КСД - простір книжок, що захоплюють

Знаємо, що ви з нетерпінням чекаєте на анонси… 😏

І можемо зараз вам дати невеликий натяк, що ж очікувати у продажу в березні 💕

Уривок з новинки, це друга частина серії:

«Він знову дивився на неї, криво всміхаючись — як щоразу у Зовнішньому світі, коли вона мала необачність заговорити з чоловіком.

Неважливо, чи то був однокурсник, що просив цигарку, чи касир у супермаркеті, що пропонував узяти до жуйки великий пакет — щоразу Натаїр дивився на неї так само. Цей погляд проголошував: вона була його власністю, його коштовністю. Та потім цей погляд темнішав. А опісля того були крики посеред вулиці, фрази, що виривалися з динаміка смартфона, і ночі, коли він лишався під вікнами дому, перевіряючи, о котрій годині вона вимикала світло. А потім наставав час погроз: помститися їй, тому, з ким вона заговорила, помститися навіть бабуні, бо виховала нахабну зрадливицю. А після того Натаїр дарував квіти, кидав розсип вибачень, падав на коліна і клявся, що відзавтра усе буде інакше.

І наступного дня усе було інакше. Аж поки Ріна знову не робила щось не так…»

Здогадалися звідки ці рядки? 😉

www.group-telegram.com/pl/ksd_bookclub.com/5284

21.9K viewsedited  Feb 23 at 12:55

Знаємо, що ви з нетерпінням чекаєте на анонси… 😏

І можемо зараз вам дати невеликий натяк, що ж очікувати у продажу в березні 💕

Уривок з новинки, це друга частина серії:

«Він знову дивився на неї, криво всміхаючись — як щоразу у Зовнішньому світі, коли вона мала необачність заговорити з чоловіком.

Неважливо, чи то був однокурсник, що просив цигарку, чи касир у супермаркеті, що пропонував узяти до жуйки великий пакет — щоразу Натаїр дивився на неї так само. Цей погляд проголошував: вона була його власністю, його коштовністю. Та потім цей погляд темнішав. А опісля того були крики посеред вулиці, фрази, що виривалися з динаміка смартфона, і ночі, коли він лишався під вікнами дому, перевіряючи, о котрій годині вона вимикала світло. А потім наставав час погроз: помститися їй, тому, з ким вона заговорила, помститися навіть бабуні, бо виховала нахабну зрадливицю. А після того Натаїр дарував квіти, кидав розсип вибачень, падав на коліна і клявся, що відзавтра усе буде інакше.

І наступного дня усе було інакше. Аж поки Ріна знову не робила щось не так…»

Здогадалися звідки ці рядки? 😉

BY КСД - простір книжок, що захоплюють