Якщо Віталій Кличко справді прагне захистити місцеве самоврядування від свавілля зеленої банди, нині йому саме час задуматися, чому виконання неодноразової вимоги киян сьогодні стало можливим завдяки невиборному органу, а сам він цьому всіляко опирався.
Бо такими темпами доборотися можна до того, що невиборний орган стане киянам набагато приємнішим для співпраці за обраного мера. Тобто, до прямо протилежного початковій меті «боротьби».
Бо такими темпами доборотися можна до того, що невиборний орган стане киянам набагато приємнішим для співпраці за обраного мера. Тобто, до прямо протилежного початковій меті «боротьби».
Forwarded from U-Cycle
Сім громадських організацій, які серед пріоритетів мають на меті підвищення безпеки руху, спільно звернулися до начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка з проханням не допустити сезонне підвищення швидкості на деяких ділянках вулиць Києва для зменшення ДТП, смертності та травмування на дорогах.
Спільне звернення направили громадські організації U-Cycle / Асоціація велосипедистів Києва, Пасажири Києва, Vision Zero, Доступно.ua, Екодія, ЦЕДЕМ і MotoHelp.
Чого ми хочемо
У зверненні ми закликаємо Київську міську військову адміністрацію провести робочу нараду з Департаментом транспортної інфраструктури КМДА, Управлінням патрульної поліції в Києві та представниками громадськості, що підписалис, щоб вжити заходів для недопущення можливого підвищення з 1 квітня 2025 року швидкісного режиму з 50 до 80 км/год у Києві на визначених Дептрансом ділянках доріг. Повністю звернення є тут.
✍️ Нагадуємо, що ви можете підтримати петицію за скасування підвищення швидкості до 80 км/год у Києві.
Спільне звернення направили громадські організації U-Cycle / Асоціація велосипедистів Києва, Пасажири Києва, Vision Zero, Доступно.ua, Екодія, ЦЕДЕМ і MotoHelp.
Чого ми хочемо
У зверненні ми закликаємо Київську міську військову адміністрацію провести робочу нараду з Департаментом транспортної інфраструктури КМДА, Управлінням патрульної поліції в Києві та представниками громадськості, що підписалис, щоб вжити заходів для недопущення можливого підвищення з 1 квітня 2025 року швидкісного режиму з 50 до 80 км/год у Києві на визначених Дептрансом ділянках доріг. Повністю звернення є тут.
✍️ Нагадуємо, що ви можете підтримати петицію за скасування підвищення швидкості до 80 км/год у Києві.
Ранок починається з нагадування про петицію щодо запровадження виділених смуг для громадського транспорту на Хрещатику.
В усіх підписантів день буде вдалим. Стосовно решти киян — гарантувати складно.
Посилання на сайт Київ Цифровий: kvd.page.link/Vnb11tcApe42Hjhy9.
Посилання на сайт Київради: petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13386.
В усіх підписантів день буде вдалим. Стосовно решти киян — гарантувати складно.
Посилання на сайт Київ Цифровий: kvd.page.link/Vnb11tcApe42Hjhy9.
Посилання на сайт Київради: petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13386.
kvd.page.link
Cмуги громадського транспорту по вулиці Хрещатик
Вулиця Хрещатик — важлива транспортна артерія міста Київ. Громадський транспорт, що їздить цією вулицею, вимушений рухатися в загальному потоці машин на дорозі з чотирма смугами руху, через що в годин...
Початково цей пост планувався у дусі «дивіться, які класні широкі велодоріжки облаштовують у Відні» — але потім виявилося, що велодоріжка на цій вулиці існувала давно, і стало ще цікавіше.
Адже було насправді вже непогано. Відділення і від проїжджої частини, і (що важливіше) від тротуару — це той рівень, на який українські міста зазвичай не здатні. Втім, Відень вирішив, що й цього мало, і минулого року організував тут ціле велошосе, з'ївши для цього повноцінну смугу. Непогана велоінфраструтура перетворилася на справді комфортну.
Окремо варто відзначити зелений колір покриття. Це не добре й не погано — це просто зайнятна особливість, що виділяє Відень з-поміж інших міст. Зазвичай у Європі для такого використовується червоний.
Адже було насправді вже непогано. Відділення і від проїжджої частини, і (що важливіше) від тротуару — це той рівень, на який українські міста зазвичай не здатні. Втім, Відень вирішив, що й цього мало, і минулого року організував тут ціле велошосе, з'ївши для цього повноцінну смугу. Непогана велоінфраструтура перетворилася на справді комфортну.
Окремо варто відзначити зелений колір покриття. Це не добре й не погано — це просто зайнятна особливість, що виділяє Відень з-поміж інших міст. Зазвичай у Європі для такого використовується червоний.
Forwarded from Пасажири Києва
‼️Коаліція ініціатив Марш за Київ вимагає від мера Віталія Кличка звільнити та позбавити мандатів всіх фігурантів розслідування Бігус Інфо - заява
Нещодавно Bihus.Info оприлюднили плівки з розслідування про земельні схеми в Києві НАБУ та САП «Чисте місто». В ньому підтвердили те, що активісти Києва бачили і знали багато років : містом керує не мерія, а мафія. І поки наші найкращі віддають своє життя за рідне місто, цей процес триває.
Віталій Кличко анонсував вибіркове звільнення деяких посадовців. Ми ж вимагаємо відповідальності для всіх без винятку фігурантів розслідування.
1. Звільнити всіх посадових осіб, які були зафіксовані в розслідуванні НАБУ «Чисте місто»
2. У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсу, тож вимагаємо:
• сформувати Громради з використанням онлайн-голосування з верифікацією особи при всіх підрозділах КМДА
• створити наглядові ради при КП
Від політичних партій «УДАР» Віталія Кличка та «Батьківщина» в Київраді вимагаємо позбавити депутатських мандатів депутатів та депутаток — повний текст заяви з прізвищами за посиланням
Ми слідкуємо за вами.
А всіх, хто любить Київ, закликаємо долучитися підписами
ГО "Пасажири Києва" підтримує дані вимоги і доєднується до заяви разом з іншими громадськими організаціями та активними киянами.
Усіх підписантів можна побачити за цим посиланням
Нещодавно Bihus.Info оприлюднили плівки з розслідування про земельні схеми в Києві НАБУ та САП «Чисте місто». В ньому підтвердили те, що активісти Києва бачили і знали багато років : містом керує не мерія, а мафія. І поки наші найкращі віддають своє життя за рідне місто, цей процес триває.
Віталій Кличко анонсував вибіркове звільнення деяких посадовців. Ми ж вимагаємо відповідальності для всіх без винятку фігурантів розслідування.
1. Звільнити всіх посадових осіб, які були зафіксовані в розслідуванні НАБУ «Чисте місто»
2. У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсу, тож вимагаємо:
• сформувати Громради з використанням онлайн-голосування з верифікацією особи при всіх підрозділах КМДА
• створити наглядові ради при КП
Від політичних партій «УДАР» Віталія Кличка та «Батьківщина» в Київраді вимагаємо позбавити депутатських мандатів депутатів та депутаток — повний текст заяви з прізвищами за посиланням
Ми слідкуємо за вами.
А всіх, хто любить Київ, закликаємо долучитися підписами
ГО "Пасажири Києва" підтримує дані вимоги і доєднується до заяви разом з іншими громадськими організаціями та активними киянами.
Усіх підписантів можна побачити за цим посиланням
Професор з Університету Фрайбурга зібрав дані про курсування громадського транспорту ледь не з усього світу і створив такий собі глобальний ізівей — від Нової Зеландії до Аляски. Щоправда, з України є лише Львів — і чомусь Львівавтодор надав тільки статичну інформацію про розклад, без ріал-тайм даних з GPS. Натомість вони є для багатьох міст Німеччини — раніше я був впевненим, що там їх у публічний доступ не дають.
Внаслідок подальшого ресьорчу з'явилася думка, що GPS у межах Німеччини є тому, що це пріоритетна країна для автора — а з іншими він уже йшов шляхом найменшого спротиву. Тим не менш, навіть так це дуже класна робота з максимальним коефіцієнтом залипательності
Оцінити можна за посиланням: https://travic.app.
Внаслідок подальшого ресьорчу з'явилася думка, що GPS у межах Німеччини є тому, що це пріоритетна країна для автора — а з іншими він уже йшов шляхом найменшого спротиву. Тим не менш, навіть так це дуже класна робота з максимальним коефіцієнтом залипательності
Оцінити можна за посиланням: https://travic.app.
Forwarded from Пасажири Києва
⚡ Історична подія. Всього 57 років пройшло між закриттям і відновленням наземного переходу на Хрещатику біля Прорізної
Сьогодні запрацював вже другий наземний перехід на вул. Хрещатик. Це дійсно можна назвати історичною подією, яка зараз особливо важлива для підвищення інклюзивності Києва.
А прибрали перехід у 1968 році, одразу після побудови підземного переходу. В епоху модернізму думали про авто, а не про доступність міста для людей.
На фото наземний перехід у 1965 році (фотограф Шандор Бояр) та у 2025 році (фото КМДА).
Перший наземний перехід на Хрещатику було відновлено у 2017 році біля ЦУМу.
Попри стереотипи і неконструктивну критику з боку деяких автовласників аналіз зміни руху від КП ЦОДР показав, що наземний перехід зі світлофорами позитивно вплинув на зменшення заторів. Тобто, центр не став.
Ба більше – є ще одне дослідження, яке показує, що при наявності підземного і наземного переходів в одному місці останнім користується в 5 разів більше людей. І це при тому, що треба ще стояти і чекати зеленого сигналу світлофору.
Ми зібрали і показали на мапі Києва 150 місць, де критично важливо зробити наземні переходи в максимальна короткі терміни, а не через декілька десятиліть. А загалом у столиці є більше 250 підземних переходів, які треба продублювати.
Хоча, зважаючи на поточні темпи дублювання підземних переходів у Києві по 5-6 на рік, ми якраз і виходимо на показник в 50 років. Треба прискоритися!
Сьогодні запрацював вже другий наземний перехід на вул. Хрещатик. Це дійсно можна назвати історичною подією, яка зараз особливо важлива для підвищення інклюзивності Києва.
А прибрали перехід у 1968 році, одразу після побудови підземного переходу. В епоху модернізму думали про авто, а не про доступність міста для людей.
На фото наземний перехід у 1965 році (фотограф Шандор Бояр) та у 2025 році (фото КМДА).
Перший наземний перехід на Хрещатику було відновлено у 2017 році біля ЦУМу.
Попри стереотипи і неконструктивну критику з боку деяких автовласників аналіз зміни руху від КП ЦОДР показав, що наземний перехід зі світлофорами позитивно вплинув на зменшення заторів. Тобто, центр не став.
Ба більше – є ще одне дослідження, яке показує, що при наявності підземного і наземного переходів в одному місці останнім користується в 5 разів більше людей. І це при тому, що треба ще стояти і чекати зеленого сигналу світлофору.
Ми зібрали і показали на мапі Києва 150 місць, де критично важливо зробити наземні переходи в максимальна короткі терміни, а не через декілька десятиліть. А загалом у столиці є більше 250 підземних переходів, які треба продублювати.
Хоча, зважаючи на поточні темпи дублювання підземних переходів у Києві по 5-6 на рік, ми якраз і виходимо на показник в 50 років. Треба прискоритися!
Forwarded from Пасажири Києва
⚡️ Давайте повернемо трамвай в центр Києва!
Ще у лютому 2017 року (8 років тому!) мер Віталій Кличко оголосив про плани продовжити лінію Борщагівського швидкісного трамвая до Палацу Спорту.
З тих пір Світовий Банк встиг підготувати свою частину документації для отримання Києвом кредиту на цю лінію, у 2020 році мер підписав розпорядження, за яким роботи з будівництва мали бути закінчені до кінця 2023 року.
Щоправда через численні затримки з вини міста з початком повномасштабного вторгнення Світовий Банк вирішив скасувати проект. Але нічого не заважає місту відновити роботи по цьому проекту замість того щоб за ті ж гроші будувати чергові багаторівневі автомобільні розв'язки!
Тому ми підтримуємо петицію киянина Віталія Розинського і закликаємо міську владу відновити роботи з проектування трамваю на Палац Спорту:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13474
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/Dzcs1J6AZ4DiVQHn9
Підпишіть самі і надішліть друзям!
Ще у лютому 2017 року (8 років тому!) мер Віталій Кличко оголосив про плани продовжити лінію Борщагівського швидкісного трамвая до Палацу Спорту.
З тих пір Світовий Банк встиг підготувати свою частину документації для отримання Києвом кредиту на цю лінію, у 2020 році мер підписав розпорядження, за яким роботи з будівництва мали бути закінчені до кінця 2023 року.
Щоправда через численні затримки з вини міста з початком повномасштабного вторгнення Світовий Банк вирішив скасувати проект. Але нічого не заважає місту відновити роботи по цьому проекту замість того щоб за ті ж гроші будувати чергові багаторівневі автомобільні розв'язки!
Тому ми підтримуємо петицію киянина Віталія Розинського і закликаємо міську владу відновити роботи з проектування трамваю на Палац Спорту:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13474
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/Dzcs1J6AZ4DiVQHn9
Підпишіть самі і надішліть друзям!
Націонал-Урбанізм ✙
⚡️ Давайте повернемо трамвай в центр Києва! Ще у лютому 2017 року (8 років тому!) мер Віталій Кличко оголосив про плани продовжити лінію Борщагівського швидкісного трамвая до Палацу Спорту. З тих пір Світовий Банк встиг підготувати свою частину документації…
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
З днем Києва, друзі.
Днями на каналі Іванни Малій вийшло 40-хвилинне відео до дня Києва — і воно абсолютно варте вашого перегляду.
Ми часто любимо або боготворити Київ, або нещадно його критикувати. Натомість отак в одному матеріалі якісно розібрати позитивні й негативні риси міста, та ще й сформулювати з цього дуже правильний підсумок, вдавалося не всім. Іванні — вдалося. Тож хотілося б, аби месседж у відео дійшов до якомога більшої кількості людей.
Скиньте посилання своїм друзям і рідним, які, можливо, ніколи не цікавились урбаністичним дискурсом. Чим більше буде людей, які по-справжньому люблять Київ, розуміючи його проблеми та адвокатуючи за їх рішення, тим швидше він стане справді найкомфортнішим містом не лише в Україні, а й у Європі.
https://youtu.be/vjfFgFWOVCg
Ми часто любимо або боготворити Київ, або нещадно його критикувати. Натомість отак в одному матеріалі якісно розібрати позитивні й негативні риси міста, та ще й сформулювати з цього дуже правильний підсумок, вдавалося не всім. Іванні — вдалося. Тож хотілося б, аби месседж у відео дійшов до якомога більшої кількості людей.
Скиньте посилання своїм друзям і рідним, які, можливо, ніколи не цікавились урбаністичним дискурсом. Чим більше буде людей, які по-справжньому люблять Київ, розуміючи його проблеми та адвокатуючи за їх рішення, тим швидше він стане справді найкомфортнішим містом не лише в Україні, а й у Європі.
https://youtu.be/vjfFgFWOVCg
YouTube
Як тебе (не) любити Києве мій?
Київ — найбільше і найбагатше місто України, але ніхто так і не зміг сказати хороше воно чи ні. Його люблять і його ненавидять, але я вважаю, що кожне місто можна обʼєктивно оцінити. Наскільки Київ комфортний? Наскільки Київ ефективний? Наскільки Київ безпечний?…
Нові трамвайні системи продовжують з'являтись у Європі. Тренд на це свого часу задала Франція, потім підтягнулися скандинавські країни — а минулого місяця рейковий транспорт повернувся і до валлонського Льєжа, де наприкінці 60-х вкрай розгалужену навіть за сьогоднішніми мірками мережу було ліквідовано, аби звільнити місце для все більшої кількості машин.
Сучасний льєжський трамвай будували з 2019 р., а говорити про нього почали ще у 2008 р. Результатом стала лінія довжиною 11,7 км з 23 зупинками, що пронизує місто з Заходу на Схід і слугує його головною транспортною артерією. Що цікаво, лінія роздвоєна — має одну кінцеву на одному боці, і дві — на іншому. У нас би під це виділили два маршрути, але бельгійці вирішили, що достатньо одного з різними вказівниками.
Коштував проєкт 430 млн. євро — майже 21 млрд. гривень за нинішнім курсом. Для порівняння, приблизно у стільки ж оцінюється вартість будівництва метро на Виноградар. Або, що більш релевантно, у перерахунку на кілометр це на третину більше, ніж має вартувати трамвай на Миколайчука у Львові. Зважаючи, що львів'яни не купують нові вагони та не будують з нуля депо, суми можна вважати співставними.
Про вагони: їх на лінії 20 штук і курсують вони з середнім інтервалом близько 6 хв, маючи стабільно високу наповнюваність салону. Частину маршруту вони долають без контактної мережі — на автономному ході від батарей. Втім, це рішення є доволі сумнівним. Довжина кожного вагону становить 45,4 м, ширина — 2,65 м. Повертаючись до порівнянь, більшість нових трамваїв у Києві — не довші за 27 м. Вочевидь, причина цього полягає не в тому, що у Києві менші пасажиропотоки.
Що ще? Звісно, повністю безбар'єрні платформи. Звісно, зелені колії. Там, де колії не могли зробити зеленими з певних причин, їх ізолювали гумовими прокладками, що нівелюють шум. Звісно, криві та інші спецчастини є якісними і звареними не в гаражі (привіт Києву з «швидкісним трамваєм»), що забезпечує пасажирам комфорт від поїзди.
Лінія у Льєжі є черговим прикладом того, як має виглядати трамвай у ХХІ столітті. Так, 100% безбар'єрність усіх станцій в українських містах реалізувати справді складніше. Так, дорогі зелені колії теж, можливо, не є першим пріоритетом для нас. Але це саме той рівень, на який потрібно рівнятися — і саме той трамвай, який треба показувати у презентаціях. Трамвай не як просто транспорт, а як символ розвитку міста.
Фото: alltransua.com, схема: colas.be
Сучасний льєжський трамвай будували з 2019 р., а говорити про нього почали ще у 2008 р. Результатом стала лінія довжиною 11,7 км з 23 зупинками, що пронизує місто з Заходу на Схід і слугує його головною транспортною артерією. Що цікаво, лінія роздвоєна — має одну кінцеву на одному боці, і дві — на іншому. У нас би під це виділили два маршрути, але бельгійці вирішили, що достатньо одного з різними вказівниками.
Коштував проєкт 430 млн. євро — майже 21 млрд. гривень за нинішнім курсом. Для порівняння, приблизно у стільки ж оцінюється вартість будівництва метро на Виноградар. Або, що більш релевантно, у перерахунку на кілометр це на третину більше, ніж має вартувати трамвай на Миколайчука у Львові. Зважаючи, що львів'яни не купують нові вагони та не будують з нуля депо, суми можна вважати співставними.
Про вагони: їх на лінії 20 штук і курсують вони з середнім інтервалом близько 6 хв, маючи стабільно високу наповнюваність салону. Частину маршруту вони долають без контактної мережі — на автономному ході від батарей. Втім, це рішення є доволі сумнівним. Довжина кожного вагону становить 45,4 м, ширина — 2,65 м. Повертаючись до порівнянь, більшість нових трамваїв у Києві — не довші за 27 м. Вочевидь, причина цього полягає не в тому, що у Києві менші пасажиропотоки.
Що ще? Звісно, повністю безбар'єрні платформи. Звісно, зелені колії. Там, де колії не могли зробити зеленими з певних причин, їх ізолювали гумовими прокладками, що нівелюють шум. Звісно, криві та інші спецчастини є якісними і звареними не в гаражі (привіт Києву з «швидкісним трамваєм»), що забезпечує пасажирам комфорт від поїзди.
Лінія у Льєжі є черговим прикладом того, як має виглядати трамвай у ХХІ столітті. Так, 100% безбар'єрність усіх станцій в українських містах реалізувати справді складніше. Так, дорогі зелені колії теж, можливо, не є першим пріоритетом для нас. Але це саме той рівень, на який потрібно рівнятися — і саме той трамвай, який треба показувати у презентаціях. Трамвай не як просто транспорт, а як символ розвитку міста.
Фото: alltransua.com, схема: colas.be