В другій половині 2000-х, коли я ходив до школи, нас вчили, що ООН, ОБСЄ, Червоний хрест, МАГАТЕ і ще купа інших організацій масштабом поменше – це щось таке вау, неймовірно важливе і потужне, що допомагає Європі і світу жити мирно, спокійно та щасливо.
Але, але, але.
Візьмемо вчорашній РадБез ООН, на якому американці прогнали повітря по трубах, вперше за довгий час проголосувавши разом з росіянами. Зрада розповзається, і це зрозуміло.
Але я запитаю вас: і що? Це на щось вплине? От хто мені скаже подію останніх років, а може й десятиліття, на яку вплинуло рішення РадБезу ООН?
На що сьогодні взагалі впливає ця структура, окрім копіювального бізнесу, який все ще (чомусь) друкує їхні рішення і телевізійників, які все ще (чомусь) транслюють ці засідання?
Я щиро не розумію, чому ЗМІ та соц. мережі люблять цитувати перли російського представника в ООН Небезні. На що це впливає? З таким же успіхом ми могли цитувати політичні роздуми умовного алкаша Інокєнтія з умовної Костроми.
Це ж просто зборище кількасот людей, що в гарному одязі і з розумним виглядом перетворюють кисень на вуглекислий газ, і це єдиний процес, що відбувається на цих засіданнях.
Та хай хоч Білорусь проголосує за резолюцію на підтримку НАТО, а Тайвань висловиться на підтримку Китаю, і що? Що з того?
Ще в 2014 році ООН перетворилась на релікт минулого, коли висловлювала глибоку, потім ще глибшу, і, в кінці-кінців, глибоченну стурбованість окупацією Криму Росією, на яку всім було абсолютно начхати. Пройшло 10 років, а ситуація не змінилась: на ООН все ще всім начхати.
ООН – це як старий дід з деменцією, в якого Буш-старший все ще живий, при владі в Росії алкаш-демократ Єльцин, «Міцний горішок» тільки-но вийшов на екран, а лагідний голуб миру Михайло «Горбі» Горбачов - головний хедлайнер світової демократії.
Можливо, виправте мене і скажіть, що ООН для чогось корисного існує і щось важливе робить, може я чогось не бачу. Дуже хочу розгледіти, але не виходить.
Якщо вам здається, що вас ніхто не чує і ви нікому не потрібні – згадайте, що в світі існує РадБез ООН.
В другій половині 2000-х, коли я ходив до школи, нас вчили, що ООН, ОБСЄ, Червоний хрест, МАГАТЕ і ще купа інших організацій масштабом поменше – це щось таке вау, неймовірно важливе і потужне, що допомагає Європі і світу жити мирно, спокійно та щасливо.
Але, але, але.
Візьмемо вчорашній РадБез ООН, на якому американці прогнали повітря по трубах, вперше за довгий час проголосувавши разом з росіянами. Зрада розповзається, і це зрозуміло.
Але я запитаю вас: і що? Це на щось вплине? От хто мені скаже подію останніх років, а може й десятиліття, на яку вплинуло рішення РадБезу ООН?
На що сьогодні взагалі впливає ця структура, окрім копіювального бізнесу, який все ще (чомусь) друкує їхні рішення і телевізійників, які все ще (чомусь) транслюють ці засідання?
Я щиро не розумію, чому ЗМІ та соц. мережі люблять цитувати перли російського представника в ООН Небезні. На що це впливає? З таким же успіхом ми могли цитувати політичні роздуми умовного алкаша Інокєнтія з умовної Костроми.
Це ж просто зборище кількасот людей, що в гарному одязі і з розумним виглядом перетворюють кисень на вуглекислий газ, і це єдиний процес, що відбувається на цих засіданнях.
Та хай хоч Білорусь проголосує за резолюцію на підтримку НАТО, а Тайвань висловиться на підтримку Китаю, і що? Що з того?
Ще в 2014 році ООН перетворилась на релікт минулого, коли висловлювала глибоку, потім ще глибшу, і, в кінці-кінців, глибоченну стурбованість окупацією Криму Росією, на яку всім було абсолютно начхати. Пройшло 10 років, а ситуація не змінилась: на ООН все ще всім начхати.
ООН – це як старий дід з деменцією, в якого Буш-старший все ще живий, при владі в Росії алкаш-демократ Єльцин, «Міцний горішок» тільки-но вийшов на екран, а лагідний голуб миру Михайло «Горбі» Горбачов - головний хедлайнер світової демократії.
Можливо, виправте мене і скажіть, що ООН для чогось корисного існує і щось важливе робить, може я чогось не бачу. Дуже хочу розгледіти, але не виходить.
Якщо вам здається, що вас ніхто не чує і ви нікому не потрібні – згадайте, що в світі існує РадБез ООН.
Telegram users are able to send files of any type up to 2GB each and access them from any device, with no limit on cloud storage, which has made downloading files more popular on the platform. Oh no. There’s a certain degree of myth-making around what exactly went on, so take everything that follows lightly. Telegram was originally launched as a side project by the Durov brothers, with Nikolai handling the coding and Pavel as CEO, while both were at VK. For tech stocks, “the main thing is yields,” Essaye said. Official government accounts have also spread fake fact checks. An official Twitter account for the Russia diplomatic mission in Geneva shared a fake debunking video claiming without evidence that "Western and Ukrainian media are creating thousands of fake news on Russia every day." The video, which has amassed almost 30,000 views, offered a "how-to" spot misinformation. The regulator took order for the search and seizure operation from Judge Purushottam B Jadhav, Sebi Special Judge / Additional Sessions Judge.
from pl
