Qualia Essence #УкрТґ

(За)буття

Квітнуть мої хризантеми — останні із роду.
Повстало обійстя, свої остюки нагострило.
Жевріють іржаві снопи. Смолоскипи?
Ні, то спокій у просторі. Ні, це могили.

Клопи та солдатики, наче васали, чекають
Нової епохи — раби холодів, летаргії.
А свою Літургію для Нестора служать писемні:
Їм сон хризантем і торпор кажанів незбагненні.

Квітнуть мої хризантеми — останні із роду.
Клопи та солдатики, наче васали, чекають,
Коли королева, з надкушеним сонячним плодом,
Накаже їм стерти, накаже спалити їм пам'ять.

Залишиться попіл, холодно блідий не прозорий:
Затопить гербарій, геральдику, листя-літопис
Тонким шаром льоду, який розбиватимуть зорі,
Але безуспішно. Бо промінь не спис і не голос.

Мовчать хризантеми — останні заземлені зорі.
Ніхто не говорить, бо сніг поглинає та давить
Легеньким морозом, своєю легкою ходою:
І ти розумієш, що теж загубив свою пам'ять.

#вірші

www.group-telegram.com/pl/qualiaessence.com/551

225 viewsNov 21 at 12:22

(За)буття

Квітнуть мої хризантеми — останні із роду.
Повстало обійстя, свої остюки нагострило.
Жевріють іржаві снопи. Смолоскипи?
Ні, то спокій у просторі. Ні, це могили.

Клопи та солдатики, наче васали, чекають
Нової епохи — раби холодів, летаргії.
А свою Літургію для Нестора служать писемні:
Їм сон хризантем і торпор кажанів незбагненні.

Квітнуть мої хризантеми — останні із роду.
Клопи та солдатики, наче васали, чекають,
Коли королева, з надкушеним сонячним плодом,
Накаже їм стерти, накаже спалити їм пам'ять.

Залишиться попіл, холодно блідий не прозорий:
Затопить гербарій, геральдику, листя-літопис
Тонким шаром льоду, який розбиватимуть зорі,
Але безуспішно. Бо промінь не спис і не голос.

Мовчать хризантеми — останні заземлені зорі.
Ніхто не говорить, бо сніг поглинає та давить
Легеньким морозом, своєю легкою ходою:
І ти розумієш, що теж загубив свою пам'ять.

#вірші

BY Qualia Essence #УкрТґ