Виявляється, позавчора був день українського політв'язня.
Патріоти згадували совок і обіцяли мститися за репресії... Але ніби не помічали, що тим часом у вільній Україні:
1) 15-ий рік на довічному ув'язненні сидить у тюрмі політв'язень Януковича Артем Дериглазов.
2) У липні 2023 р. держава вбиває політв'язня Ігора Гуменюка, що майже 8 років сидів у СІЗО "гідної і вільної від диктатури" післямайданної України.
3) СБУшники по доносу жидів вручають українцям підозри за неправильні слова про євреїв в інтернеті.
4) "Національні" поліцейські насильно затримують підлітків і ветеранів за "дискримінуючі владу" плакати в кишенях.
Напевно, це один із найлицемірніших і найбрехливіших урочистих днів сучасної України. Звичайно, після дня незалежності, дня гідності і дня конституції.
Патріоти згадували совок і обіцяли мститися за репресії... Але ніби не помічали, що тим часом у вільній Україні:
1) 15-ий рік на довічному ув'язненні сидить у тюрмі політв'язень Януковича Артем Дериглазов.
2) У липні 2023 р. держава вбиває політв'язня Ігора Гуменюка, що майже 8 років сидів у СІЗО "гідної і вільної від диктатури" післямайданної України.
3) СБУшники по доносу жидів вручають українцям підозри за неправильні слова про євреїв в інтернеті.
4) "Національні" поліцейські насильно затримують підлітків і ветеранів за "дискримінуючі владу" плакати в кишенях.
Напевно, це один із найлицемірніших і найбрехливіших урочистих днів сучасної України. Звичайно, після дня незалежності, дня гідності і дня конституції.
Торецкое-Нью-Йоркское направление.
Состояние смежного подразделения показательно описывает значительную часть Сил Обороны Украины:
Просто забытые своим командованием 50-летние мобилизованные деды, которые не умеют пользоваться аптечками и сидят на позициях без ротации более 30 дней.
Спрашиватся, насколько боеспособно это подразделение и кто виноват в таком его состоянии?
Но Давид Химик не имеет ничего против Зеленского. Нормальный президент и лучший верховный главнокомандующий, который, главное — не сливает страну.
Состояние смежного подразделения показательно описывает значительную часть Сил Обороны Украины:
Просто забытые своим командованием 50-летние мобилизованные деды, которые не умеют пользоваться аптечками и сидят на позициях без ротации более 30 дней.
Спрашиватся, насколько боеспособно это подразделение и кто виноват в таком его состоянии?
Но Давид Химик не имеет ничего против Зеленского. Нормальный президент и лучший верховный главнокомандующий, который, главное — не сливает страну.
Нещодавно ЛГБТ-центр "Наш світ" опублікував звіт про становище ЛГБТ-руху в Україні за весь 2024 рік.
Звісно, цей "Наш світ" — чергова грантожерська контора, що живе і діє на грантах, зокрема від ЄС, фонду Oak британського мільярдера Алана Паркера, пов'язаного з Соросом, а також міжнародної ЛГБТ-організації ILGA.
Педерасти жаліються, що кількість випадків гомофобної агресії зросла від 25 у 2023 році до 51 у 2024 році. Зі свого боку я пишаюся своєю причетністю до принаймні 5 із цих випадків і жалкую лише про те, що їх явно недостатньо.
Однак найцікавіша частина статті далі у цитаті.
"У 2024 році Національна поліція, в цілому, ефективно виконувала свої функції по захисту нечисленних публічних ЛГБТК заходів від гомо/трансфобного насильства — зокрема, фестивалю квір-кіно Sunny Bunny та київського Маршу Рівності. Працівники Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Нацполіції налагодили плідну співпрацю з ЛГБТК і правозахисними організаціями — зокрема, у проведенні тренінгів для поліцейських і поширенні інформаційних буклетів і постерів."
Цікавий вибрано набір лівацьких евфемізмів для простої правди, що грантожерські організації педерастів зі згоди держави по суті навчають державну силову структуру репресувати українців, виступаючих за традиційні цінності.
Підори і поліція — одна коаліція.
Можу побажати у 2025 році лише збільшення випадків агресії здорових українців проти педерастів та їхніх вірних мусорських коханців.
Звісно, цей "Наш світ" — чергова грантожерська контора, що живе і діє на грантах, зокрема від ЄС, фонду Oak британського мільярдера Алана Паркера, пов'язаного з Соросом, а також міжнародної ЛГБТ-організації ILGA.
Педерасти жаліються, що кількість випадків гомофобної агресії зросла від 25 у 2023 році до 51 у 2024 році. Зі свого боку я пишаюся своєю причетністю до принаймні 5 із цих випадків і жалкую лише про те, що їх явно недостатньо.
Однак найцікавіша частина статті далі у цитаті.
"У 2024 році Національна поліція, в цілому, ефективно виконувала свої функції по захисту нечисленних публічних ЛГБТК заходів від гомо/трансфобного насильства — зокрема, фестивалю квір-кіно Sunny Bunny та київського Маршу Рівності. Працівники Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Нацполіції налагодили плідну співпрацю з ЛГБТК і правозахисними організаціями — зокрема, у проведенні тренінгів для поліцейських і поширенні інформаційних буклетів і постерів."
Цікавий вибрано набір лівацьких евфемізмів для простої правди, що грантожерські організації педерастів зі згоди держави по суті навчають державну силову структуру репресувати українців, виступаючих за традиційні цінності.
Підори і поліція — одна коаліція.
Можу побажати у 2025 році лише збільшення випадків агресії здорових українців проти педерастів та їхніх вірних мусорських коханців.
Forwarded from NS DNIPRO CREW
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Трохи про думки
Про зрадоньку: Останнім часом в інформаційному просторі ми чуємо про нашу область в наше місто.
свинобляді вже розбирають Новопавлівку і знаходяться в 20км від Межової. Я як людина яка пройшла цей напрямок починаючи з під Авдіївки і дякувати богам по сьогоднішній день, можу сказати що все хуйово! Так! Вони йшли 40км цілий рік, так вони несли божевільні втрати в техніці і о/с, але вони йшли. В цьому безперечно винні наша галіма, корумпована, безхребетна влада.
Усі ми якось ці роки дотримувалися думки що зміни в державі будуть робитися коли ми нарешті дочекаємося миру.
Наразі є чітке розуміння що заради результату не робиться ніхуя!
Складається враження що все що зараз робиться потрібно тільки тобі тому що ти вже тисячі разів бачив що буде з місяцем куди брийде їбуча кацапня. Ми любимо наше місто, ми любимо наші сімʼї і будемо битися до кінця!
Але з таким керівництвом і корумпованістю результату не буде!
Що з цим робити?
Ми можемо давати цьому розголос, це питання вже піднімається у суспільстві і воно має бути на порядку денному!
І саме головне вірте в нас🇺🇦
Channel💀 Forum 🐷
Library 📚
Про зрадоньку: Останнім часом в інформаційному просторі ми чуємо про нашу область в наше місто.
свинобляді вже розбирають Новопавлівку і знаходяться в 20км від Межової. Я як людина яка пройшла цей напрямок починаючи з під Авдіївки і дякувати богам по сьогоднішній день, можу сказати що все хуйово! Так! Вони йшли 40км цілий рік, так вони несли божевільні втрати в техніці і о/с, але вони йшли. В цьому безперечно винні наша галіма, корумпована, безхребетна влада.
Усі ми якось ці роки дотримувалися думки що зміни в державі будуть робитися коли ми нарешті дочекаємося миру.
Наразі є чітке розуміння що заради результату не робиться ніхуя!
Складається враження що все що зараз робиться потрібно тільки тобі тому що ти вже тисячі разів бачив що буде з місяцем куди брийде їбуча кацапня. Ми любимо наше місто, ми любимо наші сімʼї і будемо битися до кінця!
Але з таким керівництвом і корумпованістю результату не буде!
Що з цим робити?
Ми можемо давати цьому розголос, це питання вже піднімається у суспільстві і воно має бути на порядку денному!
І саме головне вірте в нас
Channel
Library 📚
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дуже іронічні вийшли новини в один і той же день.
1) Зеленський сльозно нагадав про мільйони убитих в Холокості євреїв і відвідав церемонію пам'яті у "таборі смерті" Аушвіц.
2) Посол Ізраїлю в Україні Бродський спростував інформацію про передачу Україні зброї зі словами "стався зіпсований телефон".
Аж склалося таке враження, ніби Зеленський це підданий Єрусалиму, а не президент України.
1) Зеленський сльозно нагадав про мільйони убитих в Холокості євреїв і відвідав церемонію пам'яті у "таборі смерті" Аушвіц.
2) Посол Ізраїлю в Україні Бродський спростував інформацію про передачу Україні зброї зі словами "стався зіпсований телефон".
Аж склалося таке враження, ніби Зеленський це підданий Єрусалиму, а не президент України.
Приблизительно в начале-средине 2024 г. противник изменил свою тактику. Малые пехотные штурмовые группы стали неэффективными.
Если в прошлом большую часть потерь в живой силе наносили 82-мм. и 120-мм. миномёты и прочая пехотная артиллерия, то ныне перевес значительно сместился в сторону БпЛА, примерно до 70% потерь. Поле боя постоянно просматривается дронами с разных сторон и высот. Скрытное передвижение, за исключением очень плохой погоды или минимальных расстояний, невозможно. Любая пехотная группа сразу же обнаруживается дронами наблюдения и уничтожается прилётами FPV и скидами. Движение пехоты по открытой местности длинее нескольких сотен метров — верная смерть. При этом полностью подавить все взлётки дронщиков крайне сложно даже при условии превосходства в артиллерии.
В таких условиях, когда движение войск всегда обнаруживается за километры от передовых позиций, а СОУ в любом случае ведут высокоточный огонь на уничтожение, противнику остаётся выбирать скорость, ведь так появляется шанс успеть достичь обозначенных рубежей до собственного поражения. Постоянно, а особенно перед наступлением, ВСРФ обычно всей огневой мощью миномётов, танков, РСЗО и огромным количеством дронов стараются поразить все выявленные наши позиции, группы и даже просто потенциальные укрытия. А при самом наступлении они на максимальной скорости бросают на прорыв сразу ко 2-ой, а то и 3-ей линии позиций (нередко это позиции БпЛА или миномётов), технику с десантом. В ход идёт абсолютно всё: модифицированные БМП-2, БТР-80, БРДМ, МТЛБ, китайские багги "Дезерт-кросс", штурмовые буханки, переделанные "Нивы", мотоциклы с колясками, обычные мотоциклы и даже электросамокаты. В бой может мчаться как 2 одиноких мотоциклиста, так и целая механизированная группа из более 10 БМП. Все с десантом на борту.
Каждый раз вся или большая часть брошенной на прорыв техники уничтожается, в абсолютном большинстве FPV-дронами. Однако часть успевает высадить десант, который распределяется по местности, обычно по застройке. Да, большая часть десантников затем уничтожается огнём миномётов и скидами с дронов, однако некоторая часть находит укрытие и начинает закрепляться. С каждым новым прорывом количество "диверсантов" в глубине вплоть до 3-ей линии обороны СОУ увеличивается, постоянная "обработка" позиций ослабляет оборону, а всё это вместе имеет накопительный эффект. Со временем противник начинает проводить штурмовые действия при новых прорывах. Сперва передовые, а затем все остальные позиции переходят в круговую оборону и вскоре перед командованием на местах встаёт выбор: либо срочно с потерями выводить позиции, либо же просто отдавать их противнику на зачистку.
Нормальная бригада способна относительно легко отбивать такие прорывы. Во-первых наступающая техника противника подвергается массовым атакам ударных дронов, во-вторых десант уничтожается слаженной работой дронов со скидами, миномётов и прочих средств, в-третьих пехота на позициях ведёт оборону в стрелковых контактах и проводит зачистку выживших. Весь процесс боя находится под многоугловым наблюдением, контролируется и направляется командованием в виде командира и штаба. Противник несёт потери в десятки и сотни пехотинцев и единиц техники.
Но без хотя бы одного из этих элементов поражение становится лишь вопросом времени.
Продолжение.
Если в прошлом большую часть потерь в живой силе наносили 82-мм. и 120-мм. миномёты и прочая пехотная артиллерия, то ныне перевес значительно сместился в сторону БпЛА, примерно до 70% потерь. Поле боя постоянно просматривается дронами с разных сторон и высот. Скрытное передвижение, за исключением очень плохой погоды или минимальных расстояний, невозможно. Любая пехотная группа сразу же обнаруживается дронами наблюдения и уничтожается прилётами FPV и скидами. Движение пехоты по открытой местности длинее нескольких сотен метров — верная смерть. При этом полностью подавить все взлётки дронщиков крайне сложно даже при условии превосходства в артиллерии.
В таких условиях, когда движение войск всегда обнаруживается за километры от передовых позиций, а СОУ в любом случае ведут высокоточный огонь на уничтожение, противнику остаётся выбирать скорость, ведь так появляется шанс успеть достичь обозначенных рубежей до собственного поражения. Постоянно, а особенно перед наступлением, ВСРФ обычно всей огневой мощью миномётов, танков, РСЗО и огромным количеством дронов стараются поразить все выявленные наши позиции, группы и даже просто потенциальные укрытия. А при самом наступлении они на максимальной скорости бросают на прорыв сразу ко 2-ой, а то и 3-ей линии позиций (нередко это позиции БпЛА или миномётов), технику с десантом. В ход идёт абсолютно всё: модифицированные БМП-2, БТР-80, БРДМ, МТЛБ, китайские багги "Дезерт-кросс", штурмовые буханки, переделанные "Нивы", мотоциклы с колясками, обычные мотоциклы и даже электросамокаты. В бой может мчаться как 2 одиноких мотоциклиста, так и целая механизированная группа из более 10 БМП. Все с десантом на борту.
Каждый раз вся или большая часть брошенной на прорыв техники уничтожается, в абсолютном большинстве FPV-дронами. Однако часть успевает высадить десант, который распределяется по местности, обычно по застройке. Да, большая часть десантников затем уничтожается огнём миномётов и скидами с дронов, однако некоторая часть находит укрытие и начинает закрепляться. С каждым новым прорывом количество "диверсантов" в глубине вплоть до 3-ей линии обороны СОУ увеличивается, постоянная "обработка" позиций ослабляет оборону, а всё это вместе имеет накопительный эффект. Со временем противник начинает проводить штурмовые действия при новых прорывах. Сперва передовые, а затем все остальные позиции переходят в круговую оборону и вскоре перед командованием на местах встаёт выбор: либо срочно с потерями выводить позиции, либо же просто отдавать их противнику на зачистку.
Нормальная бригада способна относительно легко отбивать такие прорывы. Во-первых наступающая техника противника подвергается массовым атакам ударных дронов, во-вторых десант уничтожается слаженной работой дронов со скидами, миномётов и прочих средств, в-третьих пехота на позициях ведёт оборону в стрелковых контактах и проводит зачистку выживших. Весь процесс боя находится под многоугловым наблюдением, контролируется и направляется командованием в виде командира и штаба. Противник несёт потери в десятки и сотни пехотинцев и единиц техники.
Но без хотя бы одного из этих элементов поражение становится лишь вопросом времени.
Продолжение.
Начало.
Но так происходит в нормальных бригадах. Большинство же бригад СОУ не способны противостоять такой тактике противника.
В украинской армии нету слаженности. На линии в несколько километров могут находится множество самых разных подразделений с самым разным подчинением друг ко другу. Отдельные бригады, БТГры из разных бригад и батальонов тоже разных бригад, многочисленные то к бригадам, то к батальонам приданные силы размером, скажем, в роту. Все подразделения разорваны между собой. Это создаёт ситуацию, когда слаженные их действия невозможны. Каждое подразделение как бы ведёт свою собственную отдельную войну в своей зоне ответственности и не обращает внимания на происходящее у смежников. У кого-то, быть может, есть в составе подразделения БпЛА, у кого-то есть миномёты и артиллерия, но воспользоваться ими в нужном месте и в нужное время невозможно. Каждое подразделение обладает лишь частичной тактической осведомлённостью, а в итоге никто не знает полностью всей обстановки, в том числе не обладает полной информацией не только о противнике, но даже о действиях смежных сил. С 2024 года и поныне реальность такова, что российские штурмовики мотивированнее украинских мобиков, которые составляют подавляющее большинство украинских солдат, чему причин множество, взять хотя бы отсутствие ротаций, но это тема для отдельной статьи. Низкое качество имеет не только солдатский состав, но и командирский и штабной, поскольку всё ещё состоит в значительной степени не из боевых командиров, а либо из совковых дядек с погонами за 2008 год, либо из вчерашних выпускников вышей. Добавим сюда недостаток финансирования, нехватку снарядов, дронов, средств связи, РЭБов и просто элементарную нестачу людей для полноценного закрытия фронта.
Естественно, вышеописанная обстановка такова не повсюду, но в большей степени является типичным случаем.
Всё это вместе взятое приводит к поражениям, потерям в людях и утрате территорий.
Невозможность в следствии отсутствия слаженности эффективно воспользоваться даже имеющимся недостаточным вооружением при постоянной работе вражеских артиллерии и БпЛА приводит к успышным прорывам вражеской техники. Десант противника закрепляется на местности, а его штурмовики при последующих атаках обходят позиции СОУ. Когда численность вражеской пехоты становится критической, она зачищает подконтрольную территорию и окончательно на ней закрепляется. После чего идёт создание собственных позиций. В самых худших случаях украинские солдаты при прорывах и зачистках просто не сопротивляются. Буквально не вылазят из блиндажей, подвалов и не ведут огонь по противнику, пока тот не возьмёт их в плен (или не убьёт). В лучшем случае вследствии невозможности удержания позиций из-за уничтожения противником укрытий, постоянной круговой обороны и активности пехоты врага они всё равно оставляются. Противник инфильтрует ЛБС пехотой в глубину, совершает прорывы, берёт группы в окружения и продвигается.
Такое было, к примеру, на Нью-Йоркском направлении до ввода Азова. Именно так было взято Курахово. Подобным образом враг действует на харьковском направлении. Уверен, что подобное происходило в котле на Великой Новосёлке.
Продолжение.
Но так происходит в нормальных бригадах. Большинство же бригад СОУ не способны противостоять такой тактике противника.
В украинской армии нету слаженности. На линии в несколько километров могут находится множество самых разных подразделений с самым разным подчинением друг ко другу. Отдельные бригады, БТГры из разных бригад и батальонов тоже разных бригад, многочисленные то к бригадам, то к батальонам приданные силы размером, скажем, в роту. Все подразделения разорваны между собой. Это создаёт ситуацию, когда слаженные их действия невозможны. Каждое подразделение как бы ведёт свою собственную отдельную войну в своей зоне ответственности и не обращает внимания на происходящее у смежников. У кого-то, быть может, есть в составе подразделения БпЛА, у кого-то есть миномёты и артиллерия, но воспользоваться ими в нужном месте и в нужное время невозможно. Каждое подразделение обладает лишь частичной тактической осведомлённостью, а в итоге никто не знает полностью всей обстановки, в том числе не обладает полной информацией не только о противнике, но даже о действиях смежных сил. С 2024 года и поныне реальность такова, что российские штурмовики мотивированнее украинских мобиков, которые составляют подавляющее большинство украинских солдат, чему причин множество, взять хотя бы отсутствие ротаций, но это тема для отдельной статьи. Низкое качество имеет не только солдатский состав, но и командирский и штабной, поскольку всё ещё состоит в значительной степени не из боевых командиров, а либо из совковых дядек с погонами за 2008 год, либо из вчерашних выпускников вышей. Добавим сюда недостаток финансирования, нехватку снарядов, дронов, средств связи, РЭБов и просто элементарную нестачу людей для полноценного закрытия фронта.
Естественно, вышеописанная обстановка такова не повсюду, но в большей степени является типичным случаем.
Всё это вместе взятое приводит к поражениям, потерям в людях и утрате территорий.
Невозможность в следствии отсутствия слаженности эффективно воспользоваться даже имеющимся недостаточным вооружением при постоянной работе вражеских артиллерии и БпЛА приводит к успышным прорывам вражеской техники. Десант противника закрепляется на местности, а его штурмовики при последующих атаках обходят позиции СОУ. Когда численность вражеской пехоты становится критической, она зачищает подконтрольную территорию и окончательно на ней закрепляется. После чего идёт создание собственных позиций. В самых худших случаях украинские солдаты при прорывах и зачистках просто не сопротивляются. Буквально не вылазят из блиндажей, подвалов и не ведут огонь по противнику, пока тот не возьмёт их в плен (или не убьёт). В лучшем случае вследствии невозможности удержания позиций из-за уничтожения противником укрытий, постоянной круговой обороны и активности пехоты врага они всё равно оставляются. Противник инфильтрует ЛБС пехотой в глубину, совершает прорывы, берёт группы в окружения и продвигается.
Такое было, к примеру, на Нью-Йоркском направлении до ввода Азова. Именно так было взято Курахово. Подобным образом враг действует на харьковском направлении. Уверен, что подобное происходило в котле на Великой Новосёлке.
Продолжение.
Предыдущая часть.
Здесь для визуализации раннееописанного и ради сравнения посмотрите 2 ролика. Загрузите, не пожалеете.
Один показывает неспособность большей части СОУ эффективно противодействовать тактике противника, а на другой то, как действовать надо.
На первом взятие противником Курахового за счёт вышеописанной тактики. На втором успешное отбитие российских механизированных штурмов Леонидовки, Щербиновки и Новоспасского на Нью-Йоркском направлении Азовом.
Здесь для визуализации раннееописанного и ради сравнения посмотрите 2 ролика. Загрузите, не пожалеете.
Один показывает неспособность большей части СОУ эффективно противодействовать тактике противника, а на другой то, как действовать надо.
На первом взятие противником Курахового за счёт вышеописанной тактики. На втором успешное отбитие российских механизированных штурмов Леонидовки, Щербиновки и Новоспасского на Нью-Йоркском направлении Азовом.
Там націоналістичне (?) середовище НЕОЧІКУВАНО дізналося, що СБУ (а отже й держава) вважає їх розхідним матеріалом.
Тепер вони прикидаються, нібито вони не знали про численні вбивства, репресії і цькування націоналістів з 2014 року й роблять вигляд щирого здивування діями СБУ.
І їм навіть не допомогли багаторічні підлабузництво верховному й сльозні завірення перед євреями "ми не нацисти!", як же так могло статися?!
І звісно винен виключно "державний зрадник" чернігівський СБУшник Лящ, Малюк і Зеленський тут ні до чого )
Тепер вони прикидаються, нібито вони не знали про численні вбивства, репресії і цькування націоналістів з 2014 року й роблять вигляд щирого здивування діями СБУ.
І їм навіть не допомогли багаторічні підлабузництво верховному й сльозні завірення перед євреями "ми не нацисти!", як же так могло статися?!
КовчеГ
Виявляється, позавчора був день українського політв'язня. Патріоти згадували совок і обіцяли мститися за репресії... Але ніби не помічали, що тим часом у вільній Україні: 1) 15-ий рік на довічному ув'язненні сидить у тюрмі політв'язень Януковича Артем…
Поки дозволені націоналісти наввипередки підлизуються до СБУ, в Україні продовжуються репресії.
24 січня держава підступно вбила Олександра Оверченка на позивний Сенсей.
Сенсей — підполковник СБУ, який, навідміну від своїх колег, зберіг власну совість. Звільнившись з "Альфи", він став президентом Федерації сприяння розвитку спорту та рукопашного бою в Україні, безкоштовно тренував дітей з бідних родин. Далі, за версією слідства, у 2017 році зі своїх вихованців і ветеранів АТО Сенсей створив "особливо небезпечну розбійну банду", яка нібито вчинила 20 нападів і замахів убивства. Найцікавіше, що при цьому всі "потерпілі" цих "грабунків" — або корумповані поліцейські й чиновники, або діячі ОПЗЖ, що працювали на РФ, а інформацію про "потерпілих" Сенсей брав із журналістських розслідувань.
Одночасно Оверченко створює свій телеграм-канал Народовластие, де викладає свої думки стосовно політичної й соціальної обстановки в Україні, а пізніше — хід слідства чекістів.З мого погляду канал дещо шизоїдний, але по суті правильний і щирий.
Після затримання "банди" у 2021 році держава протягом 2,5 років тримала Оверченка і його соратника Максима Дожанка у СІЗО. Слідство проводилося з масою порушень. Судді брали до уваги найабсурдніші докази у вигляді, до прикладу, підкинутих через кілька днів після обшуку предметів чи показів свідків, що впізнали підозрюваного крізь балаклаву. А у цей час мусора піддавали ув'язненого катуванням та відмовляли у медичній допомозі, намагаючись вибити з того зізнання.
У серпні 2023 року суд неочікувано звільнив Оверченка й Дожанка зі СІЗО під заставу. Мусора, що встановили за ними постійний нагляд, до кінця намагалися спровокувати Сенсея на нову підставну справу, однак, зазнавши в цьому невдачі й будучи не в змозі довести вину Сенсея у суді, вирішили його просто вбити.
Політичний характер репресій проти Олександра і його вбивства стає очевидним, якщо подивитися на його мотивацію, націоналістичні погляди і діяльність жертв його "злочинів".
Звісно, репресованого ані в 2021 році, ані в 2023 чи 2025 не підтримала жодна опозиційна чи, здавалось-би, націоналістична структура. Можливо, тому що Сенсей справою пішов боротися із тим, проти чого інші боролися лише на словах.
24 січня держава підступно вбила Олександра Оверченка на позивний Сенсей.
Сенсей — підполковник СБУ, який, навідміну від своїх колег, зберіг власну совість. Звільнившись з "Альфи", він став президентом Федерації сприяння розвитку спорту та рукопашного бою в Україні, безкоштовно тренував дітей з бідних родин. Далі, за версією слідства, у 2017 році зі своїх вихованців і ветеранів АТО Сенсей створив "особливо небезпечну розбійну банду", яка нібито вчинила 20 нападів і замахів убивства. Найцікавіше, що при цьому всі "потерпілі" цих "грабунків" — або корумповані поліцейські й чиновники, або діячі ОПЗЖ, що працювали на РФ, а інформацію про "потерпілих" Сенсей брав із журналістських розслідувань.
Одночасно Оверченко створює свій телеграм-канал Народовластие, де викладає свої думки стосовно політичної й соціальної обстановки в Україні, а пізніше — хід слідства чекістів.
Після затримання "банди" у 2021 році держава протягом 2,5 років тримала Оверченка і його соратника Максима Дожанка у СІЗО. Слідство проводилося з масою порушень. Судді брали до уваги найабсурдніші докази у вигляді, до прикладу, підкинутих через кілька днів після обшуку предметів чи показів свідків, що впізнали підозрюваного крізь балаклаву. А у цей час мусора піддавали ув'язненого катуванням та відмовляли у медичній допомозі, намагаючись вибити з того зізнання.
У серпні 2023 року суд неочікувано звільнив Оверченка й Дожанка зі СІЗО під заставу. Мусора, що встановили за ними постійний нагляд, до кінця намагалися спровокувати Сенсея на нову підставну справу, однак, зазнавши в цьому невдачі й будучи не в змозі довести вину Сенсея у суді, вирішили його просто вбити.
Політичний характер репресій проти Олександра і його вбивства стає очевидним, якщо подивитися на його мотивацію, націоналістичні погляди і діяльність жертв його "злочинів".
Звісно, репресованого ані в 2021 році, ані в 2023 чи 2025 не підтримала жодна опозиційна чи, здавалось-би, націоналістична структура. Можливо, тому що Сенсей справою пішов боротися із тим, проти чого інші боролися лише на словах.
Telegram
Біла Варта
Мусимо поділитися невеселою звісткою.
24.01.25 загинув Олександр Оверченко. Не на фронті, а в, здавалося б, безпечному тилу, від рук українських "псів режиму".
Оверченко - один з обвинувачуваних по "Справі Сенсея", саме йому приписували організацію групи…
24.01.25 загинув Олександр Оверченко. Не на фронті, а в, здавалося б, безпечному тилу, від рук українських "псів режиму".
Оверченко - один з обвинувачуваних по "Справі Сенсея", саме йому приписували організацію групи…
Приниження і заміщення української нації продовжується.
Знайомтесь, верховний жид призначив нового голову Київської Військової Адміністрації — азейбарджанця Тимура Фіррудіновича Ткаченка (справжнє прізвище Мамедов).
Очільник військової адміністрації столиці України під час війни — чурка, що не має жодного відношення до армії.
Видимо нині дуже важко знайти українця з військовим досвідом.
Але принаймні у Мамедова є зв'язки з Азербайджанською діаспорою, порадіймо хоч із цього ))
Знайомтесь, верховний жид призначив нового голову Київської Військової Адміністрації — азейбарджанця Тимура Фіррудіновича Ткаченка (справжнє прізвище Мамедов).
Очільник військової адміністрації столиці України під час війни — чурка, що не має жодного відношення до армії.
Видимо нині дуже важко знайти українця з військовим досвідом.
Військово-політичне керівництво намагається перекласти свою відповідальність за:
- провальні стратегічні рішення на фронті;
- неефективну організаційну структуру Сил Оборони;
- кадрову політику, засновану на лояльності, а не ефективності;
- несправедливу й неефективну мобілізацію;
- систематичне грабування країни і армії та корупцію;
- наплювательство на інтереси українців і армії;
- недостатнє фінансування армії;
- відсутність політичної волі і власну бездіяльність у внутрішній і зовнішній політиці;
- повну залежність від рішень іноземних держав і структур, яким байдуже на Україну;
- відмову від мобілізації економіки;
- відмову від розвитку військової промисловості, а часто і її саботаж;
- політику, сприяючу вимиранню й заміщенню української нації;
- відсутність або провальність державної ідеологічної політики;
- та багато інших рішень, що приймаються на державному рівні...
... які у кінцевому рахунку призводять до поразки у війні(якої нині не бачать лише сліпі або куплені) на:
звичайних українців, які ЧОМУСЬ не хочуть воювати.
Видно народ просто не той, а верховний головнокомандувач то таке, він ні за що не відповідає.
Винні ухилянти та ІПСО Мосійчука. Саме Микола, який тікає від ТЦК на вулиці Бориспіля, приймає рішення щодо розподілу державного бюджету чи наступу силами десятків бригад на лінії фронту.
Як добре, що більшість українців, навідміну від частини, здавалось би, націоналістичних діячів, на цю хупцу не купилася.
- провальні стратегічні рішення на фронті;
- неефективну організаційну структуру Сил Оборони;
- кадрову політику, засновану на лояльності, а не ефективності;
- несправедливу й неефективну мобілізацію;
- систематичне грабування країни і армії та корупцію;
- наплювательство на інтереси українців і армії;
- недостатнє фінансування армії;
- відсутність політичної волі і власну бездіяльність у внутрішній і зовнішній політиці;
- повну залежність від рішень іноземних держав і структур, яким байдуже на Україну;
- відмову від мобілізації економіки;
- відмову від розвитку військової промисловості, а часто і її саботаж;
- політику, сприяючу вимиранню й заміщенню української нації;
- відсутність або провальність державної ідеологічної політики;
- та багато інших рішень, що приймаються на державному рівні...
... які у кінцевому рахунку призводять до поразки у війні
звичайних українців, які ЧОМУСЬ не хочуть воювати.
Видно народ просто не той, а верховний головнокомандувач то таке, він ні за що не відповідає.
Винні ухилянти та ІПСО Мосійчука. Саме Микола, який тікає від ТЦК на вулиці Бориспіля, приймає рішення щодо розподілу державного бюджету чи наступу силами десятків бригад на лінії фронту.
Як добре, що більшість українців, навідміну від частини, здавалось би, націоналістичних діячів, на цю хупцу не купилася.
Чи є ТЦК військовослужбовцями? Технічно є. Чи входять ТЦК до ЗСУ? Технічно так, входять.
Чи робить це їх військовими не технічно, а по своїй суті?
Вважаю, що ні.
Військовим притаманна честь. Честь захищати свою країну зі зброєю у руках на полі бою. Певна честь є й у всіх, хто забезпечує війну піхоти, за умови совісного виконання ними своїх задач. У артилериста, РЕРівця, у оперативника в штабі, зв'язківця, у зброяра, у кадровика чи кухара. Як людина, що діє у цій системі, я вам скажу, що без усіх цих людей війна піхоти неможлива.
А яка честь у "військових", які ходять по вулицям тилових міст попід ручки з мусорами та разом із ними бігають за людьми й толпою засовують їх у бусики?..
Часто кажуть, що ТЦК складаються із ветеранів і інвалідів. Я теж інвалід. І я би у своєму житті ніколи б не перевівся у сучасне ТЦК. Для мене це було б недостойно й принизливо.
Є 2 види придатності по ВЛК:
1. придатний до військової служби;
2. придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
Як бачте, є цілий список інших військових спеціальностей, які можуть обрати поранені й інваліди. Урешті-решт, існує можливість переводу і, наприклад, до моєї бригади одного разу намагався перевестися ТЦКшник. Але прям масових переводів з ТЦК я не помічав. Можливо, тому що вони не проти роботи в ТЦК і їх особливо не треба примушувати.
Бо, у кінцевому рахунку, ТЦК — це їхній вибір.
П.С.: я не радію загибелі ТЦКшників, оскільки це не по-християнські.
Чи робить це їх військовими не технічно, а по своїй суті?
Вважаю, що ні.
Військовим притаманна честь. Честь захищати свою країну зі зброєю у руках на полі бою. Певна честь є й у всіх, хто забезпечує війну піхоти, за умови совісного виконання ними своїх задач. У артилериста, РЕРівця, у оперативника в штабі, зв'язківця, у зброяра, у кадровика чи кухара. Як людина, що діє у цій системі, я вам скажу, що без усіх цих людей війна піхоти неможлива.
А яка честь у "військових", які ходять по вулицям тилових міст попід ручки з мусорами та разом із ними бігають за людьми й толпою засовують їх у бусики?..
Часто кажуть, що ТЦК складаються із ветеранів і інвалідів. Я теж інвалід. І я би у своєму житті ніколи б не перевівся у сучасне ТЦК. Для мене це було б недостойно й принизливо.
Є 2 види придатності по ВЛК:
1. придатний до військової служби;
2. придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
Як бачте, є цілий список інших військових спеціальностей, які можуть обрати поранені й інваліди. Урешті-решт, існує можливість переводу і, наприклад, до моєї бригади одного разу намагався перевестися ТЦКшник. Але прям масових переводів з ТЦК я не помічав. Можливо, тому що вони не проти роботи в ТЦК і їх особливо не треба примушувати.
Бо, у кінцевому рахунку, ТЦК — це їхній вибір.
"Це було пунктом плану перемоги. У нас є спеціальні ресурси, зокрема рідкоземельні ресурси, уран, літій, титан, і важливо, щоб це не дісталося Росії. Тому президент (України Володимир Зеленський - ред.) пропонував, щоб це було спеціально захищено і спеціально використовувалося з ключовими партнерами"
"Для того, щоб ресурси України не дісталися іноземній державі, ми передамо ресурси України іноземній державі"
Чергова перемога вільної і незалежної країни 👊🏾
"Для того, щоб ресурси України не дісталися іноземній державі, ми передамо ресурси України іноземній державі"
Чергова перемога вільної і незалежної країни 👊🏾
Верховна рада вважає, що українців потрібно карати іще сильніше за думки, які можуть не сподобатися євреям.
Автор — слуга уроду Бужанський, жид, автор закону про антисемітизм 2021 року. Глава Комітету — слуга уроду Іонушас, росіянин-прибалт. Обидвоє голосували ЗА закон про легалізацію корупції, а Іонушас у свій час підтримував сергіянську УПЦ МП.
"Метою цього законопроєкту є приведення законодавства України у відповідність до актів права Європейського Союзу, а також посилення боротьби з такими негативними явищами як національна, расова чи релігійна ворожнеча та ненависть, антисемітизм"
По суті жид і кацап із партії жида, обидва прибічники корупції, хочуть на вимогу іноземної міжнародної організації зробити українців в Україні іще нижчими за жидів.
Хроніки вільної незалежної української держави.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Трамп переговорил с Путиным:
"Мы договорились работать вместе, очень тесно, включая посещение государств друг друга. Мы также договорились, что наши соответствующие команды начнут переговоры [по мирному урегулированию в Украине] немедленно, и мы начнем с того, что позвоним президенту Украины Зеленскому, чтобы сообщить ему о состоявшемся разговоре, что я и сделаю прямо сейчас"
Здесь прекрасно всё.
Украина поставлена в роль бантустана. Два больших серьёзных дяди договорились, а какому-то Зеленскому просто сообщат о результатах разговора, Украину просто поставят перед фактом.
Естественно, жизни нескольких сотен тысяч хохлогоев никого не волнуют, они и не должны были никого волновать ))
Апофеоз всего пути "независимой" Украины с 1991 года по наши дни. Точка, до которой довело нашу страну оккупационное государство во главе со всеми президентами и партиями.
"Мы договорились работать вместе, очень тесно, включая посещение государств друг друга. Мы также договорились, что наши соответствующие команды начнут переговоры [по мирному урегулированию в Украине] немедленно, и мы начнем с того, что позвоним президенту Украины Зеленскому, чтобы сообщить ему о состоявшемся разговоре, что я и сделаю прямо сейчас"
Здесь прекрасно всё.
Украина поставлена в роль бантустана. Два больших серьёзных дяди договорились, а какому-то Зеленскому просто сообщат о результатах разговора, Украину просто поставят перед фактом.
Естественно, жизни нескольких сотен тысяч хохлогоев никого не волнуют, они и не должны были никого волновать ))
Апофеоз всего пути "независимой" Украины с 1991 года по наши дни. Точка, до которой довело нашу страну оккупационное государство во главе со всеми президентами и партиями.
Кстати, а ведь ещё совсем недавно, ещё летом 2024 года патриотическая общественность была готова на части разорвать каждого "предателя, морального урода и труса", кто заикался о мире.
Интересно, а почему сейчас, когда о мирном договоре говорит верховный, все эти жёсткие патриоты тихонечко молчат?
Может патриотам в связи со сменой курса партии методичку поменяли?
Интересно, а почему сейчас, когда о мирном договоре говорит верховный, все эти жёсткие патриоты тихонечко молчат?
Может патриотам в связи со сменой курса партии методичку поменяли?
Украина унижена как никогда.
Но хотя б отрадно видеть как с нашего верховного спала пелена величия и величайший явил миру свою истинную природу клоуна.
Бегает и подпрыгивает вокруг американцев, поддакивая и подтявкивая, и одновременно пыжится показать свою "важность", заявляя бредовые заявления, которые никто уже не воспринимает всерьёз.
На этом фоне 2 взрослых дядь решают судьбу страны. Украина как равноправный участник переговоров — для них анекдот.
Но хотя б отрадно видеть как с нашего верховного спала пелена величия и величайший явил миру свою истинную природу клоуна.
Бегает и подпрыгивает вокруг американцев, поддакивая и подтявкивая, и одновременно пыжится показать свою "важность", заявляя бредовые заявления, которые никто уже не воспринимает всерьёз.
На этом фоне 2 взрослых дядь решают судьбу страны. Украина как равноправный участник переговоров — для них анекдот.