прεсвѷтεръ Юрїй

🗓 26 листопада (9 грудня) 1051 року ― святителем Київським і всієї Русі Іларіоном (✞1088) у однойменному монастирі на території «граду Ярослава» був освячений храм на честь великомученика Георгія – Небесного покровителя благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого (✞1054). Після цього Великий князь звелів щорічно святкувати день освячення Георгіївської церкви, урочисто прославляючи великомученика. Храм проіснував до трагічних подій 1240 року, хоча і до того його розграбовували племена берендеїв і торків у 1151 році, військо князя Андрія Боголюбського (✞1174) у 1169 році та половці на чолі із князем Романом Галицько-Волинським (✞1205) у 1204 році.

Відбудували церкву аж у 1674 році із благословення Місцеблюстителя Київського Митрополичого престолу архієпископа Чернҍгівського Лазаря Барановича (✞1693) та за ініціативи київського воєводи Юрія Петровича Трубецького (✞1679). Спочатку храм був дерев’яний із приділом на честь преподобного Сергія Радонезького, а у 1744-1752 роках був перероблений на мурований і освячений 1752 року із приділом вже на честь праведних Захарії і Єлисавети.

У XVII-XVIII століттях при церкві святого Георгія існував католицько-протестантський цвинтар, на якому також свого часу був похований Великий драгоман Порти, Господар Молдови і Валахії Костянтин Іпсиланті (✞1816). Найбільшими тогочасними меценатами були представники родини Терещенків, зокрема Микола Артемійович Терещенко (✞1903).

Був знищений навесні 1934 року, перед тим спаплюжений представниками Союзу войовничих безбожників.

www.group-telegram.com/us/presbyter_iurius.com/1159

539 viewsDec 9 at 05:46

🗓 26 листопада (9 грудня) 1051 року ― святителем Київським і всієї Русі Іларіоном (✞1088) у однойменному монастирі на території «граду Ярослава» був освячений храм на честь великомученика Георгія – Небесного покровителя благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого (✞1054). Після цього Великий князь звелів щорічно святкувати день освячення Георгіївської церкви, урочисто прославляючи великомученика. Храм проіснував до трагічних подій 1240 року, хоча і до того його розграбовували племена берендеїв і торків у 1151 році, військо князя Андрія Боголюбського (✞1174) у 1169 році та половці на чолі із князем Романом Галицько-Волинським (✞1205) у 1204 році.

Відбудували церкву аж у 1674 році із благословення Місцеблюстителя Київського Митрополичого престолу архієпископа Чернҍгівського Лазаря Барановича (✞1693) та за ініціативи київського воєводи Юрія Петровича Трубецького (✞1679). Спочатку храм був дерев’яний із приділом на честь преподобного Сергія Радонезького, а у 1744-1752 роках був перероблений на мурований і освячений 1752 року із приділом вже на честь праведних Захарії і Єлисавети.

У XVII-XVIII століттях при церкві святого Георгія існував католицько-протестантський цвинтар, на якому також свого часу був похований Великий драгоман Порти, Господар Молдови і Валахії Костянтин Іпсиланті (✞1816). Найбільшими тогочасними меценатами були представники родини Терещенків, зокрема Микола Артемійович Терещенко (✞1903).

Був знищений навесні 1934 року, перед тим спаплюжений представниками Союзу войовничих безбожників.

BY прεсвѷтεръ Юрїй