Notice: file_put_contents(): Write of 18678 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/group-telegram/post.php on line 50
Архів КООП ТОРГ #укртг #хрютг #шизоїдтг #головнийхейтерпанавитвицького | Telegram Webview: mercenaryhruk/667 -
Telegram Group & Telegram Channel
Forwarded from |"Dark forest outcome"|
Сегодня у нас не совсем обычный текст, не про сборы и не про высокие материи.

А про то, что происходит вот тут и сейчас. Про то, как люди которые помогают защитникам Украины во всём, сами становятся "целью" ударов, при чём по большей части внутренних "вредителей"


Дмитро – не просто майстер з ремонту автомобільного транспорту. Він – волонтер, справжній герой, який безкоштовно ремонтує військову техніку, організовує збори коштів для військових підрозділів і робить все можливе, щоб на передовій не бракувало надійного транспорту. Він самовіддано працює в умовах, які важко назвати сприятливими, але нове керівництво студії кіно ім. Довженка, де Дмитро орендує приміщення, почало створювати йому неймовірні труднощі.

У минулому році Дмитро заїхав у будівлю студії, яка була практично покинута. Потоки води текли зі стелі, приміщення було захаращене. Але замість того, щоб шукати краще місце, він залишився. Там стояли два медичних військових "Унимога", які не могли виїхати через брак акумуляторів. Першим ділом Дмитро придбав необхідні акумулятори, хоча в той момент в Україні їх було всього три штуки. Він також підтримував у належному стані останній автомобіль кіностудії, який навіть не мав страховки і техогляду.

Коли не було кому займатися прибиранням території студії, Дмитро сам сідав на "газон" і возив сміття. Він намагався наводити порядок, організовував екскурсії, щоб студія жила. При цьому він продовжував займатися волонтерською діяльністю, залучав різні ініціативи та створював лоти для збору коштів на запчастини для військових.

Його життя стало боротьбою. Дмитро тижнями жив на студії, спав по три години на добу, їв на ходу, весь свій час присвячуючи роботі. Він ремонтував техніку, шукав бюджети і транспорт, надавав техніку для зйомок, а всі зароблені гроші йшли на студію.

Але коли Держкіно призначило нового директора, ситуація різко змінилася. Новий керівник почав з фрази: "Хто ти такий? Скільки речей тобі збирати?" Він привів свою команду, поставив на керівника автоцеху людину, яка зовсім не розбирається в транспорті. З цього моменту Дмитру почали створювати драконівські умови: оренду підняли в п’ять разів, і навіть попросили доплатити різницю за минулий період.

Останньою краплею стало те, що студія почала планувати дуже "доречний" захід по типу фестиваля, а Дмитро, який продовжував ремонтувати армійський позашляховик для евакуації, отримав наказ: "Забирайте свої речі, у вас 4 години". Йому не дали навіть відповіді на питання, "Як перевезти військовий транспорт який просто стоїть". Важливих хлопців які планують та формують культурний світогляд в Україні, ці низькі питання не хвилюють.

Ця історія – не просто про несправедливість. Це про боротьбу людини, яка не може стояти осторонь, коли країна потребує допомоги. Дмитро продовжує боротися не тільки за своє право працювати, але й за можливість допомагати тим, хто захищає нашу країну.



group-telegram.com/mercenaryhruk/667
Create:
Last Update:

Сегодня у нас не совсем обычный текст, не про сборы и не про высокие материи.

А про то, что происходит вот тут и сейчас. Про то, как люди которые помогают защитникам Украины во всём, сами становятся "целью" ударов, при чём по большей части внутренних "вредителей"


Дмитро – не просто майстер з ремонту автомобільного транспорту. Він – волонтер, справжній герой, який безкоштовно ремонтує військову техніку, організовує збори коштів для військових підрозділів і робить все можливе, щоб на передовій не бракувало надійного транспорту. Він самовіддано працює в умовах, які важко назвати сприятливими, але нове керівництво студії кіно ім. Довженка, де Дмитро орендує приміщення, почало створювати йому неймовірні труднощі.

У минулому році Дмитро заїхав у будівлю студії, яка була практично покинута. Потоки води текли зі стелі, приміщення було захаращене. Але замість того, щоб шукати краще місце, він залишився. Там стояли два медичних військових "Унимога", які не могли виїхати через брак акумуляторів. Першим ділом Дмитро придбав необхідні акумулятори, хоча в той момент в Україні їх було всього три штуки. Він також підтримував у належному стані останній автомобіль кіностудії, який навіть не мав страховки і техогляду.

Коли не було кому займатися прибиранням території студії, Дмитро сам сідав на "газон" і возив сміття. Він намагався наводити порядок, організовував екскурсії, щоб студія жила. При цьому він продовжував займатися волонтерською діяльністю, залучав різні ініціативи та створював лоти для збору коштів на запчастини для військових.

Його життя стало боротьбою. Дмитро тижнями жив на студії, спав по три години на добу, їв на ходу, весь свій час присвячуючи роботі. Він ремонтував техніку, шукав бюджети і транспорт, надавав техніку для зйомок, а всі зароблені гроші йшли на студію.

Але коли Держкіно призначило нового директора, ситуація різко змінилася. Новий керівник почав з фрази: "Хто ти такий? Скільки речей тобі збирати?" Він привів свою команду, поставив на керівника автоцеху людину, яка зовсім не розбирається в транспорті. З цього моменту Дмитру почали створювати драконівські умови: оренду підняли в п’ять разів, і навіть попросили доплатити різницю за минулий період.

Останньою краплею стало те, що студія почала планувати дуже "доречний" захід по типу фестиваля, а Дмитро, який продовжував ремонтувати армійський позашляховик для евакуації, отримав наказ: "Забирайте свої речі, у вас 4 години". Йому не дали навіть відповіді на питання, "Як перевезти військовий транспорт який просто стоїть". Важливих хлопців які планують та формують культурний світогляд в Україні, ці низькі питання не хвилюють.

Ця історія – не просто про несправедливість. Це про боротьбу людини, яка не може стояти осторонь, коли країна потребує допомоги. Дмитро продовжує боротися не тільки за своє право працювати, але й за можливість допомагати тим, хто захищає нашу країну.

BY Архів КООП ТОРГ #укртг #хрютг #шизоїдтг #головнийхейтерпанавитвицького










Share with your friend now:
group-telegram.com/mercenaryhruk/667

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

If you initiate a Secret Chat, however, then these communications are end-to-end encrypted and are tied to the device you are using. That means it’s less convenient to access them across multiple platforms, but you are at far less risk of snooping. Back in the day, Secret Chats received some praise from the EFF, but the fact that its standard system isn’t as secure earned it some criticism. If you’re looking for something that is considered more reliable by privacy advocates, then Signal is the EFF’s preferred platform, although that too is not without some caveats. As a result, the pandemic saw many newcomers to Telegram, including prominent anti-vaccine activists who used the app's hands-off approach to share false information on shots, a study from the Institute for Strategic Dialogue shows. Meanwhile, a completely redesigned attachment menu appears when sending multiple photos or vides. Users can tap "X selected" (X being the number of items) at the top of the panel to preview how the album will look in the chat when it's sent, as well as rearrange or remove selected media. The picture was mixed overseas. Hong Kong’s Hang Seng Index fell 1.6%, under pressure from U.S. regulatory scrutiny on New York-listed Chinese companies. Stocks were more buoyant in Europe, where Frankfurt’s DAX surged 1.4%. But the Ukraine Crisis Media Center's Tsekhanovska points out that communications are often down in zones most affected by the war, making this sort of cross-referencing a luxury many cannot afford.
from pl


Telegram Архів КООП ТОРГ #укртг #хрютг #шизоїдтг #головнийхейтерпанавитвицького
FROM American