Кажуть, Східна Європа не вміє в політичні дискусії, а як вам Кавказ?

Безугла з Арестовичем, Крюкова з Гончаренком, влада й опозиція демонструють національну єдність у зляганні з русньою.

Так переможем!

А от з іншого боку подивитись

Клінічні довбойоби і шкідливі мразоти обʼєднуються, впрягаються один за одного, тримають кругову оборону і спільно йдуть в наступ

Притомні люди і здорові лідери думок воюють один з одним і змагаються, хто кого перебʼє в моральній вищості

Питання, хто зрештою довбойоб, лишається нерозкритим

Чого нас вчить ця історія?

Виходить короче Зеленський зі зверненням, насуплює брова, рішучим розчерком пера звільняє міністра оборони, і зі словами: «Довийобувались, істерички?» призначає назад Резнікова.

Ваша реакція?

Але оце смішне, а якщо подумать – дуже сумне.

Члени незалежної наглядової ради, делеговані державою, проголосували не так, як їм сказала держава! Вас же делегували голосувати так, як скаже міністр, а не ✨незалежно✨

Але ще є й така інфа

Просто зараз ви спостерігаєте зразкове публічне управління з чітко визначеною державною політикою, новий стандарт якісного врядування. Найближчі 4 роки такого триндеця буде багато.

Якщо що командування ОСУВ і Сухопутними військами можна суміщати, ось Сирський так робив

Слайд з виступу Євгена Глібовицького про сучасний стан українського суспільства.

Червона лінія – середня тривалість життя в Україні, жовті – інші європейські країни. Євген називає тривалість життя найкращим усередненим показником якості життя в принципі, бо включає в себе все: від питної води і медицини до верховенства права і заможної економіки.

Звертаю вашу увагу, як збільшувалась тривалість життя в Європі і стримувалась на одному рівні в Україні за часів окупації Російською імперією. А далі – на катастрофічні показники за більшовицького терору і всієї радянської окупації.

Там, де падають усі – ми падали найбільше. Там, де ростуть усі – ми лишаємось на дні. Окремо зверніть уваги на аномалії у вигляді двох голодоморів, порівняйте наш графік з іншими в Другу світову. Етапи росту – найменші, бо за людожерського режиму неможливий нормальний розвиток.

Все це робили з нами росіяни. Свідомо і довго. З метою винищення і закріпачення. Це відбилось на нас усіх, навіть тих, хто ніколи не бачив совка. І цю інерцію неможливо подолати за 30 років. Наші успішніші сусіди ніколи не знали такого ж тривалого терору.

Ми припустились безлічі помилок за свою Незалежність і просрали багато шансів, але ми би не мали такої страшної відправної точки і стартових умов, якби не росіяни. Без російської окупації ми розвивалися б як середня європейська держава. Росія – найбільше джерело всіх наших проблем.

Погана притягнута за вуха відмазка. Ми всі памʼятаємо з якою риторикою і в яких обставинах прийняли ту заборону.

Росіяни проголосили анексію нашої території, а ми подали заявку на членство в НАТО і прийняли рішення РНБО про заборону на переговори з режимом Путіна.

Це був вересень 2022, після Харківської операції та визволення Херсона. Рішення базувалось на помилковому розрахунку, що рівень підтримки Заходу буде достатній для перемоги на полі бою, і переговори не будуть потрібні в принципі. Очевидно, що ні про яких «сепаратистів» (хто це?) ніхто й не думав.

Заднім числом рішення виглядає помилковим, хоча я, наприклад, тоді поділяв помилковий розрахунок президента. Думаю, як і багато хто у владі та суспільстві.

Як виходити з цієї ситуації і чи треба взагалі – складне питання, але точно не такими незграбними відмазками.

Рішення звучить так.

Можна гратись у словесну еквілібристику і казати, що і заборони ніякої нема – РНБО «констатувала» неможливість в вересні 2022, а зараз майже лютий 2025. Ситуація змінилась.

Все одно виглядатиме погано, але принаймні не так дико, що ми «зупинили сепаратизм» констатацією неможливості переговорів.