Tregubov's Purrple Chamber

Я не дивуюсь, коли зараз накиди розпочинають опозиційні до всього, окрім власної кар'єри, політики. Чи українські трампісти, в яких зрештою від ідеологічного шпагату настав розрив ідеологічної промежності.

Дивують мені ті люди, які зараз починають те, що я назвав би інтелігентським постаналізом. "Що треба було зробити, щоб купа гопників, яка оточила людину на темній вулиці, не перейшла би до агресії?".

Можливо, треба було завчити якісь правильні відповіді на питання "по понятіям"? Можливо, слід було тримати якийсь вираз обличчя? Можливо, слід було заздалегідь дізнатися імена місцевих авторитетів та збрехати, що ти їх знаєш?

Ні.
Не було варіанту, в якому агресії вдалося б уникнути.
Єдиним варіантом, в якому Україну не зробили б винною, була б капітуляція. Я просто нагадаю, що гроші на допомогу в цьому році в бюджет Пентагона взагалі не закладали.

Перед нами розіграли виставу. Вступну провокацію - буквально "атвєть за шмот" - розпочав не Трамп, і навіть не Венс, а журналіст, за сумісництвом - чоловік упоротої Марджорі Тейлор Грін.

Потім вже пішли провокації від Венса. Уникнути їх було неможливо з тих простих причин, що слова Венса взагалі не були пов'язані з відповідями Зеленського, він шпарив по завченому. І він брехав. Тупо брехав. "Ви возите західних політиків в пропагандистські прес-тури", "ви хоч раз подякували за допомогу?". Раптове звинувачення у "неповазі до Овального кабінету" пролунало взагалі тоді, коли Зеленський говорив про важкість перемовин з Путіним під час знищення українських міст. Просто у Венса було завдання це сказати - не важливо, в який момент бесіди, і без зв'язку з тим, що в той момент говорив співбесідник.

А там же включився Трамп.

Це все було зрежисовано - погано, відрепетовано - погано, і втілено - жалюгідно.
Якби президент України не приїхав, вони б провели те ж саме заочно.
Він приїхав, вони провели це перед камерами, і змусили світ - навіть американців, навіть деяких своїх прихильників - дещо здивуватись, скажімо так. Аж до блювоти.

Не шукайте нашої помилки в чужій провокації. Особливо в невдалій.

www.group-telegram.com/us/purrphyrogenit.com/676

28.8K viewsMar 1 at 11:19

Я не дивуюсь, коли зараз накиди розпочинають опозиційні до всього, окрім власної кар'єри, політики. Чи українські трампісти, в яких зрештою від ідеологічного шпагату настав розрив ідеологічної промежності.

Дивують мені ті люди, які зараз починають те, що я назвав би інтелігентським постаналізом. "Що треба було зробити, щоб купа гопників, яка оточила людину на темній вулиці, не перейшла би до агресії?".

Можливо, треба було завчити якісь правильні відповіді на питання "по понятіям"? Можливо, слід було тримати якийсь вираз обличчя? Можливо, слід було заздалегідь дізнатися імена місцевих авторитетів та збрехати, що ти їх знаєш?

Ні.
Не було варіанту, в якому агресії вдалося б уникнути.
Єдиним варіантом, в якому Україну не зробили б винною, була б капітуляція. Я просто нагадаю, що гроші на допомогу в цьому році в бюджет Пентагона взагалі не закладали.

Перед нами розіграли виставу. Вступну провокацію - буквально "атвєть за шмот" - розпочав не Трамп, і навіть не Венс, а журналіст, за сумісництвом - чоловік упоротої Марджорі Тейлор Грін.

Потім вже пішли провокації від Венса. Уникнути їх було неможливо з тих простих причин, що слова Венса взагалі не були пов'язані з відповідями Зеленського, він шпарив по завченому. І він брехав. Тупо брехав. "Ви возите західних політиків в пропагандистські прес-тури", "ви хоч раз подякували за допомогу?". Раптове звинувачення у "неповазі до Овального кабінету" пролунало взагалі тоді, коли Зеленський говорив про важкість перемовин з Путіним під час знищення українських міст. Просто у Венса було завдання це сказати - не важливо, в який момент бесіди, і без зв'язку з тим, що в той момент говорив співбесідник.

А там же включився Трамп.

Це все було зрежисовано - погано, відрепетовано - погано, і втілено - жалюгідно.
Якби президент України не приїхав, вони б провели те ж саме заочно.
Він приїхав, вони провели це перед камерами, і змусили світ - навіть американців, навіть деяких своїх прихильників - дещо здивуватись, скажімо так. Аж до блювоти.

Не шукайте нашої помилки в чужій провокації. Особливо в невдалій.

BY Tregubov's Purrple Chamber