Я дуже довго чекав моменту, коли Шарунас Бартас (литовський майстер слоусінема, в якого виходить знімати фільми повільніші за Белу Тарра) знову зробить велику картину, і це нарешті сталося. На Роттердамському фестивалі пройшла прем'єра його фільму "Назад у сім'ю", це безумовно новий рівень документально-ігрового гібридного кіно, в якому Бартасу немає рівних. (Дві попередні картини Бартаса були на воєнну тематику, причому першу з них - "Іній" - зняли 2017-го року в Україні й це потенційно міг бути найкращий фільм про війну на Донбасі, але сталося те що сталося). В новому фільмі Бартас повертається до свого рідного середовища литовської лісової хтоні, там знімаються непрофесійні актори з-поміж сільського соціального дна, які імпровізовано розігрують між собою прямо-таки шекспірівські пристрасті, а потім по пиятиці бігають одне за одним з ножами. "Назад у сім'ю" - це також ідеальний companion piece до "Степного" Марини Вроди
Я дуже довго чекав моменту, коли Шарунас Бартас (литовський майстер слоусінема, в якого виходить знімати фільми повільніші за Белу Тарра) знову зробить велику картину, і це нарешті сталося. На Роттердамському фестивалі пройшла прем'єра його фільму "Назад у сім'ю", це безумовно новий рівень документально-ігрового гібридного кіно, в якому Бартасу немає рівних. (Дві попередні картини Бартаса були на воєнну тематику, причому першу з них - "Іній" - зняли 2017-го року в Україні й це потенційно міг бути найкращий фільм про війну на Донбасі, але сталося те що сталося). В новому фільмі Бартас повертається до свого рідного середовища литовської лісової хтоні, там знімаються непрофесійні актори з-поміж сільського соціального дна, які імпровізовано розігрують між собою прямо-таки шекспірівські пристрасті, а потім по пиятиці бігають одне за одним з ножами. "Назад у сім'ю" - це також ідеальний companion piece до "Степного" Марини Вроди
BY kinotron | Олексій Радинський
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
In 2014, Pavel Durov fled the country after allies of the Kremlin took control of the social networking site most know just as VK. Russia's intelligence agency had asked Durov to turn over the data of anti-Kremlin protesters. Durov refused to do so. Ukrainian forces have since put up a strong resistance to the Russian troops amid the war that has left hundreds of Ukrainian civilians, including children, dead, according to the United Nations. Ukrainian and international officials have accused Russia of targeting civilian populations with shelling and bombardments. "And that set off kind of a battle royale for control of the platform that Durov eventually lost," said Nathalie Maréchal of the Washington advocacy group Ranking Digital Rights. Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders.
from pl
