Telegram Group & Telegram Channel
Дві помітні американські леді південноіндійського походження – Камала Гарріс, кандидатка в президентки США та Уша Венс, дружина кандидата у віцепрезиденти від Республіканської партії Джей. Ді. Венса дають привід поговорити про хвилі міграції з Південної Азії в США. 

Покоління батьків цих леді – це високоосвічені, висококастові мігранти, які їхали в Америку для кар’єри та професійної реалізації, адже каста давала їм можливість отримати найкращу вищу освіту в Індії. Цілеспрямована політика Неру з розбудови індійських технологічних інститутів (IIT) відкривала перед вершками соціальної ієрархії в Індії можливості легальної міграції в США після завершення освіти. Штати з 1965 року переглянули свій ізоляціонізм і відкрили двері для професійних мігрантів. Мати Камали, Ш’ямала Гопалан, закінчила Делійський університет, а батько Уші, Кріш Чілукурі, закінчив той самий IIT. Мати Уші була біологом.

Попередня хвиля міграції, яка почалася в XIX – на поч. XX ст., складалася переважно з низькокастових або поза кастових трудових мігрантів, які не могли знайти роботи в колоніальній Індії й сідали на пароплави до Америки, щоб працювати в портах та на деревообробних й сільськогосподарських підприємствах. Високо кастові індійці тоді ще зрідка наважувалися перетинати «кала пані», "чорні води океану", бо це було для них релігійною забороною й загрожувало ритуальним забрудненням. Звісно ж перші індійські мігранти ставали жертвами расистських упереджень і дискримінації, такої ж, якої тоді зазнавали афроамериканці. Цікаво, що представники другої, кваліфікованої хвилі, так само відчували на собі дискримінацію, тому часто приєднувалися до рухів за права чорних. Мати Камали не була винятком й частково через це вийшла за чорного ямайця.

Та попри спільну проблему дискримінації та відчуження, яку всі мігранти відчували в Америці, навіть якщо індійці «виїжджали» з касти, каста не виїжджала з них. «Професійна міграція» після 1965 р. створила ізольовану групу «зразкової меншини», яка могла претендувати на робочі місця білих і протиставляла себе низькокастовим і низькозабезпеченим трудовим мігрантам.

Джерело



group-telegram.com/DyvoIndiya/671
Create:
Last Update:

Дві помітні американські леді південноіндійського походження – Камала Гарріс, кандидатка в президентки США та Уша Венс, дружина кандидата у віцепрезиденти від Республіканської партії Джей. Ді. Венса дають привід поговорити про хвилі міграції з Південної Азії в США. 

Покоління батьків цих леді – це високоосвічені, висококастові мігранти, які їхали в Америку для кар’єри та професійної реалізації, адже каста давала їм можливість отримати найкращу вищу освіту в Індії. Цілеспрямована політика Неру з розбудови індійських технологічних інститутів (IIT) відкривала перед вершками соціальної ієрархії в Індії можливості легальної міграції в США після завершення освіти. Штати з 1965 року переглянули свій ізоляціонізм і відкрили двері для професійних мігрантів. Мати Камали, Ш’ямала Гопалан, закінчила Делійський університет, а батько Уші, Кріш Чілукурі, закінчив той самий IIT. Мати Уші була біологом.

Попередня хвиля міграції, яка почалася в XIX – на поч. XX ст., складалася переважно з низькокастових або поза кастових трудових мігрантів, які не могли знайти роботи в колоніальній Індії й сідали на пароплави до Америки, щоб працювати в портах та на деревообробних й сільськогосподарських підприємствах. Високо кастові індійці тоді ще зрідка наважувалися перетинати «кала пані», "чорні води океану", бо це було для них релігійною забороною й загрожувало ритуальним забрудненням. Звісно ж перші індійські мігранти ставали жертвами расистських упереджень і дискримінації, такої ж, якої тоді зазнавали афроамериканці. Цікаво, що представники другої, кваліфікованої хвилі, так само відчували на собі дискримінацію, тому часто приєднувалися до рухів за права чорних. Мати Камали не була винятком й частково через це вийшла за чорного ямайця.

Та попри спільну проблему дискримінації та відчуження, яку всі мігранти відчували в Америці, навіть якщо індійці «виїжджали» з касти, каста не виїжджала з них. «Професійна міграція» після 1965 р. створила ізольовану групу «зразкової меншини», яка могла претендувати на робочі місця білих і протиставляла себе низькокастовим і низькозабезпеченим трудовим мігрантам.

Джерело

BY ДивоІндія




Share with your friend now:
group-telegram.com/DyvoIndiya/671

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations. Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences. The gold standard of encryption, known as end-to-end encryption, where only the sender and person who receives the message are able to see it, is available on Telegram only when the Secret Chat function is enabled. Voice and video calls are also completely encrypted. Now safely in France with his spouse and three of his children, Kliuchnikov scrolls through Telegram to learn about the devastation happening in his home country. Emerson Brooking, a disinformation expert at the Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, said: "Back in the Wild West period of content moderation, like 2014 or 2015, maybe they could have gotten away with it, but it stands in marked contrast with how other companies run themselves today."
from no


Telegram ДивоІндія
FROM American