостепу, як можливих носіїв остаточної, змішаної лінгвістичної традиції, «розведеної» IE-середовищем.
Що взагалі таке тематичний субстрат?
Темематичний субстрат — гіпотетична [не]індоєвропейська мова населення доісторичної Центральної Європи, сліди якої виявляються в лексиці праслов'янської та, частково, прабалтійської мови.
Термін запропонований Георгом Хольцером, який виділив близько 45 коренів із аномальними фонетичними відповідностями.
Назва — акронім: tenues → mediae, mediae aspiratae → tenues. Тобто глухі вибухові стали дзвінкими, а приховані — глухими.
Також відсутня дія закону Вінтера.
Приклади змін:
— PIE *bʰ, *dʰ, *gʰ > temematic *p, *t, *k (замість слов'янських *b, *d, *g);
— PIE *p, *t, *k > temematic *b, *d, *g;
— PIE *r̥, *l̥ > temematic *ro, *lo (замість слов'янських *ьl, *ьr);
— Довгі голосні скорочуються перед сонорними приголосними.
Хольцер асоціював носіїв темематичної мови із кіммерійцями. Іван Образцов пропонував неврів.
Дещо ідеалізована мапа для любителів очима додається.
Топ-6 гіпотетичних темематиків
(з додаванням аутизму, циферок і мапи — все як ви любите)
1. Пізні нащадки культур Шаровидних Амфор та Воронковидних Кубків (в т.ч. осілі групи в лісовій та лісостеповій зоні) – 75%
Плюси: доіндоєвропейська природа, землеробсько-ремісничий уклад, ймовірна ізоляція та тривала асиміляція, наявність словникового поля, що відповідає типовій тематичній лексиці (господарство, побут, рослинництво).
Мінуси: важко простежити археологічну наступність у залізну добу, їх "тіні" важко вловимі без прямих текстів або генетики.
2. Населення городищевого типу у Середньому Подніпров'ї (наприклад, городища Немирівка, Більське, Кордишівка) – 55%
Плюси: висока густота населення, можлива «поліетнічність»; є сліди змішаного археологічного матеріалу (в т.ч. «південні» впливи).
Мінуси: неясна мовна приналежність, можуть бути просто ранні слов'яни чи інші IE-групи.
3. Кіммерійці - 30%
Плюси: хронологічно підходять, були у лісостепу; могли контактувати з балто-слов'янськими групами.
Мінуси: ймовірно, іранські IE, військова та кочова культура, відсутність відповідної лексики; навряд чи може дати неіндоєвропейський пласт.
4. Неври (за Геродотом) - 25%
Плюси: географічно близькі до слов'янського ареалу, можливо, доіндоєвропейські залишки.
Мінуси: вкрай туманна археологічна ідентифікація; в античних джерелах асоціюються скоріше з балтами, ніж із чимось різко відмінним.
+++++++++++++++++
Інші (немає на мапі)
-----------------------------------
5. Лісостепові скіфоїди (зольничники та інші) - 20%
Плюси: потенційний культурний субстрат; можливі контакти з ранніми слов'янами.
Мінуси: сильна IE-компонента; надто пізні та надто генетично та лінгвістично «індоєвропеїзовані», щоб бути носіями не-ІЕ субстрату.
6. Зрубна Культура / Пізні степові культури бронзового доби - 10%
Плюси: масові міграції, вплив на генетичний профіль майбутніх IE-груп.
Мінуси: вже, по суті, повноцінні IE-спільності, навряд чи можуть пояснити неіндоєвропейську лексику.
Якби зараз потрібно було зробити ставку на 1–2 кандидати, я вибрав би:
1. Пізніх нащадків КША/КВК як ймовірних зберігачів специфічної доіндоєвропейської культурної лексики;
2. Локальні групи в городищах лісостепу, як можливих носіїв остаточної, змішаної лінгвістичної традиції, «розведеної» IE-середовищем.
Що взагалі таке тематичний субстрат?
Темематичний субстрат — гіпотетична [не]індоєвропейська мова населення доісторичної Центральної Європи, сліди якої виявляються в лексиці праслов'янської та, частково, прабалтійської мови.
Термін запропонований Георгом Хольцером, який виділив близько 45 коренів із аномальними фонетичними відповідностями.
Назва — акронім: tenues → mediae, mediae aspiratae → tenues. Тобто глухі вибухові стали дзвінкими, а приховані — глухими.
Також відсутня дія закону Вінтера.
Приклади змін:
— PIE *bʰ, *dʰ, *gʰ > temematic *p, *t, *k (замість слов'янських *b, *d, *g);
— PIE *p, *t, *k > temematic *b, *d, *g;
— PIE *r̥, *l̥ > temematic *ro, *lo (замість слов'янських *ьl, *ьr);
— Довгі голосні скорочуються перед сонорними приголосними.
Хольцер асоціював носіїв темематичної мови із кіммерійцями. Іван Образцов пропонував неврів.
Дещо ідеалізована мапа для любителів очима додається.
Forwarded from Антропогенез
Населення культури шнурової кераміки та бойових сокир
Остання частина неолітичного періоду на більшості північних територій Центральної Європи відзначена появою загадкової групи людей, які прикрашали свою кераміку, поки вона була ще вологою, шнуровими образами і які також поміщали в свої могили просвердлені кам'яні бойові сокири, підозріло схожі на сокири фатьянівської культури. Кордони земель, населених шнуровиками, окреслюють Восгес на заході, Урал на сході і Альпи на півдні. Хоча ці завойовники займалися і землеробством, їх могили містять скоріше зброю, ніж мотики, а в деяких випадках – кістки коней (вірогідно, одомашнених). На основі фізичних свідчень ймовірно, що шнуровики походять з північного Причорномор'я.
Типове скупчення черепів шнуровиків походить з Сілезії та Богемії, звідки може бути зібрана серія в 29 чоловічих черепів. Вони належать до певного, дуже відмінного від інших фізичного типу. Довжина склепіння велика, в більшості випадків більше 190 мм; ширина невелика, що дає низький середній черепний показник 71, а висота велика, що значно перевищує ширину. У поєднанні з цією перебільшено довгою, вузькою та високозведеною формою зазвичай знаходиться високе чоло. Більш сильні надбровні дуги і м'язові відмітки, ніж зазвичай у середземноморських типів, знайомих нам по Іспанії та Дунаю; форма лиця включає стислі вилиці, низькі орбіти та лепторинний ніс. Висоти лиця, вірогідно, великі, а нижня щелепа глибока і сильно відмічена, хоча зазвичай і вузька. У шнурових серіях зріст майже завжди великий, більшість представників могли характеризуватись світлою пігментацією. У південній та західній Німеччині останки шнуровиків знайдені в порівняному достатку. Вони особливо процвітали в Саксонії та Тюрингії, очевидно вели більш стабільне життя, ніж на території східніше. З десяти черепів, що належать до саксонсько-тюрингської культури шнурової кераміки, чотири з семи, які можуть бути виміряні, є мезоцефальними і три – доліхоцефальними. У південній шнуровій групі найвищий показник дорівнює 75. Ці три доліхоцефали, мабуть, належали до звичайного типу.
Література: Карлтон Стівенс Кун
"Раси Європи"
Остання частина неолітичного періоду на більшості північних територій Центральної Європи відзначена появою загадкової групи людей, які прикрашали свою кераміку, поки вона була ще вологою, шнуровими образами і які також поміщали в свої могили просвердлені кам'яні бойові сокири, підозріло схожі на сокири фатьянівської культури. Кордони земель, населених шнуровиками, окреслюють Восгес на заході, Урал на сході і Альпи на півдні. Хоча ці завойовники займалися і землеробством, їх могили містять скоріше зброю, ніж мотики, а в деяких випадках – кістки коней (вірогідно, одомашнених). На основі фізичних свідчень ймовірно, що шнуровики походять з північного Причорномор'я.
Типове скупчення черепів шнуровиків походить з Сілезії та Богемії, звідки може бути зібрана серія в 29 чоловічих черепів. Вони належать до певного, дуже відмінного від інших фізичного типу. Довжина склепіння велика, в більшості випадків більше 190 мм; ширина невелика, що дає низький середній черепний показник 71, а висота велика, що значно перевищує ширину. У поєднанні з цією перебільшено довгою, вузькою та високозведеною формою зазвичай знаходиться високе чоло. Більш сильні надбровні дуги і м'язові відмітки, ніж зазвичай у середземноморських типів, знайомих нам по Іспанії та Дунаю; форма лиця включає стислі вилиці, низькі орбіти та лепторинний ніс. Висоти лиця, вірогідно, великі, а нижня щелепа глибока і сильно відмічена, хоча зазвичай і вузька. У шнурових серіях зріст майже завжди великий, більшість представників могли характеризуватись світлою пігментацією. У південній та західній Німеччині останки шнуровиків знайдені в порівняному достатку. Вони особливо процвітали в Саксонії та Тюрингії, очевидно вели більш стабільне життя, ніж на території східніше. З десяти черепів, що належать до саксонсько-тюрингської культури шнурової кераміки, чотири з семи, які можуть бути виміряні, є мезоцефальними і три – доліхоцефальними. У південній шнуровій групі найвищий показник дорівнює 75. Ці три доліхоцефали, мабуть, належали до звичайного типу.
Література: Карлтон Стівенс Кун
"Раси Європи"
#лікнеп #база #індоєвропейці
Латенська культура (Ла-Тен)
На північ від Альп, серед лісів, річок і озер Центральної Європи, у V ст. до н.е. народилася одна з найвпливовіших археологічних культур ранньої залізної доби – Латенська культура. Сама її серцевина розташовувалася біля озера Невшатель у сучасній Швейцарії, в місці під назвою Ла-Тен, де після спаду води у 1857 р. виявили тисячі мечів, списів, фібул, щитів та інших артефактів. Згодом ця культура розійшлася хвилями далеко за межі Галлії.
1) Що є Ла-Тен взагалі?
Це не держава, а матеріальна культура: те, що залишилось після життя кельтів та їхніх сусідів у V-I ст. до н.е. Її носіями були племена, які говорили кельтськими мовами, й ті, на кого кельти спричинили потужний вплив. Латенський стиль вирізняється знаменитими «свердлами» у металі, дереві й кераміці, закрученими формами у фібулі, зброї, мистецтві та релігійній символіці. Це – візуальна мова кельтів: органічна, абстрактна, ніби рух води чи порив вітру (як згодом визнавали грецькі філософи – кельти це синонім свободи).
Ті самі латенські кельти стали першими «цивілізованими варварами» Європи. Вони:
– створили розвинену воїнську еліту з мечами, шоломами і панцирами;
– поширили залізні технології на північ Європи;
– перетворили вождів на сакральних героїв, яких ховали з золотом і колісницями;
– навчилися торгувати з греками та етрусками, кельтське вино текло ріками;
– принесли кельтські мови на Британські острови, до Галлії, Піренеїв, а місцями й до Балкан з Анатолією;
– залишили такі знакові пам'ятки, як кельтські кургани, торки, кам'яні святилища й мечі типу Ла-Тен.
2) Латенці як мовний феномен.
Мова латенської культури – це початок довгої історії кельтських мов: галльської, бритської, гельської, які були панівними в Західній Європі до римської експансії. Ці мови:
– формують пласт європейської топоніміки (наприклад, Париж – від паризіїв);
– збереглись в сучасній Ірландії, Шотландії, Уельсі;
– вплинули на сусідні германські, слов'янські та романські мови;
3) Що далі?
Римляни поступово зруйнують Латенський світ. Але не до кінця. Галльські племена стануть основою середньовічної Франції. Кельтські мотиви не зникнуть: вони повернуться в рукописах Ірландії, в легендах про Артура, в орнаментах бретонських каплиць.
І коли наступного разу ви побачите завиток у мистецтві або дізнаєтесь про стародавній топонім на -dunum чи -magus – знайте: це голос Ла-Тену. Європа пам'ятає.
Латенська культура (Ла-Тен)
На північ від Альп, серед лісів, річок і озер Центральної Європи, у V ст. до н.е. народилася одна з найвпливовіших археологічних культур ранньої залізної доби – Латенська культура. Сама її серцевина розташовувалася біля озера Невшатель у сучасній Швейцарії, в місці під назвою Ла-Тен, де після спаду води у 1857 р. виявили тисячі мечів, списів, фібул, щитів та інших артефактів. Згодом ця культура розійшлася хвилями далеко за межі Галлії.
1) Що є Ла-Тен взагалі?
Це не держава, а матеріальна культура: те, що залишилось після життя кельтів та їхніх сусідів у V-I ст. до н.е. Її носіями були племена, які говорили кельтськими мовами, й ті, на кого кельти спричинили потужний вплив. Латенський стиль вирізняється знаменитими «свердлами» у металі, дереві й кераміці, закрученими формами у фібулі, зброї, мистецтві та релігійній символіці. Це – візуальна мова кельтів: органічна, абстрактна, ніби рух води чи порив вітру (як згодом визнавали грецькі філософи – кельти це синонім свободи).
Ті самі латенські кельти стали першими «цивілізованими варварами» Європи. Вони:
– створили розвинену воїнську еліту з мечами, шоломами і панцирами;
– поширили залізні технології на північ Європи;
– перетворили вождів на сакральних героїв, яких ховали з золотом і колісницями;
– навчилися торгувати з греками та етрусками, кельтське вино текло ріками;
– принесли кельтські мови на Британські острови, до Галлії, Піренеїв, а місцями й до Балкан з Анатолією;
– залишили такі знакові пам'ятки, як кельтські кургани, торки, кам'яні святилища й мечі типу Ла-Тен.
2) Латенці як мовний феномен.
Мова латенської культури – це початок довгої історії кельтських мов: галльської, бритської, гельської, які були панівними в Західній Європі до римської експансії. Ці мови:
– формують пласт європейської топоніміки (наприклад, Париж – від паризіїв);
– збереглись в сучасній Ірландії, Шотландії, Уельсі;
– вплинули на сусідні германські, слов'янські та романські мови;
3) Що далі?
Римляни поступово зруйнують Латенський світ. Але не до кінця. Галльські племена стануть основою середньовічної Франції. Кельтські мотиви не зникнуть: вони повернуться в рукописах Ірландії, в легендах про Артура, в орнаментах бретонських каплиць.
І коли наступного разу ви побачите завиток у мистецтві або дізнаєтесь про стародавній топонім на -dunum чи -magus – знайте: це голос Ла-Тену. Європа пам'ятає.
Forwarded from ꑭ ᴠᴀʟʜöʟʟ ✙
Якщо дослідити етимологію слова "Пасха" — це спочатку приведе до давньогрецького πάσχα, далі до арамейського "פסחא", спорідненого з давньоєврейським "פסח", що читається як "Песах" та буквально означає "проходження повз". Песах — це іудейське свято, приурочене до виходу євреїв з Єгипту. Куди більш цікавими виявляться етимологічні корені англійської назви цього іудейського свята. Сучасний англійський термін Easter споріднений з німецьким Ostern, у стародавніх текстах з'являється у формах Ēastru, Ēastro і Ēastre або Ēostre.
За свідченням Беди, англійського історика, місяць квітень носив староанглійську назву Ēosturmōnaþ, який «колись називався на честь богині на ім’я Еостра, на честь якої в тому місяці справлялися свята». Це одне з небагатьох свідчень про існування такої богині та свята на її честь. Брати Грімм писали, що «слово Ostarâ, подібно до давньоанглійського Eástre, могло в язичницькі часи бути ім'ям вищої істоти, культ якої був так глибоко вкорінений у народі, що християнам частково довелося з ним змиритися — у результаті вони використали стародавнє ім'я для позначення тепер уже свого щорічного свята».
Оскільки про Остару мова вже йшла — цього разу варто розкрити тему традицій до свята весни. Звичай фарбувати яйця відомий не лише в Європі — на іранське свято Навруз також прийнято розфарбовувати яйця. Назва свята походить від праіндоєвропейського *néwos, від якого також походять англ. new, нім. neu, укр. новий. Навруз походить з зороастрійської традиції, тобто звичай фарбувати яйця не пов'язаний з християнством, а сягає індоєвропейських традицій. Яйце у багатьох народів було уособленням родючої сили природи.
У слов'янських народів яйце асоціювалося з родючістю землі, з весняним відродженням природи. Щодо пасок — у східних слов'ян в дохристиянські часи панувала традиція випікання "баб" — випічка, приурочена до весняних свят, яка разом з яйцями символізує здатність чоловіків і жінок до продовження роду. Наші предки в Весняне Рівнодення влаштовували святкування на честь відродження сонця та воскресіння природи, і не дивлячись на спроби церкви знищити ці язичницькі традиції — вони живі й сьогодні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Під цим постом задавайте ваші питання щодо індоєвропеїстики, язичництва, інших цікавих аспектів світобудови.
У міру надходження питань відповідатиму на них.
Якщо питання нецікаве — мут.
У міру надходження питань відповідатиму на них.
*néwos ḱóino pinned «Під цим постом задавайте ваші питання щодо індоєвропеїстики, язичництва, інших цікавих аспектів світобудови. У міру надходження питань відповідатиму на них. Якщо питання нецікаве — мут. »
*néwos ḱóino
Під цим постом задавайте ваші питання щодо індоєвропеїстики, язичництва, інших цікавих аспектів світобудови. У міру надходження питань відповідатиму на них. Якщо питання нецікаве — мут.
Пачка перша.
Алярм! Є ймовірність виявлення ськарбов гутьіру у питаннях та у відповідях.
Питання №1 (від Kύριλλος):
«шо ви думаєте про самих близьких родичів індоєвропейців? уральці? або була теорія про індокавказьку теорію, де пробувати північнозахідні кавказькі мови з ними якось засунути».
Відповідь:
Та ніхто не родич ІЄ. Уральці — це сусіди, місцями вороги, але не спільне коріння. Я не нострат, це важливо розуміти. А "індокавказькі теорії" — то вже спроба у всьому побачити єдність, де її ніколи не було. Наскільки мені відомо, навіть у рамках ностратики це є хуїта.
Питання №2 (від omegamax):
«розкажіть про язичницький світогляд. що означає бути язичником у 21 столітті?»
Відповідь:
Бути язичником у XXI столітті – це означає тримати спину рівно, жити за честю, знати свій рід, своє місце та себе самого. Це не ларп у мантії Дарта Вейдера з кадилом, а щоденні готовність, порядок, дисципліна, воля, кров та дія. Світогляд воїна, не випадкового перехожого. Живеш як у поході, береш участь (вона вже йде) в РаХоВє, славиш Богів і на пиру і в січі.
Питання №3 (від Station):
«Чи були давні Перси білими?»
Відповідь:
Так.
Питання №4 (від аноніма в ПП):
«Че асатру думают по поводу Фенрира? Он рождён Локи и Ангрбодой, которые 1) вероятно огонь ну и 2) Ангрбода типа сулящая горе, а само имя волка чёт типа болотник. Он вечно растёт и поглощает Солнце. Сразу представляется некая вселенская Тьма или Хаос, пожирающая всё подобно огню, но тогда я не понимаю почему его убивает Видар, да и впринцине фигуру Видара. Он какой-то максимально невзрачный персонаж, в младшей Эдде про него есть глава, где типа два предложения "Видар ас. У него есть огромный башмак". А, ну и Фенрир не кажется некой абсолютно хтонической силой, он общается с асами и проявляет осторожность. Ну и плюсом его сковывают Глейпниром, который типа из вещей более не существующих. То есть, символически миф про Фенрира значит что-то вроде "Раньше тьма была подвластна, но нынче она поглащает существующие устои и только безмолвная яростная месть может ей притовостоять". Какой в асатру взгляд на всё это?»
Відповідь:
Так, я асатру і рідновір, не можу говорити за всіх, скажу за себе та знайомих. Взагалі, ніче не думають особливо, це ж не об'єкт поклоніння, а персонаж, щоб працювала міфологія. Фенрір це справді якесь первозданне болото, суть поглинання. Він, як я вже сказав, умова, щоб історії, що ведуть від створення світів до Рагнароку, працювали, тобто не ворог в абсолютному сенсі, не зло там і т.д. А Відар він не герой, тому в нього так мало описів, це відплата, якщо ти накоїв хуйню, як Фенрір, наприклад. Є опис його ще, що він (Відар) тільки народився, навіть не причесався, не поголився, не помився, не постриг нігті, коротше не за поняттями ваще, але одразу погнав убивати Фенріра, що це таке? А ось.
Питання №5 (від pale):
«как вьіглядели ямники?»
Відповідь:
Крепкие, крупноебльіе степняки с длинньіми головами. Вьісокие, жилистьіе, с нагльіми низкоорбитальньіми глазами. Если и ульібались, то с ульібки считьівался вьісокофункциональньій аутизм. Светловолосьіе и светлокожие, глаза хз, соевики говорят, типа могли бьіть и темные очи, но єто, на мой взгляд, бред в духе шоколадной реконструкции чеддарца. Крч єто бьіли люди, которьіе могли без лишних вопросов врубить каменный топор или раннюю версию медного/бронзового меча в чей-то череп, не задумьіваясь. Настоящие хозяева Степи: трупьі — в ямах, ебла — по верту.
Питання №1 (від Kύριλλος):
«шо ви думаєте про самих близьких родичів індоєвропейців? уральці? або була теорія про індокавказьку теорію, де пробувати північнозахідні кавказькі мови з ними якось засунути».
Відповідь:
Та ніхто не родич ІЄ. Уральці — це сусіди, місцями вороги, але не спільне коріння. Я не нострат, це важливо розуміти. А "індокавказькі теорії" — то вже спроба у всьому побачити єдність, де її ніколи не було. Наскільки мені відомо, навіть у рамках ностратики це є хуїта.
Питання №2 (від omegamax):
«розкажіть про язичницький світогляд. що означає бути язичником у 21 столітті?»
Відповідь:
Бути язичником у XXI столітті – це означає тримати спину рівно, жити за честю, знати свій рід, своє місце та себе самого. Це не ларп у мантії Дарта Вейдера з кадилом, а щоденні готовність, порядок, дисципліна, воля, кров та дія. Світогляд воїна, не випадкового перехожого. Живеш як у поході, береш участь (вона вже йде) в РаХоВє, славиш Богів і на пиру і в січі.
Питання №3 (від Station):
«Чи були давні Перси білими?»
Відповідь:
Так.
Питання №4 (від аноніма в ПП):
«Че асатру думают по поводу Фенрира? Он рождён Локи и Ангрбодой, которые 1) вероятно огонь ну и 2) Ангрбода типа сулящая горе, а само имя волка чёт типа болотник. Он вечно растёт и поглощает Солнце. Сразу представляется некая вселенская Тьма или Хаос, пожирающая всё подобно огню, но тогда я не понимаю почему его убивает Видар, да и впринцине фигуру Видара. Он какой-то максимально невзрачный персонаж, в младшей Эдде про него есть глава, где типа два предложения "Видар ас. У него есть огромный башмак". А, ну и Фенрир не кажется некой абсолютно хтонической силой, он общается с асами и проявляет осторожность. Ну и плюсом его сковывают Глейпниром, который типа из вещей более не существующих. То есть, символически миф про Фенрира значит что-то вроде "Раньше тьма была подвластна, но нынче она поглащает существующие устои и только безмолвная яростная месть может ей притовостоять". Какой в асатру взгляд на всё это?»
Відповідь:
Так, я асатру і рідновір, не можу говорити за всіх, скажу за себе та знайомих. Взагалі, ніче не думають особливо, це ж не об'єкт поклоніння, а персонаж, щоб працювала міфологія. Фенрір це справді якесь первозданне болото, суть поглинання. Він, як я вже сказав, умова, щоб історії, що ведуть від створення світів до Рагнароку, працювали, тобто не ворог в абсолютному сенсі, не зло там і т.д. А Відар він не герой, тому в нього так мало описів, це відплата, якщо ти накоїв хуйню, як Фенрір, наприклад. Є опис його ще, що він (Відар) тільки народився, навіть не причесався, не поголився, не помився, не постриг нігті, коротше не за поняттями ваще, але одразу погнав убивати Фенріра, що це таке? А ось.
Питання №5 (від pale):
«как вьіглядели ямники?»
Відповідь:
Крепкие, крупноебльіе степняки с длинньіми головами. Вьісокие, жилистьіе, с нагльіми низкоорбитальньіми глазами. Если и ульібались, то с ульібки считьівался вьісокофункциональньій аутизм. Светловолосьіе и светлокожие, глаза хз, соевики говорят, типа могли бьіть и темные очи, но єто, на мой взгляд, бред в духе шоколадной реконструкции чеддарца. Крч єто бьіли люди, которьіе могли без лишних вопросов врубить каменный топор или раннюю версию медного/бронзового меча в чей-то череп, не задумьіваясь. Настоящие хозяева Степи: трупьі — в ямах, ебла — по верту.
*néwos ḱóino
Пачка перша. Алярм! Є ймовірність виявлення ськарбов гутьіру у питаннях та у відповідях. Питання №1 (від Kύριλλος): «шо ви думаєте про самих близьких родичів індоєвропейців? уральці? або була теорія про індокавказьку теорію, де пробувати північнозахідні…
Пачка друга.
(Досить швидко набралася... )
Питання №6 (від аноніма в ПП):
Готовлю презентацию о ПИЕ для детей. По времени она всего на 10 минут. Я думаю сделать 4 блока:
Ху из индоиропианс?
Пие лангуаге;
Классификейшн оф пие лангуажес;
Контемпорал ситуэйшн.
Как думаешь, про че надо в первую очередь рассказать, учитывая небольшой хронометраж?
Відповідь:
Потрібно почати з простої тези буквально ху із ІЕ, типу, індоєвропейці — це носії родинних мов, що походять від праіндоєвропейської, а праіндоєвропейська мова — це мова, що реконструюється, якою говорили представники нещодавно докладно вивченої та описаної Михайлівської культури з території України. У класифікації можна різні ізоглоси згадати, не тільки кентум/сатем:
https://en.m.wikipedia.org/wiki/File:Indo-European_isoglosses.png https://adobeacrobat.app.link/Mhhs4GmNsxb
https://doi.org/10.1515/psicl-2020-0012
Питання №7 (від сигмо):
«Недавнюю статью про генетику индо-европейцев читал? Мнение? Слышал, там оказалось, что древние индо-европейцы были ещё более белыми чем ранее считалось. Насколько сильно расовая белота происходит из ANE субстрата, по-вашему?»
Відповідь:
Ну смари, єто не вьішли какие-то абсолютли новьіе исследования, єто поменялся мейнстрим. Да, соя еще некоторое время будет капать на фоне, но уже не будет так сильно мешать мейнстриму разбираться в пигментации древних людей. А в чем заключалась єта соя? Оу, єто гениальньій наеб ґоїм. Крч, суть соево-навучного метода такова: тебе всеми силами необходимо док0зать, что древние люди, будь то кроманьонец, неандерталец, ямник или ваще варяг, бьіли ниггерами. Для єтого у тебя есть три инструмента: 1) исследовать максимально древние поврежденньіе образцьі и делать вид, что отсутствие враждебньіх твоей идеологии аллелей депигментации — то не томушо в геноме нету даже участков, кодирующих ручки и ножки, а томушо древние люди бьіли ниггерами (на отсутствие ручек и ножек, в случае восприятия такого генома полньім, тьі должен закрьіть глаза); 2) использовать инструментьі типа HP-S, которьій "не видит" большую часть возможньіх оттенков кожи, получить на вьіходе результат "интьірмидиєйт" и через пару диалектических шагов привести его к результату "шоколадно-ч0рньій" (то, что у япошек фактически тоже "интьірмидиєйт" кожа, стоит тщательно умолчать) и 3) ну не повезло тебе, анализируешь тьі всеми возможньіми методами геном ямника, а там 88% pale skin+A10 eyes+blonde hair, геном полньій, хорошо сохранился, жопай вилять сложно, но тут тебе на помощь приходит niggerisatius ex machina — берешь и говоришь: «ну єто лишь геньі, они не обязательно проявлялись в фенотипе» и рисуешь ямника ниггером крч, навука, у тебя ж есть цельіх 14%, шо он не бьіл блондином с синими глазами и белой кожей, ну вот они и прокнули на реконструкции. В общем, тьі зроз, сейчас, когда политизированньіе методьі в палеогенетике отходят на второй план, будет гораздо больше внезапньіх крайне бельіх реконструированньіх древних людей, коими они и бьіли.
Питання №8 (від Тараса):
«яким був первинний фенотип ранніх ІЄ(середньостогівська)?»
Відповідь:
Брюнн.
Питання №9 (від Alexandr):
«Від якої мови походить праіндоєвропейська та чи щось відомо про те, коли і як відокремилася праіндоєвропейська та її носії від інших мовно-культурних спільнот?»
Відповідь:
Про праіндоєвропейців відомо дахуя: археологічна база (Середньостоговська, Михайлівська, Ямна культури), генетика, реконструйована мова з сотнями слів, соціальна структура, реконструйована міфологія, система спорідненості, навіть базові (дрч, досить хтонічні) уявлення про світ. А от щоб відповісти «від якої мови вона походить» — доведеться лізти в туман епох мезоліту/(суб)неоліту, де є тільки люти здогадки. Тобто — безблагодатна справа. ПІЄ у північному Причорномор'ї — не чийсь нащадок, а перший, кого ми реально бачимо й можемо описати (у лінгвістичному сенсі).
(
Питання №6 (від аноніма в ПП):
Готовлю презентацию о ПИЕ для детей. По времени она всего на 10 минут. Я думаю сделать 4 блока:
Ху из индоиропианс?
Пие лангуаге;
Классификейшн оф пие лангуажес;
Контемпорал ситуэйшн.
Как думаешь, про че надо в первую очередь рассказать, учитывая небольшой хронометраж?
Відповідь:
Потрібно почати з простої тези буквально ху із ІЕ, типу, індоєвропейці — це носії родинних мов, що походять від праіндоєвропейської, а праіндоєвропейська мова — це мова, що реконструюється, якою говорили представники нещодавно докладно вивченої та описаної Михайлівської культури з території України. У класифікації можна різні ізоглоси згадати, не тільки кентум/сатем:
https://en.m.wikipedia.org/wiki/File:Indo-European_isoglosses.png https://adobeacrobat.app.link/Mhhs4GmNsxb
https://doi.org/10.1515/psicl-2020-0012
Питання №7 (від сигмо):
«Недавнюю статью про генетику индо-европейцев читал? Мнение? Слышал, там оказалось, что древние индо-европейцы были ещё более белыми чем ранее считалось. Насколько сильно расовая белота происходит из ANE субстрата, по-вашему?»
Відповідь:
Ну смари, єто не вьішли какие-то абсолютли новьіе исследования, єто поменялся мейнстрим. Да, соя еще некоторое время будет капать на фоне, но уже не будет так сильно мешать мейнстриму разбираться в пигментации древних людей. А в чем заключалась єта соя? Оу, єто гениальньій наеб ґоїм. Крч, суть соево-навучного метода такова: тебе всеми силами необходимо док0зать, что древние люди, будь то кроманьонец, неандерталец, ямник или ваще варяг, бьіли ниггерами. Для єтого у тебя есть три инструмента: 1) исследовать максимально древние поврежденньіе образцьі и делать вид, что отсутствие враждебньіх твоей идеологии аллелей депигментации — то не томушо в геноме нету даже участков, кодирующих ручки и ножки, а томушо древние люди бьіли ниггерами (на отсутствие ручек и ножек, в случае восприятия такого генома полньім, тьі должен закрьіть глаза); 2) использовать инструментьі типа HP-S, которьій "не видит" большую часть возможньіх оттенков кожи, получить на вьіходе результат "интьірмидиєйт" и через пару диалектических шагов привести его к результату "шоколадно-ч0рньій" (то, что у япошек фактически тоже "интьірмидиєйт" кожа, стоит тщательно умолчать) и 3) ну не повезло тебе, анализируешь тьі всеми возможньіми методами геном ямника, а там 88% pale skin+A10 eyes+blonde hair, геном полньій, хорошо сохранился, жопай вилять сложно, но тут тебе на помощь приходит niggerisatius ex machina — берешь и говоришь: «ну єто лишь геньі, они не обязательно проявлялись в фенотипе» и рисуешь ямника ниггером крч, навука, у тебя ж есть цельіх 14%, шо он не бьіл блондином с синими глазами и белой кожей, ну вот они и прокнули на реконструкции. В общем, тьі зроз, сейчас, когда политизированньіе методьі в палеогенетике отходят на второй план, будет гораздо больше внезапньіх крайне бельіх реконструированньіх древних людей, коими они и бьіли.
Питання №8 (від Тараса):
«яким був первинний фенотип ранніх ІЄ(середньостогівська)?»
Відповідь:
Брюнн.
Питання №9 (від Alexandr):
«Від якої мови походить праіндоєвропейська та чи щось відомо про те, коли і як відокремилася праіндоєвропейська та її носії від інших мовно-культурних спільнот?»
Відповідь:
Про праіндоєвропейців відомо дахуя: археологічна база (Середньостоговська, Михайлівська, Ямна культури), генетика, реконструйована мова з сотнями слів, соціальна структура, реконструйована міфологія, система спорідненості, навіть базові (дрч, досить хтонічні) уявлення про світ. А от щоб відповісти «від якої мови вона походить» — доведеться лізти в туман епох мезоліту/(суб)неоліту, де є тільки люти здогадки. Тобто — безблагодатна справа. ПІЄ у північному Причорномор'ї — не чийсь нащадок, а перший, кого ми реально бачимо й можемо описати (у лінгвістичному сенсі).