А ось реальні історії від освітян з різних куточків країни:
 
❗️Працюю в ліцеї Ізюмського району. Проживаю в зоні бойових дій.
З січня 2025 року припинили виплачувати доплату за роботу в зоні бойових дій. А з березня надбавку за престижність праці скоротили з 20% до 5%.
 
❗️ Вінницька область. Після додавання Тисячі Зеленського, зняли 15 % престижності!Зараз отримуємо лише 5 %. Як результат, заробітня плата менше ніж було.
 
❗️ Добропільська ТГ. Від початку 2025 року після доплати у 1000 грн, доплату за престижність зменшили до мінімуму. Таким чином вийшло, що 1000 додали, а 1500 забрали. Зрештою вийшло, що після доплат заробітна плата вчителів громади тільки зменшилася.
 
Освітяни питають: ❓до яких пір з учителів будуть знущатися ?
 
Уряд в обличчі Шмигаля чи Міносвіти в обличчі Лісового провалює роботу в ключовій сфері❓❗️.
 
❗️Замість того, щоб боротися за належне фінансування освіти, ви (обидва) продовжуєте обіцяти і насолоджуватися ними.

Президентська більшість у парламенті без проблем ухвалює потрібні Банковій рішення, але на освіту коштів так і не знаходить.
 
Освіта має бути пріоритетом у країні, яка воює, а не полем для експериментів та маніпуляцій із цифрами.

Україні потрібен уряд, який справді дбає про людей, а не лише про гарні звіти.
 
…Знущання над освітянами продовжується...
 
2/2

Опендатабот опублікував Рейтинг якості відкритих даних,  де 🔄 найнижчий бал серед центральних органів державної влади у Державної податкової служби — 0.2%.🤷‍♀️

Від початку повномасштабної війни ⛔Податкова перестала публікувати усі набори даних, окрім обсягів відшкодування ПДВ.

Втім навіть ця інформація є агрегованою за певний період.
 
Також ℹ️найбільш закритими досі залишаються:
• Пенсійний фонд,
• Моторне (транспортне) страхове бюро,
• Міністерство соціальної політики
• Міністерство економіки.
 
Найбільш 👍сумлінно дані публікують:
• Верховна Рада,
• Державна судова адміністрація
• Міністерство внутрішніх справ.
 
🤔 Менш ніж наполовину відкриті дані в Україні відповідають 🔥міжнародним вимогам.
 
Наразі Рейтинг якості відкритих даних складає 44,21% , напередодні повномасштабного вторгнення -  57,6%.
 
Отже, 📊дані державних реєстрів, що за закономмають бути публічними, все ще залишаються напіввідкритими, а у ДПС повністю закритими🙅‍♀️🥲
 

ℹ️Сьогодні Верховною Радою України ПРИЙНЯТО ЗМІНИ до Кодексу законів про працю України (законопроект 10164-1), якими врегульовується можливість👇

⬆️направлення у відрядження працівників, які працюють дистанційно або на дому;

⬆️переведення за погодженням із роботодавцем працівника на надомну або дистанційну форму роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років дистанційно.

Ці зміни мають зняти питання контролюючих органів до роботодавців стосовно дотримання законодавства при направленні надомних та дистанційних працівників у відрядження, а також хоча б частково вирішити проблеми батьків, малолітня дитина яких вчиться дистанційно.

❓Пам'ятаєте про популістський проект Зеленського "Економічний паспорт Українця" кінця 2021 року?

Це про створення спеціального Фонду, куди влада пропонувала зараховувати кошти від сплати ренти з видобутку українських корисних копалин, які з 2037 року повинні були спрямовуватись на виплати дітям при досягненні ними 18 річного віку (лише 🙂для тих, хто народився з 2019 року після його перемоги на президентських виборах).

Влада планувала накопичити у такому фонді понад 70 млрд дол. США.

Ознайомившись з проєктом угоди (яка стала відома знову не з подачі влади) про створення Фонду по корисним копалинам із США у мене складається інше враження🤔

Коли говорим офісу президента, що лише спільно маємо працювати в процесі цих складних переговорів -НЕ ЧУЮТЬ.

То ж дивіться, бо отримаємо новий проект – "Економічний паспорт Американця".

ℹ️У лютому 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України зменшилася у гривневому еквіваленті на 48,48 млрд грн, водночас у доларовому еквіваленті борг зріс на 9,5 млн дол. США. Таке повідомив Мінфін.

Станом на 28 лютого 2025 року загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становив 7 трлн 020 млрд грн (169 млрд дол. США), зокрема:
🌐зовнішній борг – 5 трлн 107 млрд грн (73% від загальної суми) або 123 млрд дол. США;

🏠внутрішній борг – 1 трлн 913 млрд грн (27%) або 46 млрд дол. США.
 
Структура державного та гарантованого державою боргу
 
За категоріями кредиторів більшість боргу припадає на:

👉міжнародні фінансові організації (МФО) та уряди іноземних держав – 58%;

👉внутрішній ринок через продаж державних цінних паперів – 26%;

👉зовнішні ринки через випущені цінні папери – 9%;

👉інші кредитори – 7%.
 
Валютна структура державного боргу
 
Державний та гарантований борг України розподілений за валютами наступним чином:
💵долари США – 1 трлн 828 млрд грн (26%);
💶євро – 2 трлн 406 млрд грн (34%);
🪙гривня – 1 трлн 756 млрд грн (25%);

✔️інші валюти (СПЗ, фунти стерлінгів, канадські долари, японські єни) – 1 трлн 020 млрд грн (15%).
 
У лютому 2025 року Міністерство фінансів провело 10 аукціонів з розміщення ОВДП, залучивши 26,4 млрд грн на фінансування державного бюджету.

Мінекономіки ℹ️, що у лютому 3,2 млн людей отримали 384 млн грн кешбеку за купівлю товарів українського виробництва👇
 
Тобто у лютому в середньому кожний учасник програми отримав по 120 грн.💪🏻
 
Ніхто з отримувачів кешбеку не розбагатів від таких сум та  не вирішив свої фінансові проблеми.

І точно програма Національний кешбек НЕ створює навіть передумови щодо надання українцями переваги товарам власного виробництва, НЕ створює можливості підвищувати якість – яка б створювала додатковий попит (на що сподівається Премʼєр-міністр Шмигаль, зі слів на пресконференції нещодавно)

Загальна сума виплачених за програмою коштів за 6 місяців становить близько 1,5 млрд грн.
 
Знову мільярд туди- мільярд сюди.
 
Якщо ж спитати у людей: «Куди краще 1,5 млрд грн направити?», - то, думаю, не помилюсь з відповіддю - НА ЗСУ!

А з підтримкою власного виробництва і культурою щодо купівлі товарів українських виробників – українці і так ВЖЕ ВИЗНАЧИЛИСЬ, без грошей з державного бюджету🔥

ℹ️На цьому тижні Верховною Радою України були прийняті зміни, що стосуються суб’єктів господарювання (СГ), які мають зобов’язання за кредитами або за договорами фінансового лізингу, та заставне майно або об’єкти лізингу яких були знищені або втрачені на територіях активних бойових дій чи окупованих територіях(законопроект 12148).

🗣Термін дії мораторію – до кінця війни + 1 рік❗️

Що відбуватиметься:
⏺зупиняється нарахування грошового зобов’язання за договором кредиту /лізингових та інших платежів за договором фінансового лізингу;

⏺позичальник/ лізингоодержувач звільняється від обов’язку сплати грошового зобов’язання /лізингових та інших платежів за договором;

⏺зупиняється примусове звернення стягнення на предмет застави, іпотеки  та стягнення заборгованості за договором з позичальника/ лізингоодержувача та особи, яка є поручителем за договором;

При цьому строки дії договору кредиту (позики) /договору фінансового лізингу та договорів, укладених для забезпечення виконання зобов’язань за таким договором, продовжуються на строк мораторію.
⬇️

Право на застосування мораторію МАЄ позичальник/лізингоодержувач, що відповідає визначеним у законі критеріям, зокрема ⤵️:

🧮сукупний річний дохід позичальника/лізингоодержувача за 2021 рік не перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро;

➖ об’єкт лізингу втрачено на території активних бойових дій чи окупованих територіях;

➖🧮 заставне майно, що знаходиться або втрачене на території активних бойових дій чи окупованих територіях, становить понад 50 % оціночної вартості всієї застави, іпотеки за договором кредиту ;

🧮сукупний річний дохід позичальника/лізингоодержувача за попередній рік не перевищує 75% його річного доходу за 2021 рік;

• загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека або об’єкт лізингу були втрачені, становить не більше 20 % від суми основного боргу за договором або менше 150 тисяч гривень.
⬇️

⚠️ℹ️Мораторій ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ, якщо протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви позичальника/лізингоодержувача - кредитор/лізингодавець НЕ прийняв рішення про ВІДМОВУ у застосуванні мораторію.

Підставами для відмови Є невідповідність критеріям☝️ та неподання підтверджуючих документів.

Рішення про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до суду.

Довіра до фіскальних органів відсутня.

Чому Мінфін це не враховує у своїй Нацстратегії⁉️
 
Такі питання поставила  громадська організація CASE Україна за результатами досліджень рівня довіри до фіскальних органів.
 
Нагадаю, що Нацстратегії є спеціальний розділ 4.2.1(b) «Підвищення довіри громадськості та створення позитивного іміджу ДПС», який передбачає цілу низку заходів та проведення регулярної оцінки впливу здійснених кроків.
 
Для розуміння, що таке згадані у Нацстратегії від 64% до 75% довіри до фіскальних органів, потрібно зазирнути у Глобальне опитування щодо оцінки діяльності ДПС (2022 рік)
 
📍По-перше, є питання до формування вибірки, оскільки опитували в основному НАСЕЛЕННЯ (4 685 респондентів), що майже в п’ять разів більше ніж опитали ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕСУ (1 006 респондентів).
 
📍По-друге, це питання, яке задавалось. Твердження, на які позитивно відповідають респонденти, звучать так:

🔵Я вірю, що відповіді, які я отримую від працівників Податкової, правильні;

🔵Співробітники Податкової пояснюють мені, як я можу вирішити свої проблеми;

🔵Співробітники Податкової мене слухають і чують;

🔵Співробітники Податкової поводились зі мною чесно;

🔵Зв’язатись з Податковою легко;

🔵Співробітники Податкової вірять, що я хочу вчинити правильно
 
📍По-третє, це контекст усього опитування. Левова частина питань в опитуванні стосується зручності електронних послуг, які респонденти (4 685 громадян та 1 006 представників бізнесу) можуть отримати при подачі звітності та сплаті податків.
 
Тому будь-які озвучені в опитуванні 2022-го року питання сприймаються саме в контексті електронних послуг, і у переважній більшості це голос громадян, які ніколи не мали досвіду спілкування з податковою.
 
1/4

Опитування Світового Банку (2024 рік)

Цілий ряд недоліків Глобального опитування 2022-го року було враховано в опитуванні Світового Банку у 2024-му році.

І, як з’ясувалось, із довірою до фіскальних органів все не так гарно, як собі нафантазували фіскали на основі даних опитування про електронні послуги.

Згідно зі звітом Світового Банку під назвою «Україна: Дослідження витрат на дотримання податкового законодавства (податковий комплаєнс) у 2024 році», довіра до справедливості податкових органів є низькою:
ℹ️ лише 7.8% респондентів повністю згодні з тим, що податкові органи є справедливими,

тоді як 48,9% не згодні з цим твердженням.

Тобто бачимо, що і близько ❗️немає ніяких «від 64% до 75%» довіри до фіскальних органів.
2/4

Опитування InfoSapience на замовлення CASE Україна (листопад-грудень 2024-го року)

Результати опитування, проведених дослідницькою службою InfoSapience на замовлення CASE Україна, також підтверджують, що ніякої довіри до фіскальних органів не існує.

Згідно з отриманими даними, ℹ️ більше половини опитаних підприємців вважають, що фіскальні органи БЕЗУСПІШНІ у протистоянні крупним схемам ухилення від оподаткування.

Оцінка добросовісності фіскальних органів суперечлива:

❗45% підприємців вважають фіскалів здебільшого добросовісними,
❗️43.7% вважають, що фіскальні органи недобросовісні у використані наданих повноважень.

3/4

ℹ️Майже на 37% більше заробили топові медичні компанії за даними Індексу Опендатабота 2025.

До топу потрапили 4 мережі медичних центрів та 6 мереж діагностичних лабораторій, які отримали 14 млрд 59 млн грн сукупного доходу.

І хоча рейтинг очолює медичний центр Добробут (23%), проте друге і третє місця посіли найбільші мережі лабораторій Діла і Сінево - разом (35%).

Загалом серед топових медкомпаній 60% доходуотримали мережі лабораторій.

Цей рейтинг в чергове показує проблеми охорони здоров’я громадян.

Цікаво було б проаналізувати кількість лабораторій в європейських країнах.

До речі, в деяких, отримати направлення на аналізи можна тільки від лікаря🤷‍♀️
 

ℹ️За даними НБУ станом на 01.01.2025 кількість користувачів – фізичних осіб та суб’єктів господарювання, які відкрили рахунки у 61 банках та у 2 небанківських надавачів платіжних послуг , досягла майже 84 млн, з них 96% - фізичні особи, 4%- суб’єкти господарської діяльності.
 
Це майже на 2% більше, ніж станом на початок минулого року (станом на 01.01.2024 – 82 млн осіб).

Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами платіжних послуг, зросла на 4%порівняно з попереднім роком – до 193 млн (станом на 01.01.2024 – 185 млн).
 
Зокрема, переважну більшість рахунків відкривали фізичні особи (майже 185,2 млн рахунків у банках та 502 тис. рахунків у небанківських надавачах платіжних послуг).
 
Отже, одна людина в середньому має два рахунки.
 
Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки їм потрібно.
 
Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України.
 
Крім того, і далі зростає кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно.  
 
Понад три чверті всіх користувачів, які мають рахунки, обслуговуються дистанційно: 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб (станом на початок 2024 року – 89,15% суб’єктів господарювання та 79,47% фізичних осіб).