Зараз читаю українське видання подорожей барона фон Кампенгаузена, який наприкінці XVIII ст. проїхав майже всю Україну від півночі аж до Криму. Ці подорожні записки створені в кращих канонах орієнтального тревелогу доби Просвітництва – з типажами, екзотикою та колоніальними сюжетами. Трохи детальніше зроблю на нього огляд пізніше, але поки поділюсь кількома цікавими та яскравими сюжетами про українські терени, як своєрідну контактну зону (фронтир), де ще сильно відчуваються сліди прикордоння між державами (Гетьманщиною, Річчю Посполитою та Кримським ханатом), культурами та способами життя:

Про грецьку й вірменську громаду колишнього полкового міста Ніжин, яке довгий час було важливим центром торгівлі:

«…Ніжин – це миле і дуже густонаселене місто з розвиненою торгівлею, що перебуває в руках греків та вірмен… Вони продають багато вина, консервованих фруктів… грецьке мило і велику кількість виробів зі шкіри і шовку, які вони привозять з Греції та Азії… У цьому місті виготовляють особливо чудові парфуми, які незгірші за парфуми з Монпальє, різноманітні солодощі та фруктові лікери, які збагачують жителів…»;

Про нащадків козацької старшини у Подніпров’ї:

«…Їх вбрання, особливо у знатних і заможних, є сумішшю польських і татарських строїв (дуже логічно🤔 – авт.). Велике панство тут дуже пишається своїми прізвищами і серед них вважається, що до найдавніших родин належать тільки ті, в яких був або гетьман, або воєначальник або головний суддя. До таких родин належать Апостоли, Кочубеї, Кулябки, Безбородьки, Скоропадські, тощо. Ці поважні родини походять від печенізьких татар, які колись займали частину цього краю і чиє ім’я досі носить одне з міст (мабуть він має на увазі Черкаси? – авт.)…».

Про Кременчук, як центр транзитної торгівлі. А ще місто, куди доставляли каракатиць з Егейського моря:

«…Його назва походить від татарського слова «кременчок», яке означає «дуже безлюдний». Він розташований на лівому березі Дніпра… Плід, який росіяни називають терен, і який прикрашає береги цієї річки… називається татарською «кагамлик». У цьому місті немає нічого примітного, хоча воно досить густонаселене і веде велику транзитну торгівлю з Білорусією та Кримом. Купці є дуже заможними і серед них багато вірмен, греків і трохи євреїв. Головними товарами є вироби з дерева, які надходять з Білорусії, линва, дьоготь, смола, сап’ян, смола, пек і залізо, які відправляються до Таврії, звідки привозять турецькі тканини, шкіру, сап’ян, солодощі, грецькі вина і фрукти. Торгівля процвітає завдяки Дніпру… Окрім вищезгаданих товарів, крамниці заповнені фініками, родзинками, різними сортами тютюну, мила, і нарешті, рибою, яку називають каракатиця. Вона водиться в Егейському морі, де її збивають з морських скель і потім привозять сюди… Греки часто її привозять, їдять з червоним солодким соусом і вважають її вишуканою стравою...»;

Про Судакське вино в м. Кременчук:

«Тут вперше з’являється молдавське вино. Воно дуже легке і по кількох роках витримки нагадує мозельське вино. Виноград, який росте поблизу Судака в Криму, схожий на молоде бургундське, але його не можна пересадити… (сюди – авт.)»;

Про дикорослий шафран біля Єлисаветграда (суч. Кропивницький):

«Навесні біля Єлисаветграда, на берегах Інгулу, росте справжній шафран з квітками у біло-фіолетову смужку. Необізнані жителі заходять так далеко, що діти з коріння цієї корисної трави роблять собі іграшки, а якщо когось запитати, як називається ця рослина, то зазвичай її називають «василькі»…»;

Про те, що мандрівник побачив в Криму, зроблю окремий допис.
#текст #чтиво #тревелог #книга

ну вдома

Я ненавиджу канал Mongolia Live

Мене в УКУ звали Скорпіком..

Чи знайомі вам приклади націоналізму без релігії?

Мяу

Ось ти і попався, барсік

Спокійної ночі

Брат поширив банку

Збираємо для підрозділу товариша, у звʼязку з розширенням.
Знято:
-15138грн планшет для розрахунку
-6750грн електропила на позиції

🎯 Ціль: 40 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/45UFTMCVUQ

💳Номер картки банки
4441 1111 2212 6463

Не перша моя стаття на «Лівому березі», але перша самостійна. Крім реформ, у відносинах України з ЄС є багато міфів, які треба розвіювати і замінювати реаліями.

Це мали б бути дві окремі статті про агро та промисловість, але все одно подяка редакції за можливість донести думки.

Освіта один з стовпів моралі, без моралі не будуються інститути. Одним з приріорітетів освіти має бути навчання ставити запитання, сумніватись.

Зараз я рефлексую підхід навчання в УКУ, одною великою цінністю було те що ми усе мусили ставити під сумнів. "Будьте істориками" - означало бути першокласними детективами і досліджувати контекст, знати в чому брешуть джерела. В практиці воно так і було і я радий що мав такий досвід.

Також думаю, що мої батьки теж до всього підходять з сумнівом, хоч часто це буває токсично, але дуже корисна навичка, що дає розпізнати хиби, зо власні, що того з чим маєш справу.

Тому треба вчити сумніватись, не соромитись цього. З сумнівом на думці, пошук відповідей це питання часу. #думи