Молодший сержант Богдан на псевдо "Христина" родом з Львівщини. Працював далекобійником, відвідав ледь не всі країни Європи. Але прийшла і його черга встати на захист країни: минулого року він потрапив до ЗСУ, у 58-му мотопіхотну бригаду.
У складі піхотного підрозділу брав участь у найзапекліших боях на Донбасі, за проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.
Двічі був поранений, але після лікування незмінно повертався до своїх хлопців.
– Я добре пам'ятаю свій перший вихід, – каже Богдан. – Я тільки прийшов в підрозділ, і одразу ж командир відправив у складі групи на евакуацію. Все пройшло добре, хлопців врятували. А командир каже: "Молодець, все зробив гарно, то ж сьогодні ввечері підеш на інше бойове завдання".
На питання, який бій найбільше закарбувався в пам'яті, хлопець зізнається, що таких було багато.
– Згадуються бої за селище Урожайне, що на Донбасі, – розповідає Богдан. – Там було важко, доводилося битися в будівлях, на вулицях. Якось ворог штурмував і підійшов так близько, що ми опинилися в одному будинку. Прийшлося стріляти і перекидатися гранатами прямо в коридорах. Я згадав тоді "учєбку", де розповідали про стрільбу на чотириста, шістсот метрів. Думаю, так, в реальному бою все трохи інакше. Був ще один, трохи кумедний випадок. Сержант відправив нас з хлопцями вночі на завдання: ми мали підібрати місце для нової позиції. До того ж я мав зайти на наші старі позиції й забрати там де яке обладнання, – його полишили під час відступу. Я заліз в той підвал, зібрав все, що потрібно, знайшов якийсь баняк, поклав в нього тепловізор, рації, продукти, ще щось і йду назад. Аж тут мене помічає ворожий дрон. Я починаю тікати, – він за мною. Біжу і думаю собі: "Мабуть, з боку це виглядає досить кумедно: людина несе консерви, а дрон намагається їх відібрати". Такий ось фронтовий гумор. Без нього тут не можна, потрібна розрядка. Я завжди намагаюся підтримати своїх хлопців, допомогти тим, кому потрібна розрада, мотивація. Звичайно, всі вже дуже втомлені, виснажені. Але вибору у нас поки що немає: війна ще не скінчилася і ми тут потрібні.
Ставайте частиною команди 58-ї окремої мотопіхотної бригади! Подзвоніть нашим рекрутерам вже сьогодні : +380 63 266 2752 (доступні дзвінки та повідомлення через месенджери WhatsApp, Viber, Signal та Telegram). Чекаємо!
Молодший сержант Богдан на псевдо "Христина" родом з Львівщини. Працював далекобійником, відвідав ледь не всі країни Європи. Але прийшла і його черга встати на захист країни: минулого року він потрапив до ЗСУ, у 58-му мотопіхотну бригаду.
У складі піхотного підрозділу брав участь у найзапекліших боях на Донбасі, за проявлену особисту мужність нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.
Двічі був поранений, але після лікування незмінно повертався до своїх хлопців.
– Я добре пам'ятаю свій перший вихід, – каже Богдан. – Я тільки прийшов в підрозділ, і одразу ж командир відправив у складі групи на евакуацію. Все пройшло добре, хлопців врятували. А командир каже: "Молодець, все зробив гарно, то ж сьогодні ввечері підеш на інше бойове завдання".
На питання, який бій найбільше закарбувався в пам'яті, хлопець зізнається, що таких було багато.
– Згадуються бої за селище Урожайне, що на Донбасі, – розповідає Богдан. – Там було важко, доводилося битися в будівлях, на вулицях. Якось ворог штурмував і підійшов так близько, що ми опинилися в одному будинку. Прийшлося стріляти і перекидатися гранатами прямо в коридорах. Я згадав тоді "учєбку", де розповідали про стрільбу на чотириста, шістсот метрів. Думаю, так, в реальному бою все трохи інакше. Був ще один, трохи кумедний випадок. Сержант відправив нас з хлопцями вночі на завдання: ми мали підібрати місце для нової позиції. До того ж я мав зайти на наші старі позиції й забрати там де яке обладнання, – його полишили під час відступу. Я заліз в той підвал, зібрав все, що потрібно, знайшов якийсь баняк, поклав в нього тепловізор, рації, продукти, ще щось і йду назад. Аж тут мене помічає ворожий дрон. Я починаю тікати, – він за мною. Біжу і думаю собі: "Мабуть, з боку це виглядає досить кумедно: людина несе консерви, а дрон намагається їх відібрати". Такий ось фронтовий гумор. Без нього тут не можна, потрібна розрядка. Я завжди намагаюся підтримати своїх хлопців, допомогти тим, кому потрібна розрада, мотивація. Звичайно, всі вже дуже втомлені, виснажені. Але вибору у нас поки що немає: війна ще не скінчилася і ми тут потрібні.
Ставайте частиною команди 58-ї окремої мотопіхотної бригади! Подзвоніть нашим рекрутерам вже сьогодні : +380 63 266 2752 (доступні дзвінки та повідомлення через месенджери WhatsApp, Viber, Signal та Telegram). Чекаємо!
Разом до Перемоги! 🇺🇦 Simul ad Victoriam!
BY 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського
But the Ukraine Crisis Media Center's Tsekhanovska points out that communications are often down in zones most affected by the war, making this sort of cross-referencing a luxury many cannot afford. Although some channels have been removed, the curation process is considered opaque and insufficient by analysts. The Security Service of Ukraine said in a tweet that it was able to effectively target Russian convoys near Kyiv because of messages sent to an official Telegram bot account called "STOP Russian War." After fleeing Russia, the brothers founded Telegram as a way to communicate outside the Kremlin's orbit. They now run it from Dubai, and Pavel Durov says it has more than 500 million monthly active users. Telegram Messenger Blocks Navalny Bot During Russian Election
from nl
