На знак подяки каналу Terra Kozakorum і останнім кільком постам, присвяченим окупації ЦАХАЛом південних територій, висловлюємо підтримку позиції адміна! З приходом Трампа Нетаньягу перестав боятися дискредитувати свій режим, адже майбутній президент США вже трохи більше тижня тому вимагав від терористів ХАМАС до своєї інавгурації в січні звільнити ізраїльських заручників. Інакше, як він пише у твіттері, він змусить заплатити «пекельну ціну» тим, хто скоїв ці звірства. І я попрошу акцентувати на тому, що йдеться саме про ізраїльських заручників! Трампа, загалом, можна підтримати в цій ініціативі. Ось тільки він ніяк не засудив гуманітарну кризу в Палестині, спричинену обстрілами Ізраїлем, як і загальну кількість військових злочинів, скоєних ЦАХАЛом. Тому тепер Нетаньяху промацує ґрунт і намагатиметься проштовхнути «законний референдум» про входження територій сирійських друзів до складу Ізраїлю.

Не дивуйтеся потім, звідки стільки війн на Близькому Сході. І так, звісно, Голанські висоти справді відіграють велику стратегічну роль, адже саме вони живлять прісною водою Ізраїль, і в разі можливого воєнного конфлікту з Сирією саме звідти буде найзручніше вести обстріл. Єрусалим у цьому можна зрозуміти, от тільки в спробах убезпечити себе від війни уряд Нетаньягу робить усе, щоб створити умови для ескалації Сирії, Туреччини та Ірану одночасно.

Але в цій ситуації особливо забавляють деякі (((українські)))) журналісти, які виставляють окупацію загальновизнаних сирійських територій Ізраїлем як перемогу містичної «європейської цивілізації». А головне, що це не окупація, адже місцеве населення нібито саме попросилося до складу єврейської держави, адже там, як заявлено «краще живеться». Але навіть у випадку з анексією РФ і окупацією південного сходу України ми бачили хоч і липові, знущально нереалістичні, але результати референдуму. Хоча, у випадку з Кримом насправді дуже схоже, адже в обох ситуаціях територію спочатку викрали, ввели війська, а потім розбиралися з настроями місцевого населення. Навряд чи повалення Асада сплановано Ізраїлем або було ними ж якось передбачено, набагато більше на те, що ЦАХАЛ діяв спонтанно і за ситуацією: бий-біжи!

Варто сказати, що офіційної позиції України ми все ще не почули. Сирійська опозиція, коли ще була опозицією, активно підтримувала Україну, що не дивно з огляду на спільного ворога в особі Москви. Ця лояльність передалася і нинішньому уряду Сирії, а крім того Туреччина є хоч і напруженим та дуже умовним але все ж нашим партнером. Хай там як, але Україно-Ізраїльські відносини не настільки теплі, якими можуть здаватися, хоча б за фактом того, що Україна - одна з небагатьох країн, які офіційно визнали Палестину, на чому Зеленський неодноразово наголошував, перш ніж оголосити про надання Києвом гуманітарної допомоги палестинському народові та засудити ЦАХАЛ за сприяння гуманітарній кризі в Газі.

Велику роль зіграє загальна не лояльність Трампа і його наближених до України та українських проблем, про що свідчать більшість його заяв, як то про скорочення військової підтримки нашої країни, або, наприклад, обурення тим що американські ракети б'ють по території РФ. Схоже, незабаром варто чекати віддалення США від Заходу в особі ЄС, яке фінансуванням ультраправих партій руками Москви та Ілона Маска буде розколюватися в собі. Незмінним для Америки буде підтримка Ізраїлю, що буде ще активнішою ніж за часів Демпартії. У разі якщо «мирний договір» Трампа закінчиться як і всі його минулі проекти, Україні доведеться спиратися на підтримку демократичного Заходу, який у своїй основі на той момент буде пасивно-негативним щодо влади республіканців.

Усе це може в майбутньому швидко змінити наратив із проізраїльських настроїв серед населення до просірійських або навіть пропалестинських за короткий час.

Я не лікар і ставити діагнози - не мій профіль. Я лише можу констатувати, що люди з явним нарцисичним розладом мають деякі характерні нариси у своїй промові. По суті, їхня мова неосмислена, повна шизофазія, адже вона націлена не на те, щоб нести в собі конкретну інформацію, це лише потік думки спрямований на самопрезентацію та "набивання ціни", постійне підкріплення авторитету в суспільстві, навіть уявного.

Є такий діагноз як "біполярний розлад у маніакальній фазі" при якому люди здійснюють імпульсивні, необдумані дії перебуваючи в стані афекту та ейфорії в моменті. І схоже ми бачимо в Арестовича, я назвав би це "маніакальний нарцисизм", який з риси характеру плавно переростає в реальний розлад. Можливо запальні процеси відбулися за фактом програшу Арестовича на політичній арені України та повного зречення суспільства від його постаті та подальшого падіння авторитету.

Заради приколу ви можете прочитати старі пости Арестовича, більш осмислені та менш озлоблені – різниця в наявності. Але нинішньому Арестовичу подобається бути головним героєм у своєму віртуальному світі, де він відважно бореться з петровцями в Україні. Людина хвора, а тому всі її нелогічні судження або відверте марення можна пояснити тільки тим, що в його голові "якщо мої судження суперечать фактам, то тим гірше для фактів"!