♿ Аналіз плану безбар'єрності Києва. Нажаль є прогалини

Ми уважно проаналізували План заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, що затверджений мером 20.05.2025 року, і порівняли його з нашою петицією, яку підтримав мер, та іншими планами міста.

➕ Що є позитивного?

План включає низку важливих заходів, які ми давно вимагаємо і які є критично важливими для створення безбар'єрного міста.

Зокрема, передбачається пониження бордюрного каменю на пішохідних переходах та облаштування пандусів, що є однією з наймасовіших проблем та найдешевшим видом робіт, який дає реальний результат.

Також План містить захід щодо дублювання підземних та надземних переходів безбар'єрними регульованими наземними переходами, що є надзвичайно актуальним, враховуючи понад 250 позавуличних переходів у Києві.

➖ Які є прогалини?

🚋 1. Трамвайна інфраструктура

Попри відсутність безбар'єрних трамвайних платформ на понад 95% зупинок (крім швидкісних ліній), а також проблеми з доступом до станцій швидкісного трамвая, у Плані відсутні детальні заходи щодо будівництва трамвайних платформ, облаштування "віденських" зупинок на лініях, суміщених з проїзною частиною.

🚎 2. Автобуси і тролейбуси

Хоча План загалом згадує доступність наземного громадського транспорту, він, на відміну від інших пунктів, не деталізує конкретні заходи для вирішення проблеми під'їзду транспорту до бордюру на зупинках.

Зокрема, відсутні заходи щодо зміни геометрії зупинок (ліквідації "кишень" або збільшення клину відгону) або використання спеціальних бордюрів (наприклад, "кассельських"), що дозволяють транспорту під'їжджати впритул.

Ⓜ️ 3. Станції метрополітену і швидкісного трамвая

План включає захід 1.7.1.3 "Забезпечення належного функціонування ліфтів та ескалаторів... на станціях метрополітену", а також загальну згадку про ліфти в 1.7.1.1. Хоча це важливо, він не містить конкретних заходів щодо встановлення ліфтів або підйомників на тих станціях, де вони зараз відсутні, особливо на станціях глибокого закладення.

План фокусується на функціонуванні існуючих ліфтів та підйомників, а не на масштабному будівництві нових для забезпечення повної безбар'єрності мережі. Те саме стосується і станцій швидкісного трамвая.

🤝 Підсумок

Хоча План заходів на 2025-2026 роки включає частину необхідних кроків для створення безбар'єрного простору в транспортній інфраструктурі, він не є достатньо повним та детальним.

Особливо критичними є відсутність конкретних заходів щодо зупинок наземного громадського транспорту (включаючи доступ до станцій швидкісного трамвая), недостатня увага до необхідності встановлення нових ліфтів на станціях метрополітену, а також відсутність деталей щодо фінансування, обсягів та термінів.

Фото: УНІАН

🚘 І додаючи до теми заторів у Києві, представляємо традиційний щотижневий звіт про трафік у Києві. Нагадуємо, що в його основі – дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.

Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 19 – 25 травня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:

🛑понеділок – 45%;
🛑вівторок – 57%;
🛑середа – 63%;
🛑четвер – 60%;
🛑п’ятниця – 63%;
🛑субота – 26%;
🛑неділя – 17%.

Цього тижня середня затримка в Києві склала 44% - на 2% менше, ніж минулого тижня.

Робочі дні цього тижня мали доволі типовий розподіл затримок із вираженими ранковими та вечірніми піками. Навіть у п’ятницю трафік залишався помірно інтенсивним. Найбільше відхилення спостерігалося в суботу: максимальний рівень затримки цього дня становив лише 40% проти звичних 70%. Імовірно, це пов’язано з тим, що кияни оговтувалися після однієї з наймасштабніших повітряних атак на місто, яка тривала майже всю ніч – частину необов’язкових поїздок була відкладена. Попри зниження транспортних втрат, місто й мешканці зазнали втрат, що важче піддаються оцінці – від фізичних руйнувань до наслідків для ментального та фізичного здоров’я.

Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 40,8 млн. гривень. (на 1,4 млн. гривень менше, ніж минулого тижня).

🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.

#про_Київ #про_трафік

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України