А ось так описує цю історію Θеокрит:

19. ΚΗΡΙΟΚΛΕΠΤΗΣ

Τὸν κλέπταν ποτ᾽ Ἔρωτα κακὰ κέντασε μέλισσα
κηρίον ἐκ σίμβλων συλεύμενον, ἄκρα δὲ χειρῶν
δάκτυλα πάνθ᾽ ὑπένυξεν. ὃ δ᾽ ἄλγεε καὶ χέρ᾽ ἐφύση
καὶ τὰν γᾶν ἐπάταξε καὶ ἅλατο, τᾷ δ᾽ Ἀφροδίτᾳ
5δεῖξεν τὰν ὀδύναν, καὶ μέμφετο ὅττι γε τυτθόν
θηρίον ἐντὶ μέλισσα καὶ ἁλίκα τραύματα ποιεῖ.
χἀ μάτηρ γελάσασα· «τὺ δ᾽ οὐκ ἴσος ἐσσὶ μελίσσαις,
ὃς τυτθὸς μὲν ἔεις τὰ δὲ τραύματα ἁλίκα ποιεῖς;»

Ось переклад від підписника tametataphysica
СОТОКРАД

Злодія якось Ерота | злая поранила бджілка.
З вулика соти таскав, | а та його в пальчика кінчик
боляче вжалила. Він же | від болю завив та на палець
свій він задмУхав; та тУпав | ногАми, скакАв. Й Афродіті:
"Ось, — каже, — як я страждаю!". | Жаліється: як же маленький
звір, хоч і бджілка, єдАнче | шкоди завдав він значної?
Мати ж його, розсміявшись: | "А тИ не такий же, як бджілка?
Як і вона — хоч маленький, | знАчную шкоду приносиш".

До 300 року до н.е. жінкам у Стародавній Греції заборонялося займатися медициною - аж поки Агнодіка не змінила історію. Вдаючи із себе чоловіка, вона вивчала медицину в Александрії, а згодом почала лікувати жінок в Афінах. Одного разу, коли жінка у пологах відмовилася від її допомоги, вважаючи її чоловіком, Агнодіка відкрила свою справжню особистість і успішно прийняла дитину. Звістка про це швидко поширилася, і жінки почали звертатися до неї, віддаючи перевагу її лікуванню перед послугами чоловіків-лікарів. Однак це викликало заздрість і призвело до судового процесу, під час якого її спочатку звинуватили у спокушанні пацієнток, а пізніше - у незаконному зайнятті медициною як жінка. Проте афінянки, включно з дружинами суддів, організували протест, що змусило суд відмінити вирок, проклавши шлях для легального допуску жінок до медицини. Таким чином, Агнодіка стала першою задокументованою жінкою-лікарем і гінекологом у Греції. Це звісно якщо вірити легенді.

А ось про історію.
Агнодіка (Agnodike, Ἀγνοδίκη) згадується переважно в працях римського автора Гая Юлія Гігіна (1 ст. до н.е.—1 ст. н.е.), проте сучасні історики сумніваються у фактичності її історії, припускаючи, що вона могла бути легендарною фігурою або алегорією боротьби жінок за право на освіту й медичну практику.

У Стародавній Греції медицина була тісно пов’язана з культами богів, зокрема Асклепія, а лікарі (ἰατροί) проходили навчання у чоловічих медичних школах. Жінки, однак, відігравали певну роль у народній медицині та акушерстві, хоча їхній доступ до формальної освіти був обмежений. Імовірно, заборона на лікарську практику жінками в Афінах могла бути пов’язана із загальним патріархальним устроєм суспільства, який суворо регламентував жіночі права та обов’язки.

Барельєф, знайдений в Остії (сучасна Італія), інтерпретується деякими дослідниками як зображення Агнодіки, яка допомагає при пологах. Проте його зв’язок із конкретною історичною постаттю не підтверджений. Ймовірніше, це загальна сцена, що ілюструє акушерську практику в античному світі.

Птаха маю над домом,
що папугою зветься.
Є хатинка у нього,
де щасливо живе він.

Дивовижна та птиця:
візерункове пір'я.
А яке ж ото диво,
як додому вертаюсь:
"Здрастуй, — каже, — добродій!"
А коли вийду я з дому:
"Друже, — мовить, — вітаю!"

А коли схоче помучать
Воду каже принести.
А коли сильно збажає,
хліба просить принести,
І клює мого пальця,
Як я усе не приношу!

Переклад від tametataphysica

А ось варіант від відомого Назара Ващишина

О, анакреонтика. Колись давно я то все переклав. І так воно й лежить у шухляді)

Коли Ерот на ружах
Бджоли, що спала тихо,
Не вгледів — та вжалила
Його у пальчик. З криком,
Руками розмахавши,
Побіг, помчав він хутко
До пишної Кіпріди.
“Пропав я, мамо, - каже, -
Пропав я, помираю!
Маленький змій крилатий
Вжалив мене — він зветься
Бджолою в хліборобів.
А та: “Як жало бджілки
Тобі так дошкуляє,
То уяви, що роблять
Твої, Ероте, стріли.”

Якась поетична пошесть )
Ще один варіант від tametataphysica


Ерос якось у розах
сплячу бджолу не помітив.
Боляче пальця поранив,
раптом побіг і розставив
руки. Та до Афродіти:

"Помер, помер я, матко!
Помер, насмерть убили!
В руку крилата упилась
змійка; бджолой називають
пахарі злую ту птицю!"

Мати ж на те йому каже:
"Жало якщо тої бджілки
стільки страждання приносить,
скільки ж, Ероте, учинять
жала, що ти запускаєш?"

Як сказати візантійською ґрекою "білий-пребілий"?

Аналоґом нашого префіксу "пре-" у значенні "дуже", "повністю" виступає префікс "κατα-"

отже, білий-пребілий - λευκὸς κατάλευκος

#ґраматика, #словотвір

Нагадую про постійну акцію "слово дня". В коментах до цього посту пишіть українські слова, згодом будуть опубліковані їхні переклади.

А ось переклади зовсім іншої частини Анθолоґії від пана Івана

Ἐπίγραμμα ι´, κε´:
Χριστέ, Θεοῦ σοφίη, κόσμου μεδέων καὶ ἀνάσσων
ἡμετέρην τὸ πάροιθε πλάσας μεροπηίδα φύτλην,
δός με θέειν βίου οἶμον ἐν ὑμετέραις ἐφετμῇσι.

Epigramma I, XXV:
Christe, sapientia Dei, mundi custos ac rector
nostrum quondam genus formavisti humanum,
da mihi currere viam vitae in imperiis vestris.

Епіграмма 1, 25:
Христе, премудросте Бога, світу опікун-керівник,
наш рід людський сформував ти колись:
дай же мені бігти шлях життя по настановах Твоїх.

Джерело: The Greek Anthology: Books 1 (Michael A. Tueller, W. R. Paton).

Πανσθενὲς υἱὲ Θεοῦ, Χριστέ, προάναρχε ἁπάντων,
πᾶσιν ἐπιχθονίοις σωτήρια νάματα βλύζων,
μητρὸς ἀπειρογάμοιο τεῆς λιτέων ἐπακούων,
σὴν χάριν ἄμμιν ὄπαζε καὶ ἐν μύθοις καὶ ἐν ἔργοις.

Епіграма 1, 27:
Всемогутній Сине Божий, Христе, світу предвічний,
кожному на землі Ти вина спасительного переповнювач,
Ти, що молитов матері Твоєї непорочної вислуховуєш:
благодати Твоєї для нас і в словах і в ділах посилай.

Джерело: The Greek Anthology: Books 1 (Michael A. Tueller, W. R. Paton).

Χριστέ, τεὴν προΐαλλε χάριν καμάτοισιν ἐμεῖο.
Ὁ Χριστὸς καὶ ἐμοῖς ἐπιτάρροθος ἔσσεται ἔργοις.
Χριστὸς ἐμοῖς καμάτοισιν ἀρηγόνα χεῖρα τιταίνοι.
Χριστέ, σύ μοι προΐαλλε τεὴν πολύολβον ἀρωγήν.

Χριστέ, τεὴν καμάτοισιν ἐμοῖς χάριν αὐτὸς.

Епіграма 1, 29:
Христе, у трудах моїх благодати Твоєї посилай.
Буде ж Христос у справах моїх тим, хто підтримає.
Простягав би Христос помочи руку в моїх трудах.
Ти, Христе, посилай мені щедрого Твого сприяння.

Ти ж, Христе, у моїх трудах благодати Твоєї [посилай].

Джерело: The Greek Anthology: Books 1 (Michael A. Tueller, W. R. Paton).

Хронос з паризького рукопису Метаморфоз Овідія, 1494 р.

Tes Thdpssssps