покруч

☝️🤓 Оксфордська кома

На уроках української мови учням класів гуманітарного спрямування (всім іншим співчуваю) розповідали про риторику — "мистецтво переконання". Там треба було складати власні промови і виголошувати їх перед класом. Але риторика діє не лише на рівні усної промови — це не про дикцію, а таки про переконання. Тому вона корисна і в письмі, наприклад у мотиваційному листі, проханні відтермінувати дедлайн, або в повідомленні колишній з вибаченнями.

Є три основні модуси переконання в риториці. До них належать логос (логіка або її симуляція), патос (емоційна складова) та етос (образ, авторитет промовця). Наприклад коли Дональд Трамп виходить і починає балаболити, то його логосом є "байдон погано", патосом є "уууууу я злий але слава амерриці", а етосом є "я сильний бізнесмен я потужний хлоп дивіться який я мудрий хлоп".

Конкретно зараз я хочу поговорити про дрібнесенький приклад етосу. Зайти треба здалеку.

Одним із найвідоміших зразків пунктуації в англійській мові є т. зв. "Оксфордська кома". Це контроверсійний пунктуаційний знак і не всі стилістичні довідники його рекомендують. Зазвичай Оксфордську кому ставлять перед сполучником перед останнім однорідним членом речення. В українській мові оксфордську кому НЕ використовують ніколи. В англійській — у залежності від стайлґайда. Наприклад:

The Senate voted in favor of the aid package for Ukraine, Israel >>,<< and Taiwan.

Оксфордську кому ставлять ті, хто прагнуть уникнути плутанини. Класичний приклад: "I dedicate this book to my parents, Ayn Rand and God". Із синтаксису випливає, що батьки автора — Айн Ренд і Бог, бо кому можна вживати також для вточнення. Тому в цьому випадку личить таки поставити кому і уникнути всіх богословських та психоневрологічних наслідків сказаного.

Тим не менше, Оксфордська кома у більшості англійських текстів не вживається. Я думаю, що завдяки назві, а також відносній складності використання, цей значок здобув для себе репутацію чогось висококласного. Буцімто його вживають виключно англійські лорди, випускники коледжів зі словом "святий" у назві та злюки-прескриптивісти. (в українських реаліях: випускники Могилянки та УКУ) Виходячи з цього, ми можемо використовувати Оксфордську кому як дуже чіткий маркер надутого високого класу або уникати її і підсилювати враження простоти мовлення. (Так наприклад роблять Vampire Weekend в пісні Oxford Comma)

Може здаватися, що це найменша річ, про яку можна згадати, оцінюючи етос промови, але пунктуація і орфографія це приблизний письмовий еквівалент тону голосу і постави — неабияк важливих елементів спічу. Вибачте, що цитую Шевченка, але в цьому випадку, дійсно, "ніже тії коми".

www.group-telegram.com/us/pckrch.com/1184

1.2K viewsedited  Apr 24, 2024 at 10:01

☝️🤓 Оксфордська кома

На уроках української мови учням класів гуманітарного спрямування (всім іншим співчуваю) розповідали про риторику — "мистецтво переконання". Там треба було складати власні промови і виголошувати їх перед класом. Але риторика діє не лише на рівні усної промови — це не про дикцію, а таки про переконання. Тому вона корисна і в письмі, наприклад у мотиваційному листі, проханні відтермінувати дедлайн, або в повідомленні колишній з вибаченнями.

Є три основні модуси переконання в риториці. До них належать логос (логіка або її симуляція), патос (емоційна складова) та етос (образ, авторитет промовця). Наприклад коли Дональд Трамп виходить і починає балаболити, то його логосом є "байдон погано", патосом є "уууууу я злий але слава амерриці", а етосом є "я сильний бізнесмен я потужний хлоп дивіться який я мудрий хлоп".

Конкретно зараз я хочу поговорити про дрібнесенький приклад етосу. Зайти треба здалеку.

Одним із найвідоміших зразків пунктуації в англійській мові є т. зв. "Оксфордська кома". Це контроверсійний пунктуаційний знак і не всі стилістичні довідники його рекомендують. Зазвичай Оксфордську кому ставлять перед сполучником перед останнім однорідним членом речення. В українській мові оксфордську кому НЕ використовують ніколи. В англійській — у залежності від стайлґайда. Наприклад:

The Senate voted in favor of the aid package for Ukraine, Israel >>,<< and Taiwan.

Оксфордську кому ставлять ті, хто прагнуть уникнути плутанини. Класичний приклад: "I dedicate this book to my parents, Ayn Rand and God". Із синтаксису випливає, що батьки автора — Айн Ренд і Бог, бо кому можна вживати також для вточнення. Тому в цьому випадку личить таки поставити кому і уникнути всіх богословських та психоневрологічних наслідків сказаного.

Тим не менше, Оксфордська кома у більшості англійських текстів не вживається. Я думаю, що завдяки назві, а також відносній складності використання, цей значок здобув для себе репутацію чогось висококласного. Буцімто його вживають виключно англійські лорди, випускники коледжів зі словом "святий" у назві та злюки-прескриптивісти. (в українських реаліях: випускники Могилянки та УКУ) Виходячи з цього, ми можемо використовувати Оксфордську кому як дуже чіткий маркер надутого високого класу або уникати її і підсилювати враження простоти мовлення. (Так наприклад роблять Vampire Weekend в пісні Oxford Comma)

Може здаватися, що це найменша річ, про яку можна згадати, оцінюючи етос промови, але пунктуація і орфографія це приблизний письмовий еквівалент тону голосу і постави — неабияк важливих елементів спічу. Вибачте, що цитую Шевченка, але в цьому випадку, дійсно, "ніже тії коми".

BY покруч