На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
BY Нів'євський|Агробізнес та транспорт
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
In this regard, Sebi collaborated with the Telecom Regulatory Authority of India (TRAI) to reduce the vulnerability of the securities market to manipulation through misuse of mass communication medium like bulk SMS. The original Telegram channel has expanded into a web of accounts for different locations, including specific pages made for individual Russian cities. There's also an English-language website, which states it is owned by the people who run the Telegram channels. "We as Ukrainians believe that the truth is on our side, whether it's truth that you're proclaiming about the war and everything else, why would you want to hide it?," he said. The message was not authentic, with the real Zelenskiy soon denying the claim on his official Telegram channel, but the incident highlighted a major problem: disinformation quickly spreads unchecked on the encrypted app. One thing that Telegram now offers to all users is the ability to “disappear” messages or set remote deletion deadlines. That enables users to have much more control over how long people can access what you’re sending them. Given that Russian law enforcement officials are reportedly (via Insider) stopping people in the street and demanding to read their text messages, this could be vital to protect individuals from reprisals.
from nl
