Вважаю, що однією з проблем нашої воюючої Нації є відхід від Десяти Божих заповідей.
Маємо проблеми і в тилу, і на Війні - бо, на жаль, не з Богом.
Та це тема окремого посту…
Трохи про себе - християнина: похрестився я у 1991-у році, коли відслужив строкову службу в окупаційній армії. (На той час був вже засновником Народного Руху України на Січеславщині та членом Української Гельсінськоі Спілки)…
Хрестився у 20 років, у колишньому радянському Дніпродзержинську, (тепер в українському Камʼянському) у РПЦ, бо тоді ще не було Української Церкви. Хрестився швидко і якісно, бо за гроші😀…
У 1994 році, будучи командиром підрозділів парамілітарного («незаконного воєнізованого формування», у формулюванні тодішнього режиму внутрішньої окупації) «Тризуба» імені Степана Бандери у 15 областях центральної, східної, південної та північної України, познайомився з Священником, який скорегував мій християнський світогляд у правильному - національному - напрямі. Тому я, зі своїми хлопцями, взяв участь у розбудові парафій УГКЦ (та й УПЦ КП), на територіях мені ввірених Командуванням «Тризубу» і Проводом ОУН, під керівництвом Слави Стецько, пʼятнадцяти областей України.
Якщо буду живий і Бог дасть здоровʼя і сил, опишу це у своїх мемуарах😀… Колись.
Отже, я не про себе, а про панів Акіма Галімова та Євгена Клопотенка…😇
Неодноразово бачив, як усілякі «охристиянізовані» бабусі, чоловіки, жінки «шикали» на дітей, які під час Літургії, у храмі, поводили себе голосно і по-дитячому; бачив на службах Божих, як «типухристияни», намагалися перетворювати вільних людей, які прийшли молитися Богу, у якусь свинособачу масу (як у росії), ставлячи їм дебільні вимоги; бачив багато…
Але моя віра у Христа, із за цього, не зменшилась ні на йоту…
Панове Акіме та Євгене - не зважайте на «церковних віртухаїв», які ганьблять Христову Церкву. Такі завжди були, є і будуть…
Якби їх не було, нам би всім, звичайно, було б легше, але є так як є.
Поки що я все сказав.
Слава Ісусу Христу!»
Командувач Української добровольчої армії Дмитро Ярош
Вважаю, що однією з проблем нашої воюючої Нації є відхід від Десяти Божих заповідей.
Маємо проблеми і в тилу, і на Війні - бо, на жаль, не з Богом.
Та це тема окремого посту…
Трохи про себе - християнина: похрестився я у 1991-у році, коли відслужив строкову службу в окупаційній армії. (На той час був вже засновником Народного Руху України на Січеславщині та членом Української Гельсінськоі Спілки)…
Хрестився у 20 років, у колишньому радянському Дніпродзержинську, (тепер в українському Камʼянському) у РПЦ, бо тоді ще не було Української Церкви. Хрестився швидко і якісно, бо за гроші😀…
У 1994 році, будучи командиром підрозділів парамілітарного («незаконного воєнізованого формування», у формулюванні тодішнього режиму внутрішньої окупації) «Тризуба» імені Степана Бандери у 15 областях центральної, східної, південної та північної України, познайомився з Священником, який скорегував мій християнський світогляд у правильному - національному - напрямі. Тому я, зі своїми хлопцями, взяв участь у розбудові парафій УГКЦ (та й УПЦ КП), на територіях мені ввірених Командуванням «Тризубу» і Проводом ОУН, під керівництвом Слави Стецько, пʼятнадцяти областей України.
Якщо буду живий і Бог дасть здоровʼя і сил, опишу це у своїх мемуарах😀… Колись.
Отже, я не про себе, а про панів Акіма Галімова та Євгена Клопотенка…😇
Неодноразово бачив, як усілякі «охристиянізовані» бабусі, чоловіки, жінки «шикали» на дітей, які під час Літургії, у храмі, поводили себе голосно і по-дитячому; бачив на службах Божих, як «типухристияни», намагалися перетворювати вільних людей, які прийшли молитися Богу, у якусь свинособачу масу (як у росії), ставлячи їм дебільні вимоги; бачив багато…
Але моя віра у Христа, із за цього, не зменшилась ні на йоту…
Панове Акіме та Євгене - не зважайте на «церковних віртухаїв», які ганьблять Христову Церкву. Такі завжди були, є і будуть…
Якби їх не було, нам би всім, звичайно, було б легше, але є так як є.
Поки що я все сказав.
Слава Ісусу Христу!»
Командувач Української добровольчої армії Дмитро Ярош
The next bit isn’t clear, but Durov reportedly claimed that his resignation, dated March 21st, was an April Fools’ prank. TechCrunch implies that it was a matter of principle, but it’s hard to be clear on the wheres, whos and whys. Similarly, on April 17th, the Moscow Times quoted Durov as saying that he quit the company after being pressured to reveal account details about Ukrainians protesting the then-president Viktor Yanukovych. Given the pro-privacy stance of the platform, it’s taken as a given that it’ll be used for a number of reasons, not all of them good. And Telegram has been attached to a fair few scandals related to terrorism, sexual exploitation and crime. Back in 2015, Vox described Telegram as “ISIS’ app of choice,” saying that the platform’s real use is the ability to use channels to distribute material to large groups at once. Telegram has acted to remove public channels affiliated with terrorism, but Pavel Durov reiterated that he had no business snooping on private conversations. In December 2021, Sebi officials had conducted a search and seizure operation at the premises of certain persons carrying out similar manipulative activities through Telegram channels. Telegram was co-founded by Pavel and Nikolai Durov, the brothers who had previously created VKontakte. VK is Russia’s equivalent of Facebook, a social network used for public and private messaging, audio and video sharing as well as online gaming. In January, SimpleWeb reported that VK was Russia’s fourth most-visited website, after Yandex, YouTube and Google’s Russian-language homepage. In 2016, Forbes’ Michael Solomon described Pavel Durov (pictured, below) as the “Mark Zuckerberg of Russia.” The regulator took order for the search and seizure operation from Judge Purushottam B Jadhav, Sebi Special Judge / Additional Sessions Judge.
from no
