На знак подяки каналу Terra Kozakorum і останнім кільком постам, присвяченим окупації ЦАХАЛом південних територій, висловлюємо підтримку позиції адміна! З приходом Трампа Нетаньягу перестав боятися дискредитувати свій режим, адже майбутній президент США вже трохи більше тижня тому вимагав від терористів ХАМАС до своєї інавгурації в січні звільнити ізраїльських заручників. Інакше, як він пише у твіттері, він змусить заплатити «пекельну ціну» тим, хто скоїв ці звірства. І я попрошу акцентувати на тому, що йдеться саме про ізраїльських заручників! Трампа, загалом, можна підтримати в цій ініціативі. Ось тільки він ніяк не засудив гуманітарну кризу в Палестині, спричинену обстрілами Ізраїлем, як і загальну кількість військових злочинів, скоєних ЦАХАЛом. Тому тепер Нетаньяху промацує ґрунт і намагатиметься проштовхнути «законний референдум» про входження територій сирійських друзів до складу Ізраїлю.

Не дивуйтеся потім, звідки стільки війн на Близькому Сході. І так, звісно, Голанські висоти справді відіграють велику стратегічну роль, адже саме вони живлять прісною водою Ізраїль, і в разі можливого воєнного конфлікту з Сирією саме звідти буде найзручніше вести обстріл. Єрусалим у цьому можна зрозуміти, от тільки в спробах убезпечити себе від війни уряд Нетаньягу робить усе, щоб створити умови для ескалації Сирії, Туреччини та Ірану одночасно.

Але в цій ситуації особливо забавляють деякі (((українські)))) журналісти, які виставляють окупацію загальновизнаних сирійських територій Ізраїлем як перемогу містичної «європейської цивілізації». А головне, що це не окупація, адже місцеве населення нібито саме попросилося до складу єврейської держави, адже там, як заявлено «краще живеться». Але навіть у випадку з анексією РФ і окупацією південного сходу України ми бачили хоч і липові, знущально нереалістичні, але результати референдуму. Хоча, у випадку з Кримом насправді дуже схоже, адже в обох ситуаціях територію спочатку викрали, ввели війська, а потім розбиралися з настроями місцевого населення. Навряд чи повалення Асада сплановано Ізраїлем або було ними ж якось передбачено, набагато більше на те, що ЦАХАЛ діяв спонтанно і за ситуацією: бий-біжи!

Варто сказати, що офіційної позиції України ми все ще не почули. Сирійська опозиція, коли ще була опозицією, активно підтримувала Україну, що не дивно з огляду на спільного ворога в особі Москви. Ця лояльність передалася і нинішньому уряду Сирії, а крім того Туреччина є хоч і напруженим та дуже умовним але все ж нашим партнером. Хай там як, але Україно-Ізраїльські відносини не настільки теплі, якими можуть здаватися, хоча б за фактом того, що Україна - одна з небагатьох країн, які офіційно визнали Палестину, на чому Зеленський неодноразово наголошував, перш ніж оголосити про надання Києвом гуманітарної допомоги палестинському народові та засудити ЦАХАЛ за сприяння гуманітарній кризі в Газі.

Велику роль зіграє загальна не лояльність Трампа і його наближених до України та українських проблем, про що свідчать більшість його заяв, як то про скорочення військової підтримки нашої країни, або, наприклад, обурення тим що американські ракети б'ють по території РФ. Схоже, незабаром варто чекати віддалення США від Заходу в особі ЄС, яке фінансуванням ультраправих партій руками Москви та Ілона Маска буде розколюватися в собі. Незмінним для Америки буде підтримка Ізраїлю, що буде ще активнішою ніж за часів Демпартії. У разі якщо «мирний договір» Трампа закінчиться як і всі його минулі проекти, Україні доведеться спиратися на підтримку демократичного Заходу, який у своїй основі на той момент буде пасивно-негативним щодо влади республіканців.

Усе це може в майбутньому швидко змінити наратив із проізраїльських настроїв серед населення до просірійських або навіть пропалестинських за короткий час.

Я не лікар і ставити діагнози - не мій профіль. Я лише можу констатувати, що люди з явним нарцисичним розладом мають деякі характерні нариси у своїй промові. По суті, їхня мова неосмислена, повна шизофазія, адже вона націлена не на те, щоб нести в собі конкретну інформацію, це лише потік думки спрямований на самопрезентацію та "набивання ціни", постійне підкріплення авторитету в суспільстві, навіть уявного.

Є такий діагноз як "біполярний розлад у маніакальній фазі" при якому люди здійснюють імпульсивні, необдумані дії перебуваючи в стані афекту та ейфорії в моменті. І схоже ми бачимо в Арестовича, я назвав би це "маніакальний нарцисизм", який з риси характеру плавно переростає в реальний розлад. Можливо запальні процеси відбулися за фактом програшу Арестовича на політичній арені України та повного зречення суспільства від його постаті та подальшого падіння авторитету.

Заради приколу ви можете прочитати старі пости Арестовича, більш осмислені та менш озлоблені – різниця в наявності. Але нинішньому Арестовичу подобається бути головним героєм у своєму віртуальному світі, де він відважно бореться з петровцями в Україні. Людина хвора, а тому всі її нелогічні судження або відверте марення можна пояснити тільки тим, що в його голові "якщо мої судження суперечать фактам, то тим гірше для фактів"!

Клопотенко під час посту приготував м'ясних голубчиків зі сметаною в трапезній, яка донедавна використовувалась, як храм. Що тут сказати. З тим, що це було зроблено в трапезній, ще можна було б миритися, якби страви були пісні, і якби ми спостерігали переповнені храми в Києво-Печерській Лаврі, якими вони були під час користування УПЦ. І про ченців не забувайте, яких в ПЦУ майже немає в порівнянні з УПЦ. А так - вчергове бачимо підтвердження нашої позиції: УПЦ треба не руйнувати, а сприяти проукраїнським силам у ній, мотивуючи до роботи на благо України, і карати проросійські. Війна ж із усією УПЦ - це війна з Православ'ям в Україні, якими б високими не були мотиви.

"Бігус" розповідає, що замість податків на бізнес, треба вводити ПДВ (податки на всіх, регресивний податок). Люди, що займаються нормальними розслідуваннями, записали відео, щоб напасти на Гетьманцева (є за що) по партійній лінії. Варто б комусь взяти і розібрати матеріал "Бігус" на маніпулятивність, і яка частина відео — хоч щось "розслідує", а яка — просто політичний маніфест небажаючих платити податки.

Другий рік повномасштабного вторгнення, а хтось продовжує пропагувати ці антидержавницькі лібертаріанські теорії. Якщо є бажання атакувати Гетманцева — варто робити це, а не підсовувати ідеологічний маніфест в дусі Поперешнюка, і видавати як абсолютну правду. За все відео (16 хв.) було зроблено 2-3 інформативні вставки з загальною інформацією, а все інше зводиться до тези: "в нас проблеми зі збором податків в країні з бізнесу. Так хай тоді бізнес і не платить"

В відео і про Гетманцева по суті нічого нема, воно не про нього.

Украина интересна тем, что в ней прямо сейчас, в самом разгаре XXI века, мы можем наблюдать угар классического олдскульного модерного национализма из XIX века.

Берём всё, что попало под руку — крестьянскую одежду, какую-нибудь локальную еду, образы из литературы, религию — всё это смешиваем воедино, красим в цвета национального флага. И пускаем работать на мобилизацию общества.

Русские националисты очень любят смеяться над этой смесью и называть её провинциальным кринжом. Не то чтобы они были не правы — но в целом они просто смотрят на гораздо более националистическое общество.

Подозреваю, что примерно так же, как этот повар-косплеер в Лавре, выглядели в принципе все ребята, которые в XIX веке с огнём в глазах возрождали немецкую (итальянскую, венгерскую, финскую, etc.) нацию, пока ансьен режимы на всё это смотрели с оправданным недоумением.

https://www.group-telegram.com/k_dvizh/52546

«Україна як війна пізнього капіталізму»

Переклад англомовної статті Давида Марії Де Лука

Нещодавно я провів короткий семінар у Болонському університеті під назвою: «Україна: війна пізнього капіталізму?». Ділюся ключовими моментами цього обговорення.

Це фото зроблене о 21:00 в середу. На ньому зображено київський ЦУМ, наймодніший та найдорожчий торговий центр, який сяє святковими вогнями під час загального блекауту. Моя квартира, розташована менш ніж за кілометр від ЦУМу, залишалася без світла, як і домівки близько 500 тисяч киян та мільйонів інших українців. Половина з них, використовуючи електрику для опалення, мерзли в холоді.

Блекаути стали нормою після численних російських обстрілів енергосистеми. Графік вимкнень передбачає від 4 до 8 годин без електрики щодня. У прифронтових містах і селах ситуація ще гірша — електрики може не бути зовсім, а разом із нею й опалення.

ЦУМ має власні генератори та, ймовірно, підключений до критичної лінії живлення біля станції метро «Театральна». Завдяки цьому, як і деякі інші будівлі, він залишається освітленим навіть під час відключень. Незважаючи на енергетичну кризу та обмеження, «Гарродс Києва» продовжує сяяти.

Українські економісти пояснюють це економічною доцільністю, а не корупцією чи соціальною нерівністю. Працюючи та приваблюючи покупців, такі магазини генерують прибуток і сплачують податки, які підтримують оборону країни. Якби примусити ЦУМ вимкнути святкові вогні, це могло б призвести до закриття або перенесення бізнесу за кордон, що позбавило б державу важливих податкових надходжень. Такі дії також могли б викликати критику з боку інвесторів та міжнародних партнерів як антиринкові чи авторитарні.

Глибше занурюючись у цю тему, стає очевидним, що споживацьке мислення та ринкові механізми пронизують навіть військові аспекти життя. Наприклад, одна з найвідоміших українських військових частин — Третя штурмова бригада — минулого літа запустила рекламну кампанію, яка викликала дискусії через сексуалізоване зображення жінок як тих, хто потребує захисту. Примітно, що цю кампанію профінансували не армія чи Міноборони, а сама бригада, використовуючи кошти приватних донорів. Відео для кампанії було створене завдяки підтримці великої букмекерської компанії Favbet та навіть потрапило на Netflix.

Третя бригада, яка належить до мережі Азова, є найяскравішим прикладом успішного маркетингу, але всі українські підрозділи намагаються робити щось подібне. Добровольці можуть обирати, до якого підрозділу приєднатися, а мобілізовані — подавати запит на переведення через офіційний військовий додаток. Уряд пообіцяв прискорити цей процес, що призводить до конкуренції між частинами за найкращих рекрутів.

Ринкові механізми впливають і на процес мобілізації. Чим вища зарплата цивільного, тим менша ймовірність його мобілізації через формальні та неформальні винятки. Високі доходи вважаються кориснішими для економіки та воєнних зусиль, ніж служба на фронті. Деякі депутати пропонували узаконити цей принцип, прив’язавши мобілізацію до рівня зарплат, але ці ініціативи зустрічають критику. Проте серед еліт і експертів такий підхід має немало прихильників.

Повертаюся до цього посту мушу передбачити, що Трамп буде найгіршим президентом США з можливих. Запам'ятайте цей пост. Особливо правакі

Трамп, до речі, пропонує перетворити Канаду на 51-й штат через її дотаційну залежність від США! Так, напевно це жарт і таке інше, але це багато що говорить про майбутнього президента. Як мінімум, це черговий дзвіночок, що геронтократія і політична некромантія до добра не доводить. Трамп - слабкий і не дуже розумний правитель, за каденції якого США не могли впоратися навіть із купою БЛМ-антифашистів, але його нарцисизм не знає меж, і тому тепер він має намір диктувати свої умови, намагаючись бути міжпланетним «миротворцем», який не може втриматися на ногах.

Правий популізм загалом спрямований на не дуже розумних людей, власне основна маса електорату Трампа це чоловіки без вищої освіти. Навіть не ставши офіційно президентом, він уже псує міжнародні відносини такими заявами та авторитет США політикою ізоляціонізму і тією клоунадою, на яку він намагається перетворити внутрішню політику країни. Трампу цікаво бути правим президентом, відстоювати традиційні цінності, виганяти мігрантів і, мабуть, дружити з Орбаном. Це якась спільна риса у старих президентів - бути ураженим ідеологічною чумою. Трамп напару з Маском розгорнуть міжнародну пропагандистську війну правих із лівими, в якій програють. У крайньому разі, виграють на дуже короткий проміжок часу, поки ліві, пішовши в інтелектуальний андерграунд, не усвідомлять всі помилки і не знайдуть нової щирості.

Читачі котрі відписались після цього поста, ви ще його згадаєте!

У всіх сенсах Трамп - американський Арестович. Як змінювалося до нього ставлення у праваків пам'ятаєте? А я пам'ятаю.