Telegram Group & Telegram Channel
«Україна як війна пізнього капіталізму»

Переклад англомовної статті Давида Марії Де Лука

Нещодавно я провів короткий семінар у Болонському університеті під назвою: «Україна: війна пізнього капіталізму?». Ділюся ключовими моментами цього обговорення.

Це фото зроблене о 21:00 в середу. На ньому зображено київський ЦУМ, наймодніший та найдорожчий торговий центр, який сяє святковими вогнями під час загального блекауту. Моя квартира, розташована менш ніж за кілометр від ЦУМу, залишалася без світла, як і домівки близько 500 тисяч киян та мільйонів інших українців. Половина з них, використовуючи електрику для опалення, мерзли в холоді.

Блекаути стали нормою після численних російських обстрілів енергосистеми. Графік вимкнень передбачає від 4 до 8 годин без електрики щодня. У прифронтових містах і селах ситуація ще гірша — електрики може не бути зовсім, а разом із нею й опалення.

ЦУМ має власні генератори та, ймовірно, підключений до критичної лінії живлення біля станції метро «Театральна». Завдяки цьому, як і деякі інші будівлі, він залишається освітленим навіть під час відключень. Незважаючи на енергетичну кризу та обмеження, «Гарродс Києва» продовжує сяяти.

Українські економісти пояснюють це економічною доцільністю, а не корупцією чи соціальною нерівністю. Працюючи та приваблюючи покупців, такі магазини генерують прибуток і сплачують податки, які підтримують оборону країни. Якби примусити ЦУМ вимкнути святкові вогні, це могло б призвести до закриття або перенесення бізнесу за кордон, що позбавило б державу важливих податкових надходжень. Такі дії також могли б викликати критику з боку інвесторів та міжнародних партнерів як антиринкові чи авторитарні.

Глибше занурюючись у цю тему, стає очевидним, що споживацьке мислення та ринкові механізми пронизують навіть військові аспекти життя. Наприклад, одна з найвідоміших українських військових частин — Третя штурмова бригада — минулого літа запустила рекламну кампанію, яка викликала дискусії через сексуалізоване зображення жінок як тих, хто потребує захисту. Примітно, що цю кампанію профінансували не армія чи Міноборони, а сама бригада, використовуючи кошти приватних донорів. Відео для кампанії було створене завдяки підтримці великої букмекерської компанії Favbet та навіть потрапило на Netflix.

Третя бригада, яка належить до мережі Азова, є найяскравішим прикладом успішного маркетингу, але всі українські підрозділи намагаються робити щось подібне. Добровольці можуть обирати, до якого підрозділу приєднатися, а мобілізовані — подавати запит на переведення через офіційний військовий додаток. Уряд пообіцяв прискорити цей процес, що призводить до конкуренції між частинами за найкращих рекрутів.

Ринкові механізми впливають і на процес мобілізації. Чим вища зарплата цивільного, тим менша ймовірність його мобілізації через формальні та неформальні винятки. Високі доходи вважаються кориснішими для економіки та воєнних зусиль, ніж служба на фронті. Деякі депутати пропонували узаконити цей принцип, прив’язавши мобілізацію до рівня зарплат, але ці ініціативи зустрічають критику. Проте серед еліт і експертів такий підхід має немало прихильників.



group-telegram.com/psvschannel/1672
Create:
Last Update:

«Україна як війна пізнього капіталізму»

Переклад англомовної статті Давида Марії Де Лука

Нещодавно я провів короткий семінар у Болонському університеті під назвою: «Україна: війна пізнього капіталізму?». Ділюся ключовими моментами цього обговорення.

Це фото зроблене о 21:00 в середу. На ньому зображено київський ЦУМ, наймодніший та найдорожчий торговий центр, який сяє святковими вогнями під час загального блекауту. Моя квартира, розташована менш ніж за кілометр від ЦУМу, залишалася без світла, як і домівки близько 500 тисяч киян та мільйонів інших українців. Половина з них, використовуючи електрику для опалення, мерзли в холоді.

Блекаути стали нормою після численних російських обстрілів енергосистеми. Графік вимкнень передбачає від 4 до 8 годин без електрики щодня. У прифронтових містах і селах ситуація ще гірша — електрики може не бути зовсім, а разом із нею й опалення.

ЦУМ має власні генератори та, ймовірно, підключений до критичної лінії живлення біля станції метро «Театральна». Завдяки цьому, як і деякі інші будівлі, він залишається освітленим навіть під час відключень. Незважаючи на енергетичну кризу та обмеження, «Гарродс Києва» продовжує сяяти.

Українські економісти пояснюють це економічною доцільністю, а не корупцією чи соціальною нерівністю. Працюючи та приваблюючи покупців, такі магазини генерують прибуток і сплачують податки, які підтримують оборону країни. Якби примусити ЦУМ вимкнути святкові вогні, це могло б призвести до закриття або перенесення бізнесу за кордон, що позбавило б державу важливих податкових надходжень. Такі дії також могли б викликати критику з боку інвесторів та міжнародних партнерів як антиринкові чи авторитарні.

Глибше занурюючись у цю тему, стає очевидним, що споживацьке мислення та ринкові механізми пронизують навіть військові аспекти життя. Наприклад, одна з найвідоміших українських військових частин — Третя штурмова бригада — минулого літа запустила рекламну кампанію, яка викликала дискусії через сексуалізоване зображення жінок як тих, хто потребує захисту. Примітно, що цю кампанію профінансували не армія чи Міноборони, а сама бригада, використовуючи кошти приватних донорів. Відео для кампанії було створене завдяки підтримці великої букмекерської компанії Favbet та навіть потрапило на Netflix.

Третя бригада, яка належить до мережі Азова, є найяскравішим прикладом успішного маркетингу, але всі українські підрозділи намагаються робити щось подібне. Добровольці можуть обирати, до якого підрозділу приєднатися, а мобілізовані — подавати запит на переведення через офіційний військовий додаток. Уряд пообіцяв прискорити цей процес, що призводить до конкуренції між частинами за найкращих рекрутів.

Ринкові механізми впливають і на процес мобілізації. Чим вища зарплата цивільного, тим менша ймовірність його мобілізації через формальні та неформальні винятки. Високі доходи вважаються кориснішими для економіки та воєнних зусиль, ніж служба на фронті. Деякі депутати пропонували узаконити цей принцип, прив’язавши мобілізацію до рівня зарплат, але ці ініціативи зустрічають критику. Проте серед еліт і експертів такий підхід має немало прихильників.

BY Публічний канал




Share with your friend now:
group-telegram.com/psvschannel/1672

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. "We're seeing really dramatic moves, and it's all really tied to Ukraine right now, and in a secondary way, in terms of interest rates," Octavio Marenzi, CEO of Opimas, told Yahoo Finance Live on Thursday. "This war in Ukraine is going to give the Fed the ammunition, the cover that it needs, to not raise interest rates too quickly. And I think Jay Powell is a very tepid sort of inflation fighter and he's not going to do as much as he needs to do to get that under control. And this seems like an excuse to kick the can further down the road still and not do too much too soon." Lastly, the web previews of t.me links have been given a new look, adding chat backgrounds and design elements from the fully-features Telegram Web client. Russians and Ukrainians are both prolific users of Telegram. They rely on the app for channels that act as newsfeeds, group chats (both public and private), and one-to-one communication. Since the Russian invasion of Ukraine, Telegram has remained an important lifeline for both Russians and Ukrainians, as a way of staying aware of the latest news and keeping in touch with loved ones. Overall, extreme levels of fear in the market seems to have morphed into something more resembling concern. For example, the Cboe Volatility Index fell from its 2022 peak of 36, which it hit Monday, to around 30 on Friday, a sign of easing tensions. Meanwhile, while the price of WTI crude oil slipped from Sunday’s multiyear high $130 of barrel to $109 a pop. Markets have been expecting heavy restrictions on Russian oil, some of which the U.S. has already imposed, and that would reduce the global supply and bring about even more burdensome inflation.
from nl


Telegram Публічний канал
FROM American