Telegram Group & Telegram Channel
«Україна як війна пізнього капіталізму»

Переклад англомовної статті Давида Марії Де Лука

Нещодавно я провів короткий семінар у Болонському університеті під назвою: «Україна: війна пізнього капіталізму?». Ділюся ключовими моментами цього обговорення.

Це фото зроблене о 21:00 в середу. На ньому зображено київський ЦУМ, наймодніший та найдорожчий торговий центр, який сяє святковими вогнями під час загального блекауту. Моя квартира, розташована менш ніж за кілометр від ЦУМу, залишалася без світла, як і домівки близько 500 тисяч киян та мільйонів інших українців. Половина з них, використовуючи електрику для опалення, мерзли в холоді.

Блекаути стали нормою після численних російських обстрілів енергосистеми. Графік вимкнень передбачає від 4 до 8 годин без електрики щодня. У прифронтових містах і селах ситуація ще гірша — електрики може не бути зовсім, а разом із нею й опалення.

ЦУМ має власні генератори та, ймовірно, підключений до критичної лінії живлення біля станції метро «Театральна». Завдяки цьому, як і деякі інші будівлі, він залишається освітленим навіть під час відключень. Незважаючи на енергетичну кризу та обмеження, «Гарродс Києва» продовжує сяяти.

Українські економісти пояснюють це економічною доцільністю, а не корупцією чи соціальною нерівністю. Працюючи та приваблюючи покупців, такі магазини генерують прибуток і сплачують податки, які підтримують оборону країни. Якби примусити ЦУМ вимкнути святкові вогні, це могло б призвести до закриття або перенесення бізнесу за кордон, що позбавило б державу важливих податкових надходжень. Такі дії також могли б викликати критику з боку інвесторів та міжнародних партнерів як антиринкові чи авторитарні.

Глибше занурюючись у цю тему, стає очевидним, що споживацьке мислення та ринкові механізми пронизують навіть військові аспекти життя. Наприклад, одна з найвідоміших українських військових частин — Третя штурмова бригада — минулого літа запустила рекламну кампанію, яка викликала дискусії через сексуалізоване зображення жінок як тих, хто потребує захисту. Примітно, що цю кампанію профінансували не армія чи Міноборони, а сама бригада, використовуючи кошти приватних донорів. Відео для кампанії було створене завдяки підтримці великої букмекерської компанії Favbet та навіть потрапило на Netflix.

Третя бригада, яка належить до мережі Азова, є найяскравішим прикладом успішного маркетингу, але всі українські підрозділи намагаються робити щось подібне. Добровольці можуть обирати, до якого підрозділу приєднатися, а мобілізовані — подавати запит на переведення через офіційний військовий додаток. Уряд пообіцяв прискорити цей процес, що призводить до конкуренції між частинами за найкращих рекрутів.

Ринкові механізми впливають і на процес мобілізації. Чим вища зарплата цивільного, тим менша ймовірність його мобілізації через формальні та неформальні винятки. Високі доходи вважаються кориснішими для економіки та воєнних зусиль, ніж служба на фронті. Деякі депутати пропонували узаконити цей принцип, прив’язавши мобілізацію до рівня зарплат, але ці ініціативи зустрічають критику. Проте серед еліт і експертів такий підхід має немало прихильників.

@bisovnya



group-telegram.com/bisovnya/1268
Create:
Last Update:

«Україна як війна пізнього капіталізму»

Переклад англомовної статті Давида Марії Де Лука

Нещодавно я провів короткий семінар у Болонському університеті під назвою: «Україна: війна пізнього капіталізму?». Ділюся ключовими моментами цього обговорення.

Це фото зроблене о 21:00 в середу. На ньому зображено київський ЦУМ, наймодніший та найдорожчий торговий центр, який сяє святковими вогнями під час загального блекауту. Моя квартира, розташована менш ніж за кілометр від ЦУМу, залишалася без світла, як і домівки близько 500 тисяч киян та мільйонів інших українців. Половина з них, використовуючи електрику для опалення, мерзли в холоді.

Блекаути стали нормою після численних російських обстрілів енергосистеми. Графік вимкнень передбачає від 4 до 8 годин без електрики щодня. У прифронтових містах і селах ситуація ще гірша — електрики може не бути зовсім, а разом із нею й опалення.

ЦУМ має власні генератори та, ймовірно, підключений до критичної лінії живлення біля станції метро «Театральна». Завдяки цьому, як і деякі інші будівлі, він залишається освітленим навіть під час відключень. Незважаючи на енергетичну кризу та обмеження, «Гарродс Києва» продовжує сяяти.

Українські економісти пояснюють це економічною доцільністю, а не корупцією чи соціальною нерівністю. Працюючи та приваблюючи покупців, такі магазини генерують прибуток і сплачують податки, які підтримують оборону країни. Якби примусити ЦУМ вимкнути святкові вогні, це могло б призвести до закриття або перенесення бізнесу за кордон, що позбавило б державу важливих податкових надходжень. Такі дії також могли б викликати критику з боку інвесторів та міжнародних партнерів як антиринкові чи авторитарні.

Глибше занурюючись у цю тему, стає очевидним, що споживацьке мислення та ринкові механізми пронизують навіть військові аспекти життя. Наприклад, одна з найвідоміших українських військових частин — Третя штурмова бригада — минулого літа запустила рекламну кампанію, яка викликала дискусії через сексуалізоване зображення жінок як тих, хто потребує захисту. Примітно, що цю кампанію профінансували не армія чи Міноборони, а сама бригада, використовуючи кошти приватних донорів. Відео для кампанії було створене завдяки підтримці великої букмекерської компанії Favbet та навіть потрапило на Netflix.

Третя бригада, яка належить до мережі Азова, є найяскравішим прикладом успішного маркетингу, але всі українські підрозділи намагаються робити щось подібне. Добровольці можуть обирати, до якого підрозділу приєднатися, а мобілізовані — подавати запит на переведення через офіційний військовий додаток. Уряд пообіцяв прискорити цей процес, що призводить до конкуренції між частинами за найкращих рекрутів.

Ринкові механізми впливають і на процес мобілізації. Чим вища зарплата цивільного, тим менша ймовірність його мобілізації через формальні та неформальні винятки. Високі доходи вважаються кориснішими для економіки та воєнних зусиль, ніж служба на фронті. Деякі депутати пропонували узаконити цей принцип, прив’язавши мобілізацію до рівня зарплат, але ці ініціативи зустрічають критику. Проте серед еліт і експертів такий підхід має немало прихильників.

@bisovnya

BY Журнал "БІСИ"




Share with your friend now:
group-telegram.com/bisovnya/1268

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy." The SC urges the public to refer to the SC’s I nvestor Alert List before investing. The list contains details of unauthorised websites, investment products, companies and individuals. Members of the public who suspect that they have been approached by unauthorised firms or individuals offering schemes that promise unrealistic returns I want a secure messaging app, should I use Telegram? On February 27th, Durov posted that Channels were becoming a source of unverified information and that the company lacks the ability to check on their veracity. He urged users to be mistrustful of the things shared on Channels, and initially threatened to block the feature in the countries involved for the length of the war, saying that he didn’t want Telegram to be used to aggravate conflict or incite ethnic hatred. He did, however, walk back this plan when it became clear that they had also become a vital communications tool for Ukrainian officials and citizens to help coordinate their resistance and evacuations. This provided opportunity to their linked entities to offload their shares at higher prices and make significant profits at the cost of unsuspecting retail investors.
from no


Telegram Журнал "БІСИ"
FROM American