Півроку тому ми традиційно зібрали прогнози шести українських аналітичних команд з їхнім поглядом на стан економіки на кінець 2024 року.
Ось що вийшло:
▪️ Інфляція. У листопаді інфляція становила 11,2% рік-до-року, що значно перевищило прогнози літа (від оптимістичних 6,4% до 9,5%) та навіть очікування НБУ. Детальніше про причини зростання цін писали тут.
▪️ Іноземна допомога. Партнери надали більше фінансової підтримки, ніж очікувалось. Більшість організацій прогнозували близько $37 млрд, Україна отримала станом на зараз 一 $40,7 млрд.
▪️ Курс. Прогнози були досить точними. Консенсус-прогноз організацій коливався між 41,1–42,3 грн/$, і фактичний показник на сьогодні становить 42 грн/$.
▪️ Міжнародні резерви прогнозисти очікували на рівні $41 一 44,7 млрд. Станом на листопад 2024 року резерви складають $39,9 млрд. Це трохи нижче очікуваного, однак резерви залишаються на стабільному рівні. Про роль міжнародних резервів в економіці писали тут.
📌 Важливо додати, що в листопаді ми представили оновлені макропрогнози наших колег, де економісти переглянули свої оцінки і дали прогнози вже на 2025 рік.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Переказуємо головне з матеріалу Forbes:
▪️ За час повномасштабної війни обсяг готівки на рахунках українців в банках зріс більше, ніж удвічі з 307,4 млрд грн у 2021 році до 551,9 млрд грн у жовтні 2024 року.
▪️ Купівля державних облігацій (ОВДП) населенням збільшилася на 50% у 2024 році. Загальний портфель фізичних осіб у гривневих та валютних ОВДП збільшився утричі, до 77 млрд грн.
▪️ Гривневі строкові депозити зросли на 24,1 млрд грн. Водночас валютні депозити зменшилися на $280 млн (-6,4%) через низькі відсоткові ставки (1,1% за річними доларовими депозитами).
▪️ Не до кінця зрозумілим для нас залишається значне зростання купівлі валюти. У 2024 році українці купили на готівковому ринку $23,47 млрд, а продали понад $13,6 млрд. Сальдо – майже $10 млрд. Для порівняння, у 2023 році купівля склала менше $19 млрд, а різниця – лише $3,37 млрд.
▪️ Ринок нерухомості не може повернутися на довоєнний рівень через безпекові ризики. Первинна нерухомість майже не розвивається (до 20% від довоєнного рівня). Вторинний ринок виріс на 14%, але досяг лише 70% довоєнного рівня. Найбільший попит – на невелике дешевше житло. 78% угод на вторинному ринку припадають на населені пункти поза межами обласних центрів.
▪️ Ще одна опція для інвестування з 2021 року – ринок землі. У жовтні 2024 року зафіксовано рекордні угоди на понад 25 000 га. Середньозважена ціна за гектар стабільна – 45 000 грн, але юридичні особи купують землю на 17% дорожче. Фізособи з відкриттям ринку землі для юросіб стали сплачувати орієнтовно на 10% більше за землю
Інфографіка 一 Forbes.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Найпопулярніший допис за 2024 рік 一 Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.
Нагадаємо, що в ЦЕС також є сайт з усіма дослідженнями та інстаграм, де часто зʼявляється наша чотирилапа колега Цессі
Крім цього, ми щотижня випускаємо подкаст «Що з економікою?» та оновлюємо Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
За минулий місяць Національний банк в рамках валютних інтервенцій продав на ринку $5,3 млрд, а купив тільки $430 тис.
Валютні інтервенції дозволяють НБУ забезпечувати відносну стабільність курсу: гривня девальвує, але помірними темпами.
У грудні основною причиною великого продажу валюти стали рекордні місячні видатки загального фонду Держбюджету — 492 млрд грн. Попереднього грудня 2023 року основне збільшення видатків припало на закупівлю зброї та боєприпасів, що вимагає більшого імпорту та витрат валюти. Ймовірно, цього грудня ситуація була схожою.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🎰 Гральний бізнес почав платити більше податків, але вже вперся у стелю. Що заважає?
Днями президент підписав закон про посилення контролю азартних ігор.
Далі короткий огляд по оподаткуванню грального бізнесу від нашого старшого економіста Юрія Гайдая:
«За 11 місяців 2024 року гральний бізнес сплатив 16 млрд грн податків. Це на 6,4 млрд грн більше, ніж минулоріч, +66%.
Однак цьогоріч середньомісячні надходження сіли на плато і вже не зростають.
🎲 Перша причина цьому 一 обсяг ринку азартних ігор залишається практично незмінним з минулого року. І для суспільства це скоріше добре, ніж погано.
Друга причина гірша 一 два з трьох найбільших операторів (які залишилися після припинення роботи Pin-Up та Космолоту), зберігають дуже низьке податкове навантаження 一 5-8% від суми отриманих ставок, порівняно з 11,2% середньогалузевого навантаження за останні 3 місяці.
«Другий ешелон», у якому ряд компаній, що активно запрацювали в останні рік-два, зараз платять в 2-3 рази більше податків відносно суми отриманих ставок. І при цьому вони динамічно зростали 一 у першу чергу за рахунок перетоку від закритих онлайн-казино. Але поки їхні обороти в 10-20 разів менші, ніж у лідера ринку.
💰 Тому подальше зростання надходжень податків на «пласкому» ринку можливе, якщо:
1) другий ешелон продовжить «від'їдати» частку ринку у лідерів, зберігаючи вище податкове навантаження
2) ДПС та новий регулятор «відпрацюють» компанії з низьким навантаженням та ретельно дослідять, як їм вдається сплачувати в рази менше податків з отриманих ставок.
Тим більше, що кілька днів тому Президент підписав законопроєкт 9256-д, який істотно посилює набір інструментів державного нагляду і контролю за ринком азартних ігор.
👉 Чудовий простір для демонстрації своєї спроможності у нового керівництва ДПС та наступників КРАІЛ».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Днями президент підписав закон про посилення контролю азартних ігор.
Далі короткий огляд по оподаткуванню грального бізнесу від нашого старшого економіста Юрія Гайдая:
«За 11 місяців 2024 року гральний бізнес сплатив 16 млрд грн податків. Це на 6,4 млрд грн більше, ніж минулоріч, +66%.
Однак цьогоріч середньомісячні надходження сіли на плато і вже не зростають.
🎲 Перша причина цьому 一 обсяг ринку азартних ігор залишається практично незмінним з минулого року. І для суспільства це скоріше добре, ніж погано.
Друга причина гірша 一 два з трьох найбільших операторів (які залишилися після припинення роботи Pin-Up та Космолоту), зберігають дуже низьке податкове навантаження 一 5-8% від суми отриманих ставок, порівняно з 11,2% середньогалузевого навантаження за останні 3 місяці.
«Другий ешелон», у якому ряд компаній, що активно запрацювали в останні рік-два, зараз платять в 2-3 рази більше податків відносно суми отриманих ставок. І при цьому вони динамічно зростали 一 у першу чергу за рахунок перетоку від закритих онлайн-казино. Але поки їхні обороти в 10-20 разів менші, ніж у лідера ринку.
1) другий ешелон продовжить «від'їдати» частку ринку у лідерів, зберігаючи вище податкове навантаження
2) ДПС та новий регулятор «відпрацюють» компанії з низьким навантаженням та ретельно дослідять, як їм вдається сплачувати в рази менше податків з отриманих ставок.
Тим більше, що кілька днів тому Президент підписав законопроєкт 9256-д, який істотно посилює набір інструментів державного нагляду і контролю за ринком азартних ігор.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Більше про механіку передачі нам надходжень від російських активів (програми ERA) ми писали тут.
Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземних коштів. Це перевершило прогнози економістів, які в середньому очікували підтримки на $37 млрд.
Підтримка партнерів покрила 75% додаткових потреб держбюджету — дефіциту та погашення боргів. Хоч отриманих коштів не вистачило для всіх потреб, відсоток покриття був більшим ніж у 2023 (71%) та 2022 роках (56%).
Іноземні ресурси дозволяють покривати всі цивільні витрати — від медицини до освіти — поки власні надходження бюджету йдуть на фінансування оборони.
Дослідити графіки інтерактивно можна у нашому Трекері економіки України під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Що з економікою?
🎰 Гральний бізнес почав платити більше податків, але вже вперся у стелю. Що заважає? Днями президент підписав закон про посилення контролю азартних ігор. Далі короткий огляд по оподаткуванню грального бізнесу від нашого старшого економіста Юрія Гайдая:…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Українська правда
Ми вирішили підбити короткі підсумки року та назвати найважливіше рішення та найбільший провал року, а також цифру року.
Допоміг нам у цьому виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський 👉 https://youtu.be/8NiWm7sem3Y
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🚌Слово 2024 року в Україні — бусифікація. А яким словом можна описати економіку минулого року?
На це питання директор ЦЕС Гліб Вишлінський відповів на подкасті Економічної правди “Хроніки економіки”.
“Два слова про минулий рік в економіці — це нестача людей.
За нашими попередніми оцінками, зараз за кордоном перебуває близько 5 млн українських біженців. Для економіки тут основна втрата — це жінки, які працювали в Україні до повномасштабного вторгнення.
Чоловіки теж є, але їх менше. Проте їхнє число зростає: частина набуває працездатного віку, інша частина — це чоловіки, які обійшли закон.
До цього додається посилення мобілізації. На жаль, Україна втрачає людей на фронті, громадяни стають непрацездатними через травми внаслідок російських атак та участі в бойових діях.
Тому ми опинилися в ситуації, коли людей критично не вистачає особливо на фоні достатньої фінансової підтримки від партнерів”.
Подивитися повний випуск можна за посиланням. У ньому говоримо про економічні перемоги, зради та цифри 2024 року.
✏️ Пишіть в коментарях, з яким словом чи словосполученням 2024 рік асоціюється у вас.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
На це питання директор ЦЕС Гліб Вишлінський відповів на подкасті Економічної правди “Хроніки економіки”.
“Два слова про минулий рік в економіці — це нестача людей.
За нашими попередніми оцінками, зараз за кордоном перебуває близько 5 млн українських біженців. Для економіки тут основна втрата — це жінки, які працювали в Україні до повномасштабного вторгнення.
Чоловіки теж є, але їх менше. Проте їхнє число зростає: частина набуває працездатного віку, інша частина — це чоловіки, які обійшли закон.
До цього додається посилення мобілізації. На жаль, Україна втрачає людей на фронті, громадяни стають непрацездатними через травми внаслідок російських атак та участі в бойових діях.
Тому ми опинилися в ситуації, коли людей критично не вистачає особливо на фоні достатньої фінансової підтримки від партнерів”.
Подивитися повний випуск можна за посиланням. У ньому говоримо про економічні перемоги, зради та цифри 2024 року.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Чому ціни зростають? Серед причин: поганий врожай, подорожчання сировини, зростання витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці.
Раніше НБУ підвищив облікову ставку до 13,5%. Ціль регулятора — уповільнення інфляції до 5% у 2026 році.
Вища ставка робить привабливішими гривневі депозити, утримуючи дохідність вище за інфляцію. Дохідність ОВДП теж зростає, щоб залишати облігації більш привабливими для інвестицій.
Нагадаємо, що Україна увійшла у повномасштабну війну зі споживчою інфляцією на рівні 10%. Як розвивались події далі можна почитати у нашому Трекері.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM