Ще трохи "кіборгів".

Не важливо який, на вигляд, ти прийшов у підрозділ, все одно всі стають однакові.
Худі, бліді, беззубі... сонечкі. Хочеться обійняти і заплакати.

Саме головне в усій цій ситуації це дух та характер!
І то, що в тебе спадають штани, розбиті та брудні руки, або візуально западають очі, вже нічого не вирішує.

Ти все одно машина зі стержнем.

А рум'яні щічки прийдуть з часом, з часом і буде відновлення.
Як фізично так і психологічно.

Так і жили.

@marshalvdv