👨💻Стабільно важко: що відбувається з українським ІТ-сектором на третій рік війни
Український ІТ-сектор переживає складні часи. Скорочення експорту, зменшення кількості вакансій та загальна невизначеність стали буденністю для галузі, яка вже третій рік працює в умовах війни.
Однак криза впливає на різні сегменти по-різному. Продуктові компанії, які створюють власні рішення, змогли втримати позиції й вперше обійшли сервісні фірми за кількістю фахівців. Втім, навіть у цьому сегменті наприкінці 2024 року спостерігалися значні скорочення.
📉Ринок праці продовжує скорочуватися, а понад 20% українських спеціалістів працюють за кордоном. Компанії шукають стабільності, відкриваючи офіси в Європі, особливо в Польщі.
Попри це, є й позитивні зрушення. Стартапи, особливо в оборонному секторі, активно розвиваються та можуть стати новим драйвером для галузі. Проте невизначеність залишається значним викликом.
❓Чи зможе український ІТ-сектор знайти новий вектор розвитку у 2025 році, читайте в матеріалі ЕП:
👨💻Стабільно важко: що відбувається з українським ІТ-сектором на третій рік війни
Український ІТ-сектор переживає складні часи. Скорочення експорту, зменшення кількості вакансій та загальна невизначеність стали буденністю для галузі, яка вже третій рік працює в умовах війни.
Однак криза впливає на різні сегменти по-різному. Продуктові компанії, які створюють власні рішення, змогли втримати позиції й вперше обійшли сервісні фірми за кількістю фахівців. Втім, навіть у цьому сегменті наприкінці 2024 року спостерігалися значні скорочення.
📉Ринок праці продовжує скорочуватися, а понад 20% українських спеціалістів працюють за кордоном. Компанії шукають стабільності, відкриваючи офіси в Європі, особливо в Польщі.
Попри це, є й позитивні зрушення. Стартапи, особливо в оборонному секторі, активно розвиваються та можуть стати новим драйвером для галузі. Проте невизначеність залишається значним викликом.
❓Чи зможе український ІТ-сектор знайти новий вектор розвитку у 2025 році, читайте в матеріалі ЕП:
Messages are not fully encrypted by default. That means the company could, in theory, access the content of the messages, or be forced to hand over the data at the request of a government. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. But Kliuchnikov, the Ukranian now in France, said he will use Signal or WhatsApp for sensitive conversations, but questions around privacy on Telegram do not give him pause when it comes to sharing information about the war. Individual messages can be fully encrypted. But the user has to turn on that function. It's not automatic, as it is on Signal and WhatsApp. The Securities and Exchange Board of India (Sebi) had carried out a similar exercise in 2017 in a matter related to circulation of messages through WhatsApp.
from nl
