Цар Едіп
Театр на Подолі

На вихідних мене дуже несподівано занесло на цю виставу, і з театром на Подолі таки трапилось third time’s a charm. Тобто на третій похід до них у мене навіть не було бажання втекти з вистави якнайшвидше, ура! 🎉

Вистава прям норм, міцно на трієчку..? З плюсом?

Софокла чесно скажу не читала, нагадала собі сюжет міту у вікіпедії та й потому. Пʼєса фокусується на кульмінації історії Едіпа: як у Фівах спалахнув голод і усі нещастя, оракул повідомив, що Едіп має знайти вбивцю попереднього царя, ну і звісно як Едіп дізнається правду про своє походження.

Тут про його трагедію, відчай і сумніви. Мене прям на початку пройняло, але потім щось пішло не туди.

Чомусь початок і перша половина були куди більш загадковими, майже містичними, і точно більш трагічними. Кінцівка, попри наростання гнітючих подій, по виконанню і ефектам почала скачуватись трошки у фарс…? Ну якось зовсім трошки, не те що там є щось комічне, але емоційний звʼязок точно втрачається. І да, блискучі окуляри осліпленого Едіпа накалу емоцій не сприяли.

Але хто прям дуже сподобався — це хор і Креонт. Мої улюблені персонажі там 😁

Коротше, це було цікаво і досить приємно дивитись. Не те що повний захват, усе ж не клікнуло так зі мною всередині, і кінець трошки змазав враження. Але те, що втекти не хотілось, — це вже досягнення 🫠

#театр #царедіп #відгук

а ви дивились в році так 2017 норвезький серіял Skam?? я обожнювала, на кілька місяців побудувала свою особистість навколо Нуури і носила кожен день червону помаду….

вирішила його потім передивитись в 22 році, звісно, улюблений сезон з Нуурою… як я плювалась і бомбила з її цього награного пацифізму для галочки. от ця персонажка — це втілення фрази «пацифізм це привілей»…

ну коротше, там всі актори зібрались знов для фотосесії, може вам теж хочеться подивитись на них згадати молодість 🙂

#skam

Марія Стюарт
Фрідріх Шіллер & Театр Франка

Це буде суміш відгуку на пʼєсу і на виставу, бо.

Бля, краще б я не читала оригінал, може тоді постановка не здавалося б такою крейзі.

Пʼєса Шіллера — прекрасно, чудово, моя бубочка. Сильна історична драма з цікавими персонажами. Набожна католичка Марія, яка відчуває наближення смерті і приймає це з королівською гідністю. Протестантка Єлизавета, яка до останніх сторінок пʼєси сумнівається і не наважується вбити родичку. І, звісно, чоловіки між ними. Дві сильні жінки у чоловічому світі в еру, коли бути жінкою — бути ніким.

Сюжет наче відомий, і тому не можу пояснити, чому настільки зачепило, але твір правда справжня насолода. Є дуже сильне театралізоване виконання з британськими акторами англійською, але переклад якщо чесно мені більше сподобався український. Я не сильна фанатка поетичних творів, але прям задоволення від читання отримувала.

Вистава… Як сказала Дарія, це просто уривщина, і напевно таки так. Еклектичні костюми, техно і зламана четверта стіна. Все це можна було б ще витримати, якби персонаж самої Марії не був повною протилежністю Марії в оригіналі 😭

Марія Шіллера — це втілення каяття і внутрішньої сили. Марія Уривського — якась надломлена інфантильна старлетка, яка кидається в обійми кожного зустрічного чоловіка…

Ну я в теорії ще розумію, що Марія Стюарт частково відома саме своїми… неортодоксальними на той час стосунками. Але ну звести іконічний образ сильної жінки до оцього 😭😭

Не сподобалось наче все потрошку, а кінцеве враження просто meh. Не хотілось вийти в середині (Сон літньої ночі в Театрі на Подолі, я вічно дивлюсь на тебе), але і радити я цю виставу нікому не буду.

Я реально думала «а може таки класно» десь з середини першого акту і до його кінця. І все. Другий акт зробив із трагедії фарс. Може я старомодна, може консервативна, але я люблю просто добротну історичну драму, і я цього не отримала 🫠

А Шіллера читайте 🥰

#маріястюарт #відгук #театр #книги