Фірсов

Мав слово у заключній панелі конференції ЄС.
 
Як ви знаєте, я вже давно у БПЛА.
Наш підрозділ входить у число кращих у ЗСУ, не зважаючи на те, що в нас лише взвод.
 
Але слово моє було не про наші досягнення, - що і як ми знищили.
 
Слово моє було про ситуацію в цілому на фронті і, зокрема, про піхоту.
 
Ми довго виїжджали на героїзмі піхоти.
 
Піхота витримувала тоді, коли був тотальний дефіцит із снарядами та  технікою.
 
Піхота трималась, коли її засипали кабами.
 
Піхота стояла, коли були проблеми з літаками.
 
Але у всього є свій ресурс. В металу також є втома.
І можна мати хоч мільярд дронів і сотні літаків, але без піхоти вони нічого не варті. Тому що  все це в небі, а хтось має боронити землю.
 
Ми будемо битись і далі. Намагатись захистити Донбас - це аксіома.
Але зараз більше ми переживаємо за Київ.
Що ворог скористається нашими кризами і піде знову на столицю.
Звісно не завтра, а згодом, коли прийде час.
 
І другий раз ворожі війська під Києвом ми можемо просто не втримати.
 
Покровськ - яскравий приклад. Колись він вважався глибоким тилом. І до нього було 60 кілометрів від фронту. (До речі від Києва до ворожого кордону 80)
 
Барбер шопи, ресторани, кав’ярні, мами з колясками. - усе це змінилось дуже швидко.
Зараз, колись мирний Покровськ перетворився на фортецю, на кшталт Авдіївки і Бахмута.
От тільки Авдіївка трималась 10 років.
Бахмут більше року.
Скільки протримається Покровськ - невідомо.
 
Суть усіх цих пасажів не в істериці.
Хоча відчуття здорового страху в цій історії не завадить усім.
Усі ці меседжі до того, що треба робити висновки з помилок.

www.group-telegram.com/pl/firsov_e.com/719

3.0K viewsSep 15, 2024 at 16:51

Мав слово у заключній панелі конференції ЄС.
 
Як ви знаєте, я вже давно у БПЛА.
Наш підрозділ входить у число кращих у ЗСУ, не зважаючи на те, що в нас лише взвод.
 
Але слово моє було не про наші досягнення, - що і як ми знищили.
 
Слово моє було про ситуацію в цілому на фронті і, зокрема, про піхоту.
 
Ми довго виїжджали на героїзмі піхоти.
 
Піхота витримувала тоді, коли був тотальний дефіцит із снарядами та  технікою.
 
Піхота трималась, коли її засипали кабами.
 
Піхота стояла, коли були проблеми з літаками.
 
Але у всього є свій ресурс. В металу також є втома.
І можна мати хоч мільярд дронів і сотні літаків, але без піхоти вони нічого не варті. Тому що  все це в небі, а хтось має боронити землю.
 
Ми будемо битись і далі. Намагатись захистити Донбас - це аксіома.
Але зараз більше ми переживаємо за Київ.
Що ворог скористається нашими кризами і піде знову на столицю.
Звісно не завтра, а згодом, коли прийде час.
 
І другий раз ворожі війська під Києвом ми можемо просто не втримати.
 
Покровськ - яскравий приклад. Колись він вважався глибоким тилом. І до нього було 60 кілометрів від фронту. (До речі від Києва до ворожого кордону 80)
 
Барбер шопи, ресторани, кав’ярні, мами з колясками. - усе це змінилось дуже швидко.
Зараз, колись мирний Покровськ перетворився на фортецю, на кшталт Авдіївки і Бахмута.
От тільки Авдіївка трималась 10 років.
Бахмут більше року.
Скільки протримається Покровськ - невідомо.
 
Суть усіх цих пасажів не в істериці.
Хоча відчуття здорового страху в цій історії не завадить усім.
Усі ці меседжі до того, що треба робити висновки з помилок.

BY Фірсов