Slow down, sister! 🇺🇦

Рогнєда була написала у себе про "не треба вважати, що доторки завжди доречні", і це змусило мене задуматися про свій досвід тілесної взаємодії загалом. І про взаємодію в стосунках в першу чергу.

Я вчуся - лише зараз, у 30 років - говорити "ні, я не хочу обійматися" або "не треба мене цілувати" партнеру, щоразу переступаючи через величезну кількість провини, сорому і страху. Весь мій жіночий досвід поп-культури та навчання "сердечним" справам свідчить про те, що обійми та поцілунки близької людини завжди мають бути приємні, інакше щось не так або з нею, або з тобою, або в стосунках. Це "поганий знак", твій партнер обов'язково піде, бо його треба емоційно задовольнити. І передбачати його потреби без запитань - прислухатися, придивлятися, читати повітря.

Йєп, тому я не люблю ігри в "здогадайся".

Паралельно з цим існує й інший процес - сорому, страху, нерозуміння і гніву, якщо відмовляють в обіймах уже мені (тобі, абстрактному коню в яблуках, whatever). Хтось ображається. Хтось нав'язує контакт. Хтось сприймає відмову як маніпуляцію - адже переривання контакту може бути інструментом пасивної агресії, покарання та ігор "наздожени мене" так само, як і щирим небажанням. Залежить від того, наскільки людина звикла сприймати все близько до серця, як долає фрустрацію та який у неї в голові образ опонента.

Йєп, тому я не люблю ігри в "здогадайся" х2

Моралі не буде.
Я просто вдячна, що мій партнер дуже, дуже спокійний і незворушний. І я маю повну свободу відмовити йому в чому завгодно без жодних пояснень.

www.group-telegram.com/us/panicetc.com/7384

148 viewsJan 7 at 20:36

Рогнєда була написала у себе про "не треба вважати, що доторки завжди доречні", і це змусило мене задуматися про свій досвід тілесної взаємодії загалом. І про взаємодію в стосунках в першу чергу.

Я вчуся - лише зараз, у 30 років - говорити "ні, я не хочу обійматися" або "не треба мене цілувати" партнеру, щоразу переступаючи через величезну кількість провини, сорому і страху. Весь мій жіночий досвід поп-культури та навчання "сердечним" справам свідчить про те, що обійми та поцілунки близької людини завжди мають бути приємні, інакше щось не так або з нею, або з тобою, або в стосунках. Це "поганий знак", твій партнер обов'язково піде, бо його треба емоційно задовольнити. І передбачати його потреби без запитань - прислухатися, придивлятися, читати повітря.

Йєп, тому я не люблю ігри в "здогадайся".

Паралельно з цим існує й інший процес - сорому, страху, нерозуміння і гніву, якщо відмовляють в обіймах уже мені (тобі, абстрактному коню в яблуках, whatever). Хтось ображається. Хтось нав'язує контакт. Хтось сприймає відмову як маніпуляцію - адже переривання контакту може бути інструментом пасивної агресії, покарання та ігор "наздожени мене" так само, як і щирим небажанням. Залежить від того, наскільки людина звикла сприймати все близько до серця, як долає фрустрацію та який у неї в голові образ опонента.

Йєп, тому я не люблю ігри в "здогадайся" х2

Моралі не буде.
Я просто вдячна, що мій партнер дуже, дуже спокійний і незворушний. І я маю повну свободу відмовити йому в чому завгодно без жодних пояснень.

BY Slow down, sister! 🇺🇦