інцели через 0.0001 секунду після релізу

Me irl

На одну секунду все було добре, а тепер знову все погано

картинок останнім часом немає, зате є корівки

Смішний відос нагадав мені про документалку Аньєс Варди "Збирачі і збирачка" (Les glaneurs et la glaneuse), й моя кукуха зараз тримається лише на цьому

Взагалі будь-хто міг би на можму місці робити влог про роботу в притулку й лампових собацюр але проблема в тому, шо це ПИЗДА ЯК ВАЖКО й в мене не залишається тупо ні сил ні часу ні натхнення записувати якісь ще відоси

Ну нема в мене оцього блогерства в крові. Навіть коли я бачу шось красиве та гарне, мені... просто хочеться це спостерігати, аніж рце от тягнутися за телеіоном, розблоковувати його, включати камеру, тримати її в руках, дивитись на екран аби все попало в кадр як найкраще й якомога краще передавало те шо *я* *бачу*... це все не те

Піду блять золофту нажерусь

штош, слухати Pulse Demon аби не чути своїх родичів виявилося доволі розслабляючим ікспірієнсом

Звісно не на повну гучність, аби не оглохнути та не пошкодити навушники — але на середині альбому аж стало цікаво слухати

Але дійсно, перші два-три треки мені неподобаються, а от після слухати цікаво та навіть приємно