Сьогодні день, коли мене вибісило чергове смм-інфоциганство, тепер вже на тему «нема різниці в якій сфері смм, база все одно однакова, тим паче коли зараз майже все робить ШІ і активно розвивається EGC»
Яка різниця, що в деяких нішах EGC взагалі не варіант і нащо взагалі питати подробиці, коли можна натомість прорекламувати своє наставництво. 🙄
Божепамажи.

*EGC це employees generated content, історія приблизно така ж, як з UGC: починалося як справжні розповіді про товар/роботу, переросло в ще один вид реклами.

Якщо треба рекламувати не конкретно свою компанію/певний товар, сторінка ведеться не для бізнесу, а, наприклад, дипломатичної сфери, питання доцільності UGC/EGC залишається відкритим.

Ви, кстаті, могли чути про EGC ще до того, як воно стало мейнстрімом. На жаль, в найкращих традиціях найгірших представників українського бізнесу.

Коли працівники NO TABOO почали вести особисті тіктоки, за власною ініціативою, про роботу та товари в магазині – це був той самий, органічний EGC, який дав поштовх продажам, був цікавий та класний. Це те, що намагаються імітувати бізнеси зараз, але виглядає це як в мемі, який я прикріплю нижче.

Те, що сталося потім – доволі типова, тільки груба та нахабна спроба зробити з хорошого зачину контрольовану продажну корову: власниця бізнесу виставила вимогу віддати їй ці сторінки з контентом, а тих, хто відмовився, звільнила одним днем.

Але оці тікток-канали – це і є яскравий приклад, як EGC приносять користь бізнесу і чому цей вид контенту також намагаються монетизувати.

Ілюстрація. Вона про меми, але й про тренди, як на мене.

Як мені не вистачає якогось чату для смм/маркетинг/комунікаційного гієнства, шоб в вузькому колі класних спеціалісток орать "йоооообааааа оце лоооооох, це шо таке, гигигиги" і ділитися крінжем.
І корисним, звісно.
Але крінжем в першу чергу.

#рухомим_рядком

В смислі без п'яти днів літо??

#рухомим_рядком але серйозне.

Вчора я, переглядаючи старі записи в ФБ, виявила, що симптоми ПНЕС з'явилися у мене щонайменше за півроку до того, як я була впевнена що вони з'явилися.

Це значить, що ПНЕС у мене не викликаний тією подією в житті, на яку я думала. І працювати для зменшення симптомів треба в іншому напрямку.

Перечитуйте свої соцмережі. Не соромтеся того, що ви занадто багато в них пишете. Це може несподівано виявитися надзвичайно корисним, особливо якщо пам'ять у вас така ж погана, як і у мене.

#музика #Україна #дарк_кантрі

Я розумію, чому Саша пише, що надзвичайно пишається цією роботою.
"На іншому боці ріки" - не тільки музично і вокально складний альбом. Він говорить сенсами прямо в серце.

А це листівка для @tengro

#відео
Музична павза на честь кітсуботи! =^_^=

"Напевно, найвідомішою з них є концепція "Укрополіна" (поєднання слів "Україна" та "Полін" - назви Польщі на івриті). Згідно з цією розповсюдженою в ультраправих колах теорією, існує таємна українсько-єврейсько-польська змова, яка має на меті захоплення влади в Польщі."

Щоразу, коли я читаю такі статті, то задаюся питанням «Що я можу зробити, щоб цього не відбувалося? Як протистояти дезінформації, конспірологічним теоріям, поширенню ненависті, якій конче потрібен об'єкт для виміщення злості?»

У мене немає відповіді, окрім «Ми занадто легковажно відносимося до мови ненависті, до дезінформації та закликів до насильства в мережі».

https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c1mg73glyjjo

Мекнула, питайте (можна в лічку; навіть, бажано)

"Прибери чашку з колін і дай киці лягти, не бачиш, я любові хочу."

Я хочу написати про те, як сприймаю сни. Можливо, ви знайдете для себе щось корисне.

Почнемо з того, що мені постійно сняться дуже яскраві сни, які я найчастіше запам'ятовую. За ніч їх може бути і два, і чотири. Інколи, але (вже) не дуже часто, сюжети снів повторюються з варіаціями. Проте, здебільшого, кожен сон – якась окрема штука.

Я не граюся з усвідомленими снами, тому що вважаю, що вони здатні розхитати мою й без того не міцну психіку. Якщо у вас міцна психіка і любов до експериментів, то можна спробувати.

Але мені подобається ідея зі «Слово для лісу та світу – одне», де сни розглядалися як така само реальність, що й реальність під час неспання. Тому, якщо сон приємний та мені подобається, я сприймаю його так: як щось, що відбулося насправді у моїй кишеньковій реальності.

Якщо сон неприємний, я зазвичай йду одним з двох шляхів: просто неприємний, але невиразний сон сприймаю як продукт обробки мозком тієї інформації, яка надійшла за день + мої поточні думки, і все це склеєне у химерний пазл.

Якщо щось у неприємному сні мене зачепило (наприклад, я в ньому вмерла насильницькою смертю), то йду шукати значення у сонниках. Вибираю те, яке мені найбажаніше – віщує любов, радість, міцне здоров'я чи гроші – і на тому й зупиняюся.

Єдині сни, яким я справді приділяю багато уваги – це сни з повторюваним сюжетом, зазвичай неприємні. Вони можуть свідчити, що психіка застрягла в обробці певної події, ймовірно, травматичної, і це варто включити в терапевтичну роботу.
Але ця робота зазвичай не глибоко символічна, як могло б бути у психоаналізі, а ближча до гештальт-підходу та орієнтована на емоції: важливе не універсальне значення символу, а те, про що події чи фігури у сні – для людини.