В кримськотатарській мові нема такого слова як “будь ласка” (“пожалуйста”).

В українській мові ми дуже часто вживаємо вислів “будь ласка”, кримськотатарська ж має свої особливості.

Якщо все таки ми хочемо виразити прохання, можна сказати “cánım” (наголос на перший склад).

“Cánım, kitapnı ber” перекладемо як “будь ласка, подай книгу” для того щоб передати значення.

Ще один варіант передати прохання “rica etmek”, що дослівно перекладається як “просити” (відповідно “rica etem” - “(я) прошу”).

Слово “lütfen” стало популярним не так давно і насправді не є притаманним кримськотатарській мові, а прийшло з турецької. Проте, зараз його дуже часто вживають при вираженні прохання.

В українській “будь ласка” вживається не лише при вираженні прохання, а є частиною етикету, ввічливості.
Наприклад часто можна почути: “ — Дякую; — Будь ласка”.

В кримськотатарській мові ми так не можемо сказати, це буде калька.

В кримськотатарській мові ви можете почути як у відповідь на “sağ ol/oluñız” кажуть “Allah razı olsun”.

Також є відповідь за подяку за їжу “Aş olsun”, за випиту воду (каву/чай) “Afiyet(ler) olsun”. І за ліки “Şifası olsun”.

Наприклад: “ — Sağ ol; — Aş olsun” і тд.

#qırımtatartili

Міжнародний республіканський інститут продовжує організовувати навчальні заходи для кримчан.

Наступний захід присвячений темі ефективної комунікації громадян з владою, зокрема органами місцевого самоврядування.

Також окрема частина навчання буде присвячена інформаційній грамотності, де буде надано практичні рекомендації з безпечного використання соціальних мереж та комунікації з родичами, які живуть в окупації.

Коли? 13-14 липня 
Де? місто Вінниця

До участі запрошуються кримчани та громадські активісти, які працюють з тематикою Криму.

Для участі треба заповнити реєстраційну форму до 7 липня 2024 року.

https://bit.ly/4cpQnna

Нова стаття про КАВОВУ КУЛЬТУРУ КРИМСЬКИХ ТАТАР

За часів Кримського ханату кава на півострові стала традиційним напоєм. Невдовзі кава стала не просто елементом культури та символом гостинності кримських татар, а й частиною ідентичності.

У кримськотатарській культурі донині збереглися традиції приготування та подачі кави, які повʼязані з різними подіями.

За часів Кримського ханату кавʼярні були майже в кожному кримськотатарському селі та місті.

☕️ як зʼявилась кава на Кримському півострові та кавові традиції кримських татар

☕️ різновиди кримськотатарської кави: kelin qavesi, közaydın qavesi, hoşkeldi qavesi, saba qavesi, aqşam qavesi, bayram qavesi

☕️ посуд для приготування кави: degirmen, cezve, filcan, zarf

☕️ кавʼярні (qavehane) в Криму як центри суспільного життя

☕️ кава у караїмів та особливості її приготування

☕️ особливості приготування кримськотатарської кави

https://drukarnia.com.ua/articles/kavova-kultura-krimskikh-tatar-kavyarni-v-krimu-kava-u-karayimiv-67eiF

#medeniyet

Qırımtatar qavesi 🤎

Зробила пост до Дня Військово-морських сил України

Для багатьох не є таємницею те, що Кримський ханат не був морською державою. Хоча географічне розташування Кримського півострову наче суперечить цьому і виглядає дивно, що ми ніколи не чули про могутній кримськотатарський морський флот.

Тож, ЧИ БУВ У КРИМСЬКИХ ТАТАР СВІЙ ФЛОТ?

Відповіді на це питання ви знайдете у новій статті, цього разу про морську історію Кримського ханату 🌊

А також підготувала цікаву інформацію про кораблебудування та порти в Криму.

Дуже сподіваюсь, що ви дізнаєтесь для себе щось нове!

#історіяКриму

https://drukarnia.com.ua/articles/morska-istoriya-krimskogo-khanatu-chi-mali-krimski-khani-svii-flot-vyaYj

Кримськотатарські діти в селі Байдар — ілюстрація з британської газети ХІХ ст.

Фотоотпечаток: Группа школьников идет по дороге.
ДАТИРОВКА:1930-е гг.
К сожалению регион и фотограф неизвестны

Збірник творів кримськотатарської народної творчості — народних казок, історичних легенд, героїчних та лірико-епічних епосів, які були зібрані упорядниками видання з різних джерел фольклору кримських татар.

Тексти подано мовою оригіналу (кирилиця) та в перекладі українською мовою.

#qırımtatartili

Нехай заграють струни сазу. Багатство та потенціал кримськотатарської музики

#Музика

Селям алейкум, достлар! І з вами Садефи Аю, ваша провідниця у мелодійний світ кримських татар. Сьогодні я познайомлю вас з чарівним гостем, ще одним провідником. За фахом він програміст, а у вільний час займається дослідженням кримськотатарської музики, переважно старовинної, вивчає її історію та сам практикує гру на…

👇 версія для швидкого перегляду
ㅤ

Моя маленька колекція 🥰
Хоча все не вмістилось на фото

Ханська Україна — мало вивчене явище в українській історії.

Внаслідок подій другої половини ХVІІ століття, Україна розділилася по Дніпру на Право- і Лівобережну, відповідно під владою короля Речі Посполитої і московського царя.

Але значно менше відомо про ту частину України, яка опинилася під владою Османської імперії та Кримського ханату.

Про перебування українського козацтва під протекторатом Кримського ханату та Османської імперії у новому відео Акіма Галімова про Ханську Україну.

https://youtu.be/7T2ZpXUrvUg?si=BRLfzCdtDGkoQzci

#історіяКриму

⚡Вже зовсім скоро відбудеться лекція «Польсько-литовські татари в історії України». А сьогодні, розповімо Вам кілька цікавих деталей про татарські підрозділи в складі армії Речі Посполитої, відомі більше, як «Jazda tatarska».
✍️Практика запрошувати на службу воїнів з Криму, Причорномор’я та інших регіонів Великого степу існувала в Східній Європі з давніх часів, що зовсім не дивно. У тогочасній мілітарній культурі високо цінувались хоробрість, вміння їздити верхи та вправлятись з луком і списом. Ще з XIV ст. на службі у польських королів і великих князів литовських виникають загони, що цілковито складались з татарських воїнів. Окрім звичних походів проти Тевтонського ордену й Золотої Орди, на них покладався обов’язок особистої охорони володаря, захист шляхів сполучення, переправ, фортець. За вірну службу вони отримували землю й привілеї, а також право сповідувати власну віру – іслам.
📝«...з них вийшли добрі й старанні господарі, здатні до бою, які зберегли давню мужність. Вони мають від своїх предків магометанську релігію, вільно живуть згідно з наданими їм правами, разом з Литвою визнають своїм паном польського короля; вони мають також і свою, позначену арабським письмом корогву, під якою відправляються на війну проти ворога…» - так писав про служивих татар Олександр Гваньїні у «Хроніці європейської Сарматії».
Татарський підрозділ на королівській службі першочергово очолювали представники таких знатних родів, як Барини, Наймани, Конграти, Юшини, Ялоіри, Ширіни, тощо. Була ще хоругва Уланів, яку виставляли до війська «татарські князі» - нащадки Чингізидів. «Язда татарська» відносилась до легкої кавалерії, озброєної луками, стрілами, списами й щитами-калканами. Ротмістри, хорунжі й маршалки, а також більш заможні товариші хоругв мали ще кольчуги й навіть панцирі.
Ефективність такого роду військ сприяла збільшенню татарських хоругв з кожною великою війною, а також їх появі у надвірних (приватних) арміях шляхти Речі Посполитої. Найбільшої чисельності цей рід військ досяг на кінець 50-х років XVII ст. За різними підрахунками вони становили більше 30 татарських підрозділів на коронній службі. Така кількість татарських вояків вплинула на мілітарну культуру, тактику й озброєння багатьох армій європейських країн, що найпомітніше проявилось у появі такого роду військ, як «улани».
📌Нагадую про те, щоб ви не забули зареєструватись на лекцію! Це можна зробити за посиланням:
#татари_липки #текст #анонс #лекція
https://forms.gle/kGnU18CEHuGb5tEh8