Бар Тушканчик

Командир відділення почав підходити до кожного і ставити лише одне питання "Позивний"?
Я почав чути багато смішних варіантів: "Апельсин","Хрест","Джин" і так далі раз за разом все смішніші особисто до мене. І от черга дійшла до мене. Я нічого не зміг придумати краще ніж

- Скорцені

Далі я вже почав запам'ятовувати позивні своїх бійців: Цвях, Мартін, Хорват, Скальп. Мені ці позивні здалися досить дивними, однак я нічого не сказав. Командир повів нас у їдальню, показав кожному відділенню, після чого ми зайняли свої місця. Я сів за стіл, перед кожним з нас були столові прилади та тарілка з вже наставною їжею та підносами

На вечерю в нас була польова каша, хліб, фрукти і чай. Мене здивувало що окрім нашого взводу нікого тут не було,однак потім я зрозумів що ми просто "запізнилися"

- До прийому їжі приступити - сказав командир дивлячись на свій годинник

Ми почали їсти,і навколо піднялися невеликий галас через розмови, проте було видно що кожен намагався говорити не так голосно. За нашим же столом була якась дивна тиша яку я наважився перервати

- Їжа тут не така погана. От у мене на строковій службі у Десні кашу можна було використовувати як цемент...три роки назад було,а смак як зараз пам'ятаю

Усі за столом почали реготати від душі при цьому атмосфера за столом стала більш позитивна. Хорват почав мастити хліб маслом і почав свою розповідь

- у мене теж срочка там була, тільки п'ять років тому, тому підтримую тебе друже командир,а ще там завжди було що робити... навіть коли нічого не хотілося робити

Ми потроху розговорилися один з одним між собою, і не помітили як пройшло 10 хвилин. Командир підняв нас усіх і ми рушили до казарм. Розклавши свої речі, поставивши поруч свою зброю кожне відділення зайняло свої ліжки і помінялися спати

Так пройшов наш перший вечір нового життя...

www.group-telegram.com/nl/Bar_Tuhkan_Stalker.com/2195

170 viewsedited  Jan 10 at 20:01

Командир відділення почав підходити до кожного і ставити лише одне питання "Позивний"?
Я почав чути багато смішних варіантів: "Апельсин","Хрест","Джин" і так далі раз за разом все смішніші особисто до мене. І от черга дійшла до мене. Я нічого не зміг придумати краще ніж

- Скорцені

Далі я вже почав запам'ятовувати позивні своїх бійців: Цвях, Мартін, Хорват, Скальп. Мені ці позивні здалися досить дивними, однак я нічого не сказав. Командир повів нас у їдальню, показав кожному відділенню, після чого ми зайняли свої місця. Я сів за стіл, перед кожним з нас були столові прилади та тарілка з вже наставною їжею та підносами

На вечерю в нас була польова каша, хліб, фрукти і чай. Мене здивувало що окрім нашого взводу нікого тут не було,однак потім я зрозумів що ми просто "запізнилися"

- До прийому їжі приступити - сказав командир дивлячись на свій годинник

Ми почали їсти,і навколо піднялися невеликий галас через розмови, проте було видно що кожен намагався говорити не так голосно. За нашим же столом була якась дивна тиша яку я наважився перервати

- Їжа тут не така погана. От у мене на строковій службі у Десні кашу можна було використовувати як цемент...три роки назад було,а смак як зараз пам'ятаю

Усі за столом почали реготати від душі при цьому атмосфера за столом стала більш позитивна. Хорват почав мастити хліб маслом і почав свою розповідь

- у мене теж срочка там була, тільки п'ять років тому, тому підтримую тебе друже командир,а ще там завжди було що робити... навіть коли нічого не хотілося робити

Ми потроху розговорилися один з одним між собою, і не помітили як пройшло 10 хвилин. Командир підняв нас усіх і ми рушили до казарм. Розклавши свої речі, поставивши поруч свою зброю кожне відділення зайняло свої ліжки і помінялися спати

Так пройшов наш перший вечір нового життя...

BY Бар Тушканчик