✙ Churcher ✙

​​Щодо закликів до "припинення вогню", зокрема в боротьбі за церковну єдність та незалежність

#церковнаборотьба #пцу #рпцву #вартопрочитати

Цікаво спостерігати за тим, як Духовний Фронт України, який вже кілька років є неофіційним рупором ПЦУ, раптово вирішив перепостити пацифістську статтю Катерини Щоткіної на Дзеркалі Тижня. У своєму матеріалі пані Щоткіна закликає переглянути методи протистояння з МП аби в жодному разі не допускати силового протистояння. Мов, такий церковний переділ працює на російський інтерес, і взагалі треба підходити до цього обережніше.

І навіть сперечатися нібито не хочеться, але є одне але. Нам дуже не подобається риторика статті, а саме постійне згадування про партнерів, які нібито дуже проти таких ось методів через необхідність оглядатися на власних виборців, на яких російська пропаганда працює краще за українську (що?! а якщо так, то цікаво, чому!?). Також дратують давно набридлі сентенції про те, що в тих, хто веде війну, завжди має бути якийсь план припинення вогню та "розумування" за якими саме недоторканність УПЦ МП стане умовою російської сторони, на яку Україні, ймовірно, доведеться пристати хоча б тому, що ті самі західні партнери визнають її прийнятною.

У цьому зв'язку маємо таке дуже незручне питаннячко. Скажіть, будь ласка, а що це за такий “прогрів” із припиненням вогню? Ми правильно розуміємо, що пані Щоткіна разом з іншими недоспікерами на кшталт Арестовича з Гордоном долучилася до псевдопацифістської компанії, яка у першу чергу використовується заради якраз таки не церковного, а цілком собі політичного переділу?

Якщо так, дуже хотілося б дізнатися роль у цьому творців Духовного Фронту.

Коли ці протистояння навколо храмів почалися, пані Щоткіна, треба їй віддати належне, критикувала владу за неефективні методи боротьби з МП, за те що не вирішували проблему, а тільки розпалювали протистояння (на думку пані Щоткіної). Втім, зараз якось дивно виходить, що ця пані свідомо ігнорує той факт, що після певної точки, треба вже не “давати задню”, а таки розв'язувати проблему, яку самі ж своєю недолугістю наші можновладці довели до критичного стану.

Плюс до певного моменту ця ситуація із силовим протистоянням усіх влаштовувала (принаймні багато релігійних і політичних діячів удавали, що нічого не відбувається), але зараз, коли наша країна бореться за свою навіть не духовну, а фізичну, якщо хочете, незалежність, такі ось персонажі як Щоткіна почали просувати наративи майбутніх перемовин, про які, на наш погляд, попри непросту ситуацію на фронті, говорити, м'яко кажучи, завчасно. І до цих ось наративів, ми впевнені, долучаться й інші. І керуватися вони будуть зовсім не тим, про що будуть кричати.

Ми особисто взагалі перемовини з кацапами не визнаємо. І говоримо це не як щасливі власники ski-pass Буковелю, а як учасники подій цієї довготривалої оборони та боротьби за нашу Україну. При цьому нам щось наші погляди не завадили кількаразово закликати до АДЕКВАТНОГО підходу та просвітницької роботи з представниками МП. Ми про це писали ще тоді, коли всі тільки починали радісно розповідати про швидку перемогу над МП.

Тільки ось минув той час, коли можна було ледаче розповідати про збереження обличчя та інші пацифістські речі. Зараз вже треба діяти, і діяти швидко, аби якраз таки не дратувати людей нескінченним протистоянням.

І давайте не будемо забувати про те, що з таких ось матеріалів (а в перспективі з послаблення тиску) програємо якраз таки ми з вами. МПшна організація знову проскочить між двох ідіотів, які кричатимуть про необхідність задоволення західних партнерів і все затягнеться ще далі.

Ми хотіли миру, ми хотіли адекватної роботи, ми хотіли лагідного переведення культових споруд услід за громадами. Цього не відбулося. Ок. Так, мабуть, хоча б вже так доведемо справу до кінця?

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

www.group-telegram.com/no/churcher_info.com/2341

4.2K viewsDec 11, 2023 at 12:21

​​Щодо закликів до "припинення вогню", зокрема в боротьбі за церковну єдність та незалежність

#церковнаборотьба #пцу #рпцву #вартопрочитати

Цікаво спостерігати за тим, як Духовний Фронт України, який вже кілька років є неофіційним рупором ПЦУ, раптово вирішив перепостити пацифістську статтю Катерини Щоткіної на Дзеркалі Тижня. У своєму матеріалі пані Щоткіна закликає переглянути методи протистояння з МП аби в жодному разі не допускати силового протистояння. Мов, такий церковний переділ працює на російський інтерес, і взагалі треба підходити до цього обережніше.

І навіть сперечатися нібито не хочеться, але є одне але. Нам дуже не подобається риторика статті, а саме постійне згадування про партнерів, які нібито дуже проти таких ось методів через необхідність оглядатися на власних виборців, на яких російська пропаганда працює краще за українську (що?! а якщо так, то цікаво, чому!?). Також дратують давно набридлі сентенції про те, що в тих, хто веде війну, завжди має бути якийсь план припинення вогню та "розумування" за якими саме недоторканність УПЦ МП стане умовою російської сторони, на яку Україні, ймовірно, доведеться пристати хоча б тому, що ті самі західні партнери визнають її прийнятною.

У цьому зв'язку маємо таке дуже незручне питаннячко. Скажіть, будь ласка, а що це за такий “прогрів” із припиненням вогню? Ми правильно розуміємо, що пані Щоткіна разом з іншими недоспікерами на кшталт Арестовича з Гордоном долучилася до псевдопацифістської компанії, яка у першу чергу використовується заради якраз таки не церковного, а цілком собі політичного переділу?

Якщо так, дуже хотілося б дізнатися роль у цьому творців Духовного Фронту.

Коли ці протистояння навколо храмів почалися, пані Щоткіна, треба їй віддати належне, критикувала владу за неефективні методи боротьби з МП, за те що не вирішували проблему, а тільки розпалювали протистояння (на думку пані Щоткіної). Втім, зараз якось дивно виходить, що ця пані свідомо ігнорує той факт, що після певної точки, треба вже не “давати задню”, а таки розв'язувати проблему, яку самі ж своєю недолугістю наші можновладці довели до критичного стану.

Плюс до певного моменту ця ситуація із силовим протистоянням усіх влаштовувала (принаймні багато релігійних і політичних діячів удавали, що нічого не відбувається), але зараз, коли наша країна бореться за свою навіть не духовну, а фізичну, якщо хочете, незалежність, такі ось персонажі як Щоткіна почали просувати наративи майбутніх перемовин, про які, на наш погляд, попри непросту ситуацію на фронті, говорити, м'яко кажучи, завчасно. І до цих ось наративів, ми впевнені, долучаться й інші. І керуватися вони будуть зовсім не тим, про що будуть кричати.

Ми особисто взагалі перемовини з кацапами не визнаємо. І говоримо це не як щасливі власники ski-pass Буковелю, а як учасники подій цієї довготривалої оборони та боротьби за нашу Україну. При цьому нам щось наші погляди не завадили кількаразово закликати до АДЕКВАТНОГО підходу та просвітницької роботи з представниками МП. Ми про це писали ще тоді, коли всі тільки починали радісно розповідати про швидку перемогу над МП.

Тільки ось минув той час, коли можна було ледаче розповідати про збереження обличчя та інші пацифістські речі. Зараз вже треба діяти, і діяти швидко, аби якраз таки не дратувати людей нескінченним протистоянням.

І давайте не будемо забувати про те, що з таких ось матеріалів (а в перспективі з послаблення тиску) програємо якраз таки ми з вами. МПшна організація знову проскочить між двох ідіотів, які кричатимуть про необхідність задоволення західних партнерів і все затягнеться ще далі.

Ми хотіли миру, ми хотіли адекватної роботи, ми хотіли лагідного переведення культових споруд услід за громадами. Цього не відбулося. Ок. Так, мабуть, хоча б вже так доведемо справу до кінця?

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

BY ✙ Churcher ✙