В цій же книзі синтаксис називають складня

Слово намисто первинно звучало як монисто і було споріднене з англ. mane (грива). Така перестановка суміжних звуків або складів називається метатеза.

Інші класичні приклади:
Ведмідь (від медвідь)
Суворий (від суровий)
Бондар (від Боднар)

До слова, в нас колись був добрий довгий пост про ведмежу етимологію

Є поширена думка, що символ ✅ походить від літери V, що позначала латинське слово veritas — "істина".

Мені особисто виглядає, що символ старший, а асоціацій з veritas набув пізніше. Ще з іншого боку, цілком вірогідно, що він всього-навсього є найпростішим способом поставити відмітку на папері, а тому зародився у кількох місцях окремо.

Викладачка колись розповідала історію про Андрія Содомору

Колись давно, в 60-их роках, Андрій Содомора (дуже відомий перекладач з античних мов) захищав дисертацію. Досліджував проблему перекладу творів Сапфо та Алкея. Відповідно, тема в нього звучала: «Художня майстерність лесбійських ліриків і проблеми поетичного перекладу їх пісень».
Ну і оскільки то був публічний захист, то, очікувано, купа різного товариства зібралося послухати — забитий зал.

Needless to say, авдиторія була неабияк розчарована, виявивши, що Лесбос то такий острів.

В грецькій міфології Ім'я царя підземного царства Аїда (гр. ᾍδης — /Гадес/) етимологічно споріднене з українським вид. Ідеться про старий ПІЄ корінь*weyd-, що в греці дав, серед іншого, слово εἶδον /ейдон/, "я бачив". Початкова ж літерка А є заперечним префіксом (як напр. в слові "аморфний").

Таким чином, Аїд є фактично "той, кого не бачать", "невидимий".

Інше його ім'я — Плутон. Слово πλοῦτος /плютос/ означає "багатство". Асоціація має сенс — в смерть сходить усе, а в Аїді, можливо, найбільше багатств узагалі — мільярди ж умерлих.

В українській мові теж є слово, похідне від кореня зі значенням "багатство", — Бог (пор. з рос. "богатый").

Що стосується слова "Бог"

Слово "Бог" походить від праслов'янського слова *bogъ, що мало значення "багатство" і в цьому значенні дало сучасний прикметник "багатий" (заміна о на а в українській мові відносно нещодавня).

А до значення "Бог" воно рухалося, схоже, за такою траєкторією: частка/наділ/багатство —> податель багатства —> Бог.

Про таке первинне значення свідчать, зокрема, інші слов'янські мови: поширений фразеологізм "до бога" означає "багато", "дуже". Навіть в Україні де-не-де можна почути "за малим богом" в значенні "майже". (тут свідомо пишу це слово з малої — воно не стосується Бога як такого).

Відповідно "убогий" — це той, що без багатсва (префікс у- тут означає віддалення, пор. "утікати").
З цього ж таки кореня ідуть слова "небіжчик" (покійник, той, що взагалі не має свого уділу на світі) і "небіж" (первинно "бідолаха").

Вислів "фокус-покус" на позначення чарівного закляття походить із літургії.

Коли священник перетворював хліб на плоть, то цитував Тайну вечерю латиною: "hoc est corpus meum" (це є тіло моє). Неосвічена паства думала, що він чаклує і сприймали фразу як прокльон чи закляття. Тому, власне, англійською буде hocus-pocus.

Спермологос

У старогрецькій мові є чудове слово — σπερμολόγος (spermologos). Воно складається з двох коренів:

τὸ σπέρμα (sperma) — насіння
λέγω (lego) — збираю, говорю

Таким чином, це слово приблизно означає "словосій", тобто той хто даремно розкидається словами, наче сіючи зерном. Воно зустрічається у Святому Письмі: θέλοι ὁ σπερμολόγος οὗτος λέγειν; (Що би хотів сказати цей "спермологос"?) (Дії 17:18)

Різні переклади цього місця:
Хоменко: торохтій
Огієнко: пустомов
King James Version: babbler
Російський синодальний переклад: суеслов
Острозька Біблія: блѧди́выи (серйозно)

Оскільки я нормальна людина без жодного психічного порушення, то, природно, я веду табличку з цікавими словами. Я вписую туди діалектизми, архаїзми, оказіоналізми і всякі інші лексемочки (так, звісно, вони протеговані за частиною мови, джерелом і датою!).

Я роблю це більше року і зараз там біля тридцяти позицій. Ось 7 моїх улюблених:

7. жінчина — жінка.
Діалектизм, який я почув від бабусі. Мене тішить фонетична відповідність нормам української мови і притому морфологічна відповідність російському слову. Чується архаїчність.

6. маліти — зменшуватися
Почув від викладачки в університеті. Не знаю, чи це діалектизм, але дуже к’ют.

5. славословимий — такий, що його славлять (ославлюваний?)
Знайшов це слово в служебнику Петра Могили 1629 р. видання. Саме славословіє є калькою грецького δοξολογία (doxologia) — назви виду молитов на прославу Богові.

4. слимачитися — зневажл. лизатися
Почув від чувака з Чернівців. Угар.

3. полапка — мишеловка, капкан
Походить від слова лапати у значенні “ловити”. В нас вживається лише воно.

2. скруцяхи — рос. катышки
Ідеться про оці маленьки кульки тканини, що з часом збираються на светрах. Всі їх називають по-різному. Конкретно це слово не надто приємне на слух, але я радий, що знайшов український відповідник з логічним походженням.

1.наччий — інакший
Дуже веселе, але просте слово з прозорою етимологією з нашого села. Круто, що на початку зникла голосна, /кш/ прикольно асимілювалося до /ч:/. Найкраще слово в історії слів.

Шлюб це польське запозичення.
Походить від ślub, буквально "злюб" (з + любити).