Роман Шухевич — все життя в боротьбі.

118 років тому народився Роман Осипович Шухевич. Не дивлячись на деякі спірні вчинки та рішення, Роман Шухевич залишається видатним борцем за волю України, чинним націоналістом та воїном. У свої юнацькі роки Роман був відмінником у гімназії, займався сімома видами спорту, разом з тим співав та грав на фортепіано. У ті ж гімназійні роки познайомився з полковником Євгеном Коновальцем, з яким провів не одну розмову.

1925 року поступив на навчання до Львівської Політехніки, і того ж року у 16-річному віці став членом Української Військової Організації. У 1929 він їде до Данцига, де продовжує навчання, а разом з тим проходить вишкіл в одній з диверсійних шкіл УВО. Пройшов польский концтабір «Береза Катрузька», вийшовши на волю 27 січня 1937 року, зміг облаштувати власне життя, та допомогти з цим іншим членам організації, створивши рекламну компанію.

Вперше вступив в бій у війні з мадярами за Карпатську Україну. На чолі легіону «Нахтіґаль» вранці 30 червня 1941 року вступає до Львова, проте всі думки його були захоплені не власним днем народження, навіть не Актом відновлення Української держави, а смертю власного брата Юрія, закатованого та страченого більшовиками, які покидали місто. Після розколу Шухевич зайняв сторону диверсії, через що згодом пошкодував, оскільки виявив за собою стеження.

З серпня 1943 був командиром УПА. Еріх фон дем Бах Целевскі, генерал поліції та генерал військ СС, про Шухевича згадує: «О, цей стрілець — то зовсім германський тип!». У білоруських лісах, проспівавши всі відомі йому українські пісні, Роман починав співати німецькі. Крім того він не дозволяв відчаю взяти гору — «Не вояцький це настрій!». В останній бій вступив в ніч з 4 на 5 березня 1950 року. Смерть прийняв з боєм, забравши з собою більшовицького майора.

☠️ @vallholl