Telegram Group & Telegram Channel
26.01.1995
Doom Generation — 30



На днях було 30-річчя з виходу Doom Generation і цього факту вже достатньо для сумного тексту. Такому кіно не може бути 30 — як і тому поколінню, що переглядало його в дитинстві крізь пальці. Тугу викликає й те, де тепер опинився Грегг Аракі, мабуть, відпочиваючи після 9-ти (!!!) серіалів поспіль, над якими працював. Йому вже не 30 — йому 65.

Це кіно і є втрачена юність, втрачене дитинство, буквально, не метафорично. Іноді переглядаючи сучасні фільми та серіали від Netflix чи A24 про бунт відчужених підлітків, здається, що Doom Generation був ще одним дитинством американського кіно. Недарма його звали саме «незалежним американським» — і Аракі насправді був його дитиною.

Тепер дитинство teenagers-фільмів виглядає як чемний старий, що жаліється на погоду. І Аракі там, на жаль, за режисерським лаштунком, тоді як його знахідки та прийоми переходять із рук у руки: від Озона й Долана до «Й*баного кінця світу».

Юнацький бунт був центральною ідеєю багатьох великих робіт: у Віго, Рея, Трюффо. А для їх героїв — життєвим актом творчості. У раннього Аракі ж цей бунт вироджується та самознищується, а не уможливлює свободу. Його герої існують «наприкінці» світу, а не при народженні. Лишається тільки дуріти, бешкетувати і шукати вихід, якого нема. Скука, істерика і насильство таким виходом бути не можуть.

Така безвихідь — зникла, на жаль, епоха, коли навіть з «Fuck!» через слово, кіно тонко, бережливо, давало занепалим маргіналам на скейтах камери в руки й дивилось на себе крізь них, занурюючись у стихію наступного століття. Незважаючи на рубанину сокирою, інопланетного ящера, що полює з бластером на дітей з поганими звичками, чи на диявольські ціни хот-догів з напоями: 6,66$.

Відбувається саме те, що й назвав Аракі своїм першим фільмом «апокаліптичної трилогії для тінейджерів»: Totally Fucked Up. Щоб зрештою ми опинилися в останньому — Nowhere. Між ними досі лишається Doom Generation, тоді як нещодавній Now Apocalypse вже виглядає самоповтором того, що не повернути.



group-telegram.com/at_cine/382
Create:
Last Update:

26.01.1995
Doom Generation — 30



На днях було 30-річчя з виходу Doom Generation і цього факту вже достатньо для сумного тексту. Такому кіно не може бути 30 — як і тому поколінню, що переглядало його в дитинстві крізь пальці. Тугу викликає й те, де тепер опинився Грегг Аракі, мабуть, відпочиваючи після 9-ти (!!!) серіалів поспіль, над якими працював. Йому вже не 30 — йому 65.

Це кіно і є втрачена юність, втрачене дитинство, буквально, не метафорично. Іноді переглядаючи сучасні фільми та серіали від Netflix чи A24 про бунт відчужених підлітків, здається, що Doom Generation був ще одним дитинством американського кіно. Недарма його звали саме «незалежним американським» — і Аракі насправді був його дитиною.

Тепер дитинство teenagers-фільмів виглядає як чемний старий, що жаліється на погоду. І Аракі там, на жаль, за режисерським лаштунком, тоді як його знахідки та прийоми переходять із рук у руки: від Озона й Долана до «Й*баного кінця світу».

Юнацький бунт був центральною ідеєю багатьох великих робіт: у Віго, Рея, Трюффо. А для їх героїв — життєвим актом творчості. У раннього Аракі ж цей бунт вироджується та самознищується, а не уможливлює свободу. Його герої існують «наприкінці» світу, а не при народженні. Лишається тільки дуріти, бешкетувати і шукати вихід, якого нема. Скука, істерика і насильство таким виходом бути не можуть.

Така безвихідь — зникла, на жаль, епоха, коли навіть з «Fuck!» через слово, кіно тонко, бережливо, давало занепалим маргіналам на скейтах камери в руки й дивилось на себе крізь них, занурюючись у стихію наступного століття. Незважаючи на рубанину сокирою, інопланетного ящера, що полює з бластером на дітей з поганими звичками, чи на диявольські ціни хот-догів з напоями: 6,66$.

Відбувається саме те, що й назвав Аракі своїм першим фільмом «апокаліптичної трилогії для тінейджерів»: Totally Fucked Up. Щоб зрештою ми опинилися в останньому — Nowhere. Між ними досі лишається Doom Generation, тоді як нещодавній Now Apocalypse вже виглядає самоповтором того, що не повернути.

BY КRАЙ








Share with your friend now:
group-telegram.com/at_cine/382

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Update March 8, 2022: EFF has clarified that Channels and Groups are not fully encrypted, end-to-end, updated our post to link to Telegram’s FAQ for Cloud and Secret chats, updated to clarify that auto-delete is available for group and channel admins, and added some additional links. You may recall that, back when Facebook started changing WhatsApp’s terms of service, a number of news outlets reported on, and even recommended, switching to Telegram. Pavel Durov even said that users should delete WhatsApp “unless you are cool with all of your photos and messages becoming public one day.” But Telegram can’t be described as a more-secure version of WhatsApp. "Russians are really disconnected from the reality of what happening to their country," Andrey said. "So Telegram has become essential for understanding what's going on to the Russian-speaking world." "The argument from Telegram is, 'You should trust us because we tell you that we're trustworthy,'" Maréchal said. "It's really in the eye of the beholder whether that's something you want to buy into." Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations.
from nl


Telegram КRАЙ
FROM American