Наші ЗМІ заповнені політичними дискусіями, в яких не розглядаються труднощі трудового процесу народних мас. Це цілком зрозуміло, оскільки політикани нічого не знають про працю. Тепер уявімо собі, що робітничо-демократичне суспільство вирішило вигнати ірраціоналізм зі своїх ЗМІ і зайнятися обговоренням умов праці, здатної приносити задоволення. Трудящі маси негайно виступлять із безліччю рекомендацій і пропозицій і в такий спосіб назавжди покінчать із політизацією. Подумайте тільки, як приємно буде якомусь начальнику, інженеру або фахівцеві обговорювати різні аспекти й етапи трудового процесу і висувати пропозиції та рекомендації щодо його вдосконалення. Вони сперечатимуться і змагатимуться один з одним. Суперечки будуть палкими. Як чудово!

Минуло багато часу, поки не виникла думка будувати заводи, схожі на будинки відпочинку, а не на в'язниці, з гарним освітленням і вентиляцією, з душовими та кухнями. Під натиском військової економіки на заводах стали по радіо транслювати музику. Важко сказати, як далеко міг би зайти цей процес, якби пресою розпоряджалися трудящі, а не політикани. Радість життя, одержувана від трудової діяльності, становить істотний компонент перебудови особистості, коли людина перетворюється з раба на господаря виробництва. Якби людина мала безпосередній стосунок до продукту своєї праці, вона була б рада взяти на себе відповідальність за свою працю. Нині вона цього не робить.

Сімнадцята річниця смерті великого націоналістичного та інтернаціоналістичного лідера-товариша доктора Джорджа Хабаша, засновника Руху арабських націоналістів та Народного Фронту.

Безсумнівно, наша країна є найкращою у світі, багатою і процвітаючою, а наше правління - наймудріше, чесне і справедливе... Тільки ось, здається, що далеко не всі поділяють цю точку зору.

Не згодний з багатьма філософськими тезами пісні "Сігма Бой"..
До відвертого опортунізму та ревізії залишається менше одного кроку...
Цікаво, хто його зробить першим - Betsy чи Марія Янковська??? 🙏🙏🙏

= По итогу сегодняшнего дня. Что я хочу сказать. Ребят не лезьте в улей. Если вы хотите быть в «кругу» будьте. Если не тянете лямочку , не лезьте никогда!=

Ахахахахахах, пацан огонь

Кадри затримання Назарія Костишина

Скоро у психлікарнях будуть не Наполеони, а Костишини.

"Ізраїль не забуде подвиг російського народу, і Ізраїль буде представлений на параді 9 травня в Москві" - Симона Гальперін, посол Ізраїлю в Росії :)

Лівий рух переживає не найкращі часи. Висока турбулентність буде лише зростати. Дуже маленька нішева аудиторія, але дуже багато яскравих особистостей топчиться на один квадратний метр, виштовхуючи один одного. Переможе той, хто проявить себе великою та організованою силою, здатною радикально впливати на стан справ. Впливати, а не торгуватись. Змітати все на своєму шляху, а не продаватись. Як в старі добрі часи, коли поважні люди керувались Ідеєю, а не власною вигодою.

Журнал "Щур" - это свободные и сильные, преследующие мечту.

ПТСР

Та ясно, але скількох вбили йобаних титанів тоді - це казка🤣

Газа змусила капітулювати озброєне до зубів сіоністське утворення, яке повністю підтримується Америкою :)

Загальна проблема більшості тактик, пропонованих сучасними західними лівими, а також їхніми послідовниками в незахідних країнах, полягає навіть не у відсутності стратегії, а в нерозумінні або небажанні зрозуміти два фундаментальні факти: по-перше, що руйнування наявного порядку є незворотнім процесом і жодного повернення до докризового стану справ не може бути в принципі, незалежно від політичного вибору, зробленого тією чи іншою групою, а по-друге, що відбувається повернення до політики жорсткої класової конфронтації, однак самі класи, які втягують до цієї боротьби, значною мірою є такими, що розклалися, дезорганізувалися і втратили свою звичну організаційно-політичну структуру, свої ідеологічні опори.

Не тільки робітничий клас і маса найманих працівників, але значною мірою і буржуазія, крім олігархічної еліти, виявляється в цій ситуації радше «класом у собі», ніж «класом для себе». Ідеологічне та організаційне конструювання відбуватиметься наново, в нових умовах. Політико-організаційні форми, успадковані від минулого, цьому процесу здебільшого не допомагають, а заважають.