Тим, хто любить подорожувати на одинці:
🖼️«Самотність у подорожі» (1934), від Міґіші Котаро-старшого (1903-1934), талановитого японського художника-модерніста, який по-при коротке життя встиг зробити помітний внесок у сучасне японське мистецтво.
#мистецтво #Японія #подорож

У Міжнародний день корінних народів говоримо про Крим, колоніалізм та осмислення пост/колоніального спадку корінних народів. Про те, як колоніальна політика змінювала Крим та чому колоніальність досі живе в образах, ідеят, структуах і типажах, можна дізнатись у відео. Дякую команді «Пороблено» за дуже змістовний та цікавий ефір! Запрошую до перегляду:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0&t=1s
#інтервю #відео #Крим #кримські_татари #караїми

📚«Ґереї та Османи. Історія династії Кримського ханства в Османській імперії». Книжкова новинка від Хакана Киримли, відомого турецького дослідника кримськотатарського походження, проф. Ун-ту Бількент.
✍️Книга присвячена особливостям тривалих історичних та культурних взаємин між Османами та Ґереями. Багато нового документального матеріалу й фактажу, польових поїздок (у майже 200 населених пунктів), а також цінних узагальнень, концептуальних думок, що проливають світло на багатогранний і складний характер зав’язків між цими правлячими династіями. Значна частина книги присвячена Ґереям за межами Криму – зокрема на Північному Кавказі та Балканах: як до, так і після 1783 р. Їх діяльності у якості військових, політичних, суспільних діячів. Важливими і дуже цікавим для мене також є відомості про сучасних нащадків кримськотатарської правлячої династії в Туреччині, а також їх «спадщину», що залишилась у пам’ятках, місцях, похованнях, документах, тощо.
Сам дослідник в одному з інтерв’ю звертає увагу на те, що: «Ґереї – одна з найважливіших правлячих династій в ісламському світі. Її діяльність виходить значно далі за межі лише Криму… і одна з найбільших помилок полягає в тому, що Ґереїв часто сприймають лише як династію, в той час як цей розгалуджений рід складався з тисяч людей…».
#чтиво #текст #книга #Туреччина #Крим #Україна #кримські_татари #Кримський_ханат

Трохи вечірніх орієнталізмів:
🖼️"Гвоздика, лілія, лілія, троянда" (1886), атмосферна картина від Джона Сінгера Сарджента (1856-1925), знакового авангардиста американського походження.
✍️У 1885 р., під час однієї з вечірніх прогулянок на човні по Темзі, художник побачили сюжет, який нагадував кельтську казку: двоє дітей в саду біля річки запалювали «китайські» ліхтарики, розвішуючи їх серед кущів троянд, японських лілій та гвоздик. Цей епізод настільки запав художнику, що він одразу вирішив втілити його на великому полотні. Робота над картиною тривала майже рік і проходила між Англією та США. Її не обірвала навіть сильна травма голови, яку напередодні отримав художник. Для відтворення атмосфери майстер довго працював просто неба, «ловив» світло й просив висаджувати у горщиках потрібні сорти квітів.
Назва картини походить від приспіву популярної англійської пісні-лічилочки "Віночок". Сама картина чудово передає романтичну естетику «старого англійського села», яку люблять і сьогодні.
#мистецтво #японізми

🖼️«Мечеть Джума-Джамі» в Гезлеві, від Євгенії Лопушинської (1920-1996). Проєкт реставрації південного фасаду знаменитої памʼятки, створений у 1972 р. Фото з виставки «Українське сонце Криму не погасне», що відкрилась сьогодні в Національному заповіднику «Софія Київська».
#мистецтво #Крим #Україна #виставка #музей

"Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди і зухвалим хижим поглядом оглядав жінку в синьому… На його гладко голеному, червоному й блискучому, як стиглий помідор, виду, що виглядав з-під круглої з золотим верхом шапочки, малювалась зарозумілість з одтінком презирства до жіноти, яка свідчила, що він добре розібрав смак провідницького життя, та що не одна московська "бариня єго любил… денга давал", і що він на ті "денга гулял". Емене любувалася його міцним, здоровим, як огірок, тілом, тісно затягненим в тонке сукно, його нахабним поглядом, який приймала за ознаку сміливості й лицарського духу. Він здавався їй ясним місяцем, що одбився в морі її серця та простяг блискучий шлях до щастя"

Це уривок із твору Михайла Коцюбинського "В путах шайтана". І так, тут дуже загальними мазками, але таки згадано про роботу провідника.

На межі XIX — поч XX ст. у Криму існувало специфічне явище жіночого секс-туризму. Молоді красиві хлопці з кримськотатарських селищ приїжджали в сезон до курортних міст. Вони за гроші пропонували послуги супроводу туристок під час кінних прогулянок місцевими горами. Часто йшлося і про сексуальні послуги (знову ж таки, за додаткову плату). Саме тому це явище й варто розглядати через колоніальну оптику. Це проаналізований у нашому епізоді орієнтальний образ "містичного дикуна", який так засвоювався в Російській імперії, що для багатьох тамтешніх жінок ставав причиною приїздити до Криму.

У нашому останньому випуску Олексій Савченко згадував про те, що туризм ставав способом колонізації. Це лише одна зі сторін цього процесу, і про нього згадують досить рідко.

А повний випуск про те, як росіяни привласнювали Крим, ви можете переглянути отут: https://youtu.be/IJQikanOsI0?si=BCYpk3nfw6pvYdUi

Середина серпня нагадує про наближення осені:
🖼️«Осінній бриз», від Кондо Комея (Хіроакі)(1920-2015), сучасного японського художника та випускника Токійської школи образотворчих мистецтв.
#мистецтво #погода #Японія

📚Нещодавно у видавництві «Лабораторія» вийшов український переклад книги «Великі шовкові шляхи. Нова історія світу», британського історика Пітера Франкопана. Більше про свої враження від книги напишу згодом, а поки тримайте невеличкий фрагмент про «бактріана» – знаменитого двогорбого «корабля пустелі»:
✍️«…Торгівля між Китаєм та зовнішнім світом розвивалася поволі. Долати маршрути вздовж краю пустелі Ґобі було непросто, особливо за Нефритовою брамою – межовим постом, через який проходили торгові каравани на захід. Іти від одного оазису до іншого було складно – незалежно від того, пролягав шлях через пустелю Такла-Макан, або перевали в горах Тянь-Шаню, або через Памір. Треба було давати собі раду з екстремальними температурами – це одна з причин, чому так цінувався «бактріан» - двогорбий верблюд. Достатньо витривалі, щоб зносити суворі пустельні умови, ці тварини здатні заздалегідь відчувати смертоносні піщані бурі. Як зазначав один автор, вони «негайно всі разом стають і починають гарчати» - це знак для торговців і караванників прикрити повністю носи й роти. Та верблюд не був бездоганним флюгером – джерела зазначають, що вздовж маршрутів можна було бачити багато мертвих тварин і скелетів. За таких складних умов винагорода мусила бути достатньо високою, щоб отак ризикувати. Хоча бамбук і полотно з провінції Сичуань можна було знайти в продажу на ринках Бактрії – за тисячі кілометрів від місця виготовлення, але на далекі відстані в основному перевозилися рідкісні й дорогі товари…».
#текст #чтиво #книга #Китай

📷Керамічні фігурки бактрійських верблюдів, датовані 1-6 ст. н.е. Знайдені у різних похованнях на території Китаю. Колекція Британського музею. Містять деталізовані елементи рис обличчя й густої шерсті, яка допомагала переносити різкі перепади температури та піщані бурі у пустелі. За правління династії Тан подібні фігурки стали часто класти до поховального інвентарю, як символ багатства.
#фото #музей #експонат #Китай

Насилу вже можу похвалитись: для платформи "Вчися вухами" я зробив три аудіоуроки з історії культури Криму. Платформа дуже прикольна, на ній можна найти уроки з різних тем з історії і української мови і літератури.

Конкретно цей урок – це більш-менш те, шо я і так весь час розказую, але коротко і з гарним голосом Алли Пустовіт. І з зразками звучання, бо це ж про музику!

https://audiolessons.nus.org.ua/history_of_crimea/iak-zvuchala-istoriia-krymu/

⚡Цієї неділі запрошую на інтерактивну екскурсію, присвячену кримськотатарським ремеслам та майстрам. В просторі виставки "Miras.Спадщина" будемо говорити про "речі" та їх зв'язок з тими, хто ці речі створював і використовував.
📌25 серпня, о 13.00;
Скарбниця_НМІУ, на вул. Лаврська 9.
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BC-%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC/1191559665488633/
#музей #анонс #виставка #екскурсія #Крим #кримські_татари

Сезонне:
🖼️"Продавці кавунів" (1958), від Ісмаїла ал-Шейхлі (1924-2001), впливового іракського художника модерніста.
#мистецтво #Ірак