🇺🇦 ПРОБЛЕМАТИКА ВОДНОГО ШЛЯХУ E40

🇧🇾 ПРАБЛЕМЫ ВАДНАГА ШЛЯХУ Е40

🇺🇦 Водний шлях E40 планувався як судноплавний транспортний шлях протяжністю близько 2000 кілометрів, від Ґданську до Херсону вздовж Вісли, Західного Бугу, Прип'яті та Дніпра. Приблизна вартість 13 мільярдів євро за розрахунками 2020 року. Перші ідеї цього проєкту виникли у 1996 році у Женеві на підписанні Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення.

Проблематика цього шляху є у висушені боліт Полісся та таким чином знищення цілої екосистеми. Найбільш обговорюваним цей проєкт став у 2020 році, але тоді проблемою виступила польська частина котра вартувала 12,5 мільярдів, у 2021 повідомлялося що Україна продовжить проєкт лише за умови реалізації польської частини. Також їм доволі завадили численні організації в тому числі міжнародна громадська кампанія "Save Polesia".

Щодо "Save Polesia" - це міжнародна громадська коаліція котра об'єднує громадські організації з Білорусі, України, Польщі та Німеччини. Їхня мета полягає в популяризації Полісся як єдиний природний заповідник з високою природоохоронною та культурною значущістю, в тому числі для отримання статусу об'єкта Всесвітньої спадщини і скасування будівництва водного шляху Е40.

Наразі проєкт можна вважати замороженим на тлі подій в Україні.

POLISSYA LIBERTE

🇧🇾 Водны шлях E40 планаваўся як суднаходны транспартны шлях працягласцю каля 2000 кіламетраў ад Гданьска да Херсона ўздоўж Віслы, Заходняга Буга, Прыпяці і Дняпра. Прыблізны кошт складае 13 мільярдаў еўра паводле разлікаў 2020 года. Першыя ідэі гэтага праекта з’явіліся ў 1996 годзе ў Жэневе падчас падпісання Еўрапейскага пагаднення аб найважнейшых унутраных водных шляхах міжнароднага значэння.

Праблематыка гэтага шляху звязана з асушэннем балот Палесся і, такім чынам, знішчэннем цэлай экасістэмы. Асабліва актыўныя дыскусіі аб праекце разгарнуліся ў 2020 годзе, але тады праблемай стала польская частка, якая каштавала 12,5 мільярдаў еўра. У 2021 годзе паведамлялася, што Украіна будзе працягваць праект толькі пры ўмове рэалізацыі польскай часткі. Акрамя таго, значны ўнёсак у спыненне праекта зрабілі розныя арганізацыі, у тым ліку міжнародная грамадская кампанія "Save Polesia".

Што тычыцца "Save Polesia", гэта міжнародная грамадская кааліцыя, якая аб’ядноўвае грамадскія арганізацыі з Беларусі, Украіны, Польшчы і Германіі. Іх мэта заключаецца ў папулярызацыі Палесся як адзінага прыроднага запаведніка з высокай прыродаахоўнай і культурнай значнасцю, у тым ліку для атрымання статусу аб’екта Сусветнай спадчыны і адмены будаўніцтва воднага шляху E40.

На дадзены момант праект можна лічыць замарожаным у сувязі з падзеямі ва Украіне.

POLISSYA LIBERTE

🇧🇾: СТАРАЖЫТНАЕ ПАЛЕССЕ

🇺🇦: ДАВНЄ ПОЛІССЯ

🇧🇾 Палессе было адной з радзім славян, але на гэтай зямлі жылі і іншыя народы. Адным з такіх народаў былі яцьвягі, якія да вялікага перасялення народаў жылі на Падляшшы і на сучасных тэрыторыях Камянца. Таксама на землях Палесся раней існавалі, ды і сёння існуюць, магутныя гарады. Адно з іх — Сурэнж, або яго другая назва "Арта", сённяшні Роўна. Паняцце Сурэнж (у першакрыніцы — Соурэнж) упершыню ўзгадваецца ў «Вялесавай кнізе» — старажытнаславянскім летапісе сярэдзіны IX ст. н.э. Гэты горад быў цэнтрам Дулібіі Расі, пра якую пойдзе гаворка крыху ніжэй.
Даволі старажытнымі гарадамі таксама былі Возвягль (Звягель), Луцк, Іскарасьцен (Іскаростань), Тураў і іншыя.

На заходнім поўдні рэгіёна знаходзілася гістарычная вобласць "Дулібія", дзе жылі дулібы. Раней гэта было адно з самых магутных, калі не самае магутнае ўсходнеславянскае і ўвогуле славянскае племя/народ. Яны здзяйснялі паходы на германскія плямёны ў III стагоддзі, "балтыйскую дзяржаву" ў IV стагоддзі і іншыя паходы. Нават аланы залежалі ад іх.

У той час на Палессі пражывалі дрыгавічы, а на некаторых картах замест іх пазначаныя плямёны "барусы" і "ляхі-нерэнды": першыя жылі ў Берасцейшчыне, другія — на сучаснай Кіеўшчыне і на поўдні Гомельшчыны. Таксама варта згадаць вянедаў. На Арлоўскім і Калужскім Палессі таксама пражывалі групы вянедаў, хоць і крыху іншыя, праваслаўныя, а на поўначы каля Мінска — чудзь.

Пасля нядаўняй міграцыі готаў на поўначы Палесся ўтварыліся яцьвягі — народ балтаў, пра які многія ўжо чулі. У далейшым узніклі анты, драўляне, прыйшлі авары і пачалося фарміраванне Русі.

Карта Палесся 2-4 ст.
Карта Палесся 4-10 ст.

POLISSYA LIBERTE

🇺🇦 Полісся було однією з батьківщин слов’ян, але на цих землях жили й інші народи. Одним із таких народів були ятвяги, які до великого переселення народів мешкали на Підляшші та на сучасних землях Кам’янця. Також на землях Полісся раніше існували, та й сьогодні існують, могутні міста. Одне з них — Суренж, або його друга назва "Арта", сьогодні це Рівне. Поняття Суренж (в першоджерелі — Соуренж) вперше згадується у «Велесовій книзі» — давньослов’янському літописі середини IX ст. н.е. Це місто було центром Дулібії Росі, про яку йтиметься трохи нижче.
Досить старовинними містами також були Возвягль (Звягель), Луцьк, Іскоростень, Турів та інші.

На південному заході регіону знаходилася історична область "Дулібія", де жили дуліби. Раніше це було одне з наймогутніших, якщо не наймогутніше, східнослов’янське і загалом слов’янське плем’я/народ. Вони здійснювали походи на германські племена у III столітті, на "балтійську державу" у IV столітті та інші походи. Навіть алани перебували під їхньою владою.

У той час на Поліссі проживали дреговичі, а на деяких картах замість них позначені племена "боруси" та "ляхи-неренди". Перші мешкали на Берестейщині, другі — на сучасній Київщині та півдні Гомельщини. Також варто згадати венедів. На Орловському та Калузькому Поліссі також проживали групи венедів, хоча й трохи інші, православні, а на півночі біля Мінська — чудь.

Після недавньої міграції готів на півночі Полісся з’явилися ятвяги — народ балтів, про який багато хто вже чув. Згодом утворилися анти, древляни, прийшли авари, і почалося формування Русі.

Мапа Полісся 2-4 ст.
Мапа полісся 4-10 ст.

POLISSYA LIBERTE