У Стародавньому Римі число 4 ніколи не писали як "IV", хоча сьогодні ми використовуємо саме такий варіант. Причина дивна: "IV" були першими літерами імені найвеличнішого римського бога - Юпітера (IVPPITER).
Використовувати священні літери для позначення простого числа? Жоден римлянин не наважився б на таке! Тому вони завжди писали четвірку як "IIII".
Звичне нам "IV" увійшло в широкий вжиток тільки в XIX столітті. А на старовинних римських монетах і пам'ятниках ви завжди знайдете саме "IIII".
Цікавий факт: ця традиція збереглася до наших днів в оформленні циферблатів дорогих годинників - вони досі використовують "IIII" замість "IV".
#культурологічні_нотатки
Використовувати священні літери для позначення простого числа? Жоден римлянин не наважився б на таке! Тому вони завжди писали четвірку як "IIII".
Звичне нам "IV" увійшло в широкий вжиток тільки в XIX столітті. А на старовинних римських монетах і пам'ятниках ви завжди знайдете саме "IIII".
Цікавий факт: ця традиція збереглася до наших днів в оформленні циферблатів дорогих годинників - вони досі використовують "IIII" замість "IV".
#культурологічні_нотатки
Сьогодні від Колег і Друзів отримав такий прекрасний подарунок 🎁 - новітнє видання перекладів латиномовних творів вітчизняних мислителів XV- XVIII стт.
#переклади_українською
#переклади_українською
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Навчально-науковий інститут філології
Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики
Шановні колеги!
запрошуємо Вас до участі в Міжнародній науковій конференції
«Філологія доби глобалізації: візії та перспективи»
з нагоди 70-річного ювілею утворення кафедри
загального мовознавства і класичної філології
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
(10 жовтня 2025 р., м. Київ)
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний, з урахуванням безпекової ситуації.
Для участі у конференції просимо до 1 серпня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників).
Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
Тези оформлюються відповідно до таких вимог:
1. Прізвище та імʼя, науковий ступінь та вчене звання.
2. Назва доповіді.
3. Основний текст наукових тез (у тому числі актуальність, стислий огляд наукової літератури з теми, мета дослідження та виклад основного матеріалу), який відповідає вимогам академічної доброчесності.
4. Список використаних джерел (наводиться в алфавітному порядку, посилання у тексті подаються у квадратних дужках, наприклад [2, 35] – одне цитування; [1; 4; 9] – кілька праць.
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ
Іваненко О.І., доцент, ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ
ТЕКСТ ТЕЗ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ
ЛІТЕРАТУРА
1. Іваненко О. Теорія і практика перекладу. К.: «Дніпро», 2016. 385 с.
2. Компаративістика: курс лекцій / Упоряд. Іваненко О. М., К.: Дніпро, 2014. 536 с.
3. Іваненко О. М. Принципи перекладу поетичних творів. Слово і час. 2014. №8. С. 45-56.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (категорія Б).
Адреса оргкомітету: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, каб. 141. Телефон для довідок: (044) 239-34-15.
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна
[email protected]
доц. Кожушний Олег Володимирович
[email protected]
тел. 067-581-64-09
#події_в_Украіні
Навчально-науковий інститут філології
Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики
Шановні колеги!
запрошуємо Вас до участі в Міжнародній науковій конференції
«Філологія доби глобалізації: візії та перспективи»
з нагоди 70-річного ювілею утворення кафедри
загального мовознавства і класичної філології
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
(10 жовтня 2025 р., м. Київ)
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
1. Класична філологія в сучасному освітньо-науковому просторі
2. Неоелліністика в координатах сучасної філології
3. Нові тенденції в перекладознавстві: динаміка й перспектива
4. Інноваційні підходи в сучасній дидактиці та гуманітаристиці
5. Традиційні та новітні аспекти лінгвістичних досліджень
6. «Пам’ятаємо. Вшановуємо. Досліджуємо» (видатні постаті в філології)
7. Румунська філологія: здобутки й перспективи поступу
8. Гуманітарний дискурс: результати перших наукових пошуків (для молодих учених і здобувачів освіти)
9. Антикознавство в сучасному світі: філософія, історія, культура, мистецтво
Робочі мови конференції: українська, англійська.
Формат конференції – змішаний, з урахуванням безпекової ситуації.
Для участі у конференції просимо до 1 серпня 2025 року заповнити реєстраційну форму учасника (http://surl.li/kkcizd) та сплатити організаційний внесок 400 грн або 10 євро (для закордонних учасників).
Номер рахунку зазначений в реєстраційній формі. Квитанцію про сплату необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Файл із текстом тез обсягом до 3000 знаків необхідно завантажити у відповідне поле реєстраційної форми.
Оприлюднення тез у електронному форматі заплановане до початку конференції.
Тези оформлюються відповідно до таких вимог:
1. Прізвище та імʼя, науковий ступінь та вчене звання.
2. Назва доповіді.
3. Основний текст наукових тез (у тому числі актуальність, стислий огляд наукової літератури з теми, мета дослідження та виклад основного матеріалу), який відповідає вимогам академічної доброчесності.
4. Список використаних джерел (наводиться в алфавітному порядку, посилання у тексті подаються у квадратних дужках, наприклад [2, 35] – одне цитування; [1; 4; 9] – кілька праць.
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ
Іваненко О.І., доцент, ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ
ДРАМАТУРГІЇ
ТЕКСТ ТЕЗ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ
ЛІТЕРАТУРА
1. Іваненко О. Теорія і практика перекладу. К.: «Дніпро», 2016. 385 с.
2. Компаративістика: курс лекцій / Упоряд. Іваненко О. М., К.: Дніпро, 2014. 536 с.
3. Іваненко О. М. Принципи перекладу поетичних творів. Слово і час. 2014. №8. С. 45-56.
За підсумками конференції і рішенням редакційної колегії матеріали виступів можуть бути опубліковані у «Віснику Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» (категорія Б).
Адреса оргкомітету: 01601, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, каб. 141. Телефон для довідок: (044) 239-34-15.
Контактні особи:
доц. Руда Наталія Вікторівна
[email protected]
доц. Кожушний Олег Володимирович
[email protected]
тел. 067-581-64-09
#події_в_Украіні
Ось такі прекрасні новинки перекладів античних авторів вийдуть у 2025 році у видавництві «Апріорі»
#книжкові_новинки
#переклади_українською
#книжкові_новинки
#переклади_українською
Cьогодні, коли в Україні відзначається День працівника дипломатичної служби, то логічними буде згадати як буде "посол" (англ. амбассадор) давньогрецькою - "пресбеутес" (аттичною вимовою).
#давньогрецька_у_житті
#давньогрецька_у_житті
Жак Дерріда про античні витоки появи архівних установ
В сьогоднішній день, коли щорічно в Україні відзначається День працівників архівних установ, доречним буде згадати думку видатного французького філософа Жака Дерріда про походження архіву як інституції в державі.
У своїй праці "Архівна лихоманка: Фрейдистське враження" (франц. Mal d'Archive: Une Impression Freudienne) він наголошує, що "Як і у випадку з латинським archivum або archium (слово, яке вживається в однині, як і французьке archive, що раніше вживалося в однині чоловічого роду: un archive), значення «архіву», його ключова семантика, походить від грецького arkheion (давньогрец. ἀρχεῖον): спочатку будинок, місце проживання, адреса, резиденція вищих суддів, архонтів, тих, хто командував. Вважалося, що ці громадяни, які таким чином володіли політичною владою і позначали її, мали право створювати або представляти закон. З огляду на їхній публічно визнаний авторитет, саме в їхньому домі, в тому місці, яке є їхнім домом (приватний будинок, будинок сім'ї або будинок службовця), складаються офіційні документи. Архонти - це, перш за все, охоронці документів. Вони не лише забезпечують фізичну безпеку того, що зберігається, але вони також наділені герменевтичним правом і компетенцією. Вони мають повноваження інтерпретувати архіви. Довірені таким архонтам документи фактично промовляють законом: вони нагадують про закон, закликають до нього або нав'язують його. Для того, щоб перебувати під охороною, в юрисдикції цього промовця закону, вони потребували одночасно опікуна і локалізації. Навіть у своїй опіці чи герменевтичній традиції архіви не могли обійтися без субстрату і без місця проживання" [Derrida, 1995, p.12-13].
Cлушним, буде зауважити, що саме лексема "ἀρχεῖον" зустрічається у значенні про яке писав Дерріда у давньогрецькій історіографії (Геродота, Ксенофонта) [Hdt.4.62, X.Cyr.1.2.3], софістиці (Ісократа, Лісія) [ Lys.9.9, Isoc.5.48] та Арістотеля [Mu.400b16] .
#філологічні_нотатки #грека
В сьогоднішній день, коли щорічно в Україні відзначається День працівників архівних установ, доречним буде згадати думку видатного французького філософа Жака Дерріда про походження архіву як інституції в державі.
У своїй праці "Архівна лихоманка: Фрейдистське враження" (франц. Mal d'Archive: Une Impression Freudienne) він наголошує, що "Як і у випадку з латинським archivum або archium (слово, яке вживається в однині, як і французьке archive, що раніше вживалося в однині чоловічого роду: un archive), значення «архіву», його ключова семантика, походить від грецького arkheion (давньогрец. ἀρχεῖον): спочатку будинок, місце проживання, адреса, резиденція вищих суддів, архонтів, тих, хто командував. Вважалося, що ці громадяни, які таким чином володіли політичною владою і позначали її, мали право створювати або представляти закон. З огляду на їхній публічно визнаний авторитет, саме в їхньому домі, в тому місці, яке є їхнім домом (приватний будинок, будинок сім'ї або будинок службовця), складаються офіційні документи. Архонти - це, перш за все, охоронці документів. Вони не лише забезпечують фізичну безпеку того, що зберігається, але вони також наділені герменевтичним правом і компетенцією. Вони мають повноваження інтерпретувати архіви. Довірені таким архонтам документи фактично промовляють законом: вони нагадують про закон, закликають до нього або нав'язують його. Для того, щоб перебувати під охороною, в юрисдикції цього промовця закону, вони потребували одночасно опікуна і локалізації. Навіть у своїй опіці чи герменевтичній традиції архіви не могли обійтися без субстрату і без місця проживання" [Derrida, 1995, p.12-13].
Cлушним, буде зауважити, що саме лексема "ἀρχεῖον" зустрічається у значенні про яке писав Дерріда у давньогрецькій історіографії (Геродота, Ксенофонта) [Hdt.4.62, X.Cyr.1.2.3], софістиці (Ісократа, Лісія) [ Lys.9.9, Isoc.5.48] та Арістотеля [Mu.400b16] .
#філологічні_нотатки #грека
Про латинський "зірковий словник"
В сьогоднішній день, хто святкує світле свято Різдва Христового🎄 😇 та чекав вчора "першої зірки", слід зауважити, що латиною є доволі багатий набір слів на позначення зірок: розглянемо їх за принципом етимологічної спорідненості. Цікаво, що протоіндоєвропейська форма *h₂stḗr («зірка») породила латинською кілька слів:
🌟Stella, ae f
Тут корінь ster зустрівся із зменшувальним італійським формантом -la, що призвело до асиміляції [r] та [l]: sterla -> stella.
Stella – зірка загалом, велика чи мала. Принагідно можна згадати і похідне constellatio, onis f (сузір'я).
До речі, якщо ви любите косметику, то, звичайно, знаєте магазин "Л'Етуаль" (L'étoile), що також носить ім'я зірки, тільки французькою: stella-> estella-> esteila -> estoile -> étoile. А може Вам за смаком іспанське пиво «Еstrella», назва якого також походить від того ж латинського слова.
🌟 Аster, eris m
Повертаючись до індоєвропейського кореня *ster, виявимо у т.ч. та грецьке ἀστήρ, ος m (зірка).
Відомо, що грецьких запозичень латиною чимало, включаючи і aster. Грецьке походження цього слова стає ще помітнішим, якщо звернути увагу на його acc. sing.: крім стандартної для латинського 3 скл. форми «asterem», він може мати і форму «astera», з властивим грецьким закінченням відповідного відмінка цього ж слова: Nom.Sg. ὁ ἀστήρ, Acc.Sg. τὸν ἀστέρα.
Слово аster, однак, використовується у власному розумінні досить рідко, найчастіше для позначення деяких рослин у Плінії: Aster Atticus \ Samius.
🌟 Аstrum, i n
Це слово, яке ви знаєте за виразом «per aspera ad astra», також прийшло з грецької, але не безпосередньо від ἀστήρ, а від його похідного порівн. ἄστρον.
Аstrum може бути повним синонімом stella, проте нерідко використовується в переносному значенні («висота, небеса»): In cælum conscendam; (Vulg. Isa. 14, 13) («зійду на небо, вище зірок Божих піднесу мій престол»).
Іноді це значення може розширюватися, маючи на увазі вічність, властиву, на думку давніх, небу та космосу взагалі. Вергілій пише: "sic itur ad astra" - "так вирушають до зірок", тобто. до безсмертя, безсмертної слави.
🌟 Sidus, eris n
Етимологія цього слова не зовсім зрозуміла. Деякі дослідники пов'язують його із давньогр. ὁ σίδηρος (залізо), проте не можна сказати, що це пояснення є задовільним.
Sidus вживається або в значенні «сузір'я» 😊 constellatio), «група зірок» або ж у переносному сенсі, як щось яскраве, блискуче, у тому числі при зверненні до людини. Зі значення «сузір'я» логічно виходить і «сезон», «пора року», оскільки зміна календарних циклів відстежується за змінами на зоряному небосхилі. Sidus також часто вживається в сенсі, близькому нашому «світило», «світло», «слава». E.g. у Овідія: "o sidus Fabiae, Maxime, gentis ..." (Ex Ponto, III).
📝 Breviter: окрема зірка - astrum \ stella, сузір'я - sidus \ constellatio. Для переносного значення можна використовувати sidus (маючи на увазі, що є й інші синоніми).
#філологічні_нотатки #латина
В сьогоднішній день, хто святкує світле свято Різдва Христового
🌟Stella, ae f
Тут корінь ster зустрівся із зменшувальним італійським формантом -la, що призвело до асиміляції [r] та [l]: sterla -> stella.
Stella – зірка загалом, велика чи мала. Принагідно можна згадати і похідне constellatio, onis f (сузір'я).
До речі, якщо ви любите косметику, то, звичайно, знаєте магазин "Л'Етуаль" (L'étoile), що також носить ім'я зірки, тільки французькою: stella-> estella-> esteila -> estoile -> étoile. А може Вам за смаком іспанське пиво «Еstrella», назва якого також походить від того ж латинського слова.
🌟 Аster, eris m
Повертаючись до індоєвропейського кореня *ster, виявимо у т.ч. та грецьке ἀστήρ, ος m (зірка).
Відомо, що грецьких запозичень латиною чимало, включаючи і aster. Грецьке походження цього слова стає ще помітнішим, якщо звернути увагу на його acc. sing.: крім стандартної для латинського 3 скл. форми «asterem», він може мати і форму «astera», з властивим грецьким закінченням відповідного відмінка цього ж слова: Nom.Sg. ὁ ἀστήρ, Acc.Sg. τὸν ἀστέρα.
Слово аster, однак, використовується у власному розумінні досить рідко, найчастіше для позначення деяких рослин у Плінії: Aster Atticus \ Samius.
🌟 Аstrum, i n
Це слово, яке ви знаєте за виразом «per aspera ad astra», також прийшло з грецької, але не безпосередньо від ἀστήρ, а від його похідного порівн. ἄστρον.
Аstrum може бути повним синонімом stella, проте нерідко використовується в переносному значенні («висота, небеса»): In cælum conscendam; (Vulg. Isa. 14, 13) («зійду на небо, вище зірок Божих піднесу мій престол»).
Іноді це значення може розширюватися, маючи на увазі вічність, властиву, на думку давніх, небу та космосу взагалі. Вергілій пише: "sic itur ad astra" - "так вирушають до зірок", тобто. до безсмертя, безсмертної слави.
🌟 Sidus, eris n
Етимологія цього слова не зовсім зрозуміла. Деякі дослідники пов'язують його із давньогр. ὁ σίδηρος (залізо), проте не можна сказати, що це пояснення є задовільним.
Sidus вживається або в значенні «сузір'я» 😊 constellatio), «група зірок» або ж у переносному сенсі, як щось яскраве, блискуче, у тому числі при зверненні до людини. Зі значення «сузір'я» логічно виходить і «сезон», «пора року», оскільки зміна календарних циклів відстежується за змінами на зоряному небосхилі. Sidus також часто вживається в сенсі, близькому нашому «світило», «світло», «слава». E.g. у Овідія: "o sidus Fabiae, Maxime, gentis ..." (Ex Ponto, III).
📝 Breviter: окрема зірка - astrum \ stella, сузір'я - sidus \ constellatio. Для переносного значення можна використовувати sidus (маючи на увазі, що є й інші синоніми).
#філологічні_нотатки #латина
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM