Гуменюк П. Іконопис. Живопис. Графіка. Альбом-каталог. Київ: Дух і Літера, 2024. 224 с.
ISBN 978-617-8262-93-8
Альбом презентує творчість Петра Гуменюка в різних його іпостасях: графіка, портретиста, пейзажиста та іконописця. Гуменюка як представника покоління легендарного львівського андеграунду відрізняє зануреність у традицію, але не традиціоналізм. Навіть у такому традиційному жанрі як іконопис чи натюрморт він знаходить свій стиль. Представлені в альбомі роботи Гуменюка періоду 1975–2015 років походять з приватних колекцій, з Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку, а також з майстерні митця.
ISBN 978-617-8262-93-8
Альбом презентує творчість Петра Гуменюка в різних його іпостасях: графіка, портретиста, пейзажиста та іконописця. Гуменюка як представника покоління легендарного львівського андеграунду відрізняє зануреність у традицію, але не традиціоналізм. Навіть у такому традиційному жанрі як іконопис чи натюрморт він знаходить свій стиль. Представлені в альбомі роботи Гуменюка періоду 1975–2015 років походять з приватних колекцій, з Музею сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку, а також з майстерні митця.
Сповідні розписи церков міста Конотоп другої половини XVIII ст. / Упор. О. Тригуб. Київ: Кліо, 2024. 288 с.
ISBN 978-617-8467-02-9
У книзі вперше опубліковано сповідні розписи церков міста Конотоп Ніжинського полку другої половини XVIII ст. Документи містять цінні відомості про поіменний та соціальний склад, чисельність, вік і родинні зв’язки мешканців цього сотенного міста Гетьманщини.
ISBN 978-617-8467-02-9
У книзі вперше опубліковано сповідні розписи церков міста Конотоп Ніжинського полку другої половини XVIII ст. Документи містять цінні відомості про поіменний та соціальний склад, чисельність, вік і родинні зв’язки мешканців цього сотенного міста Гетьманщини.
#рецензія
"Розгляд Ареопагітик в зазначеному ключі не дозволяє з однозначністю, як це робить Ю. П. Чорноморець, стверджувати, що їх автором може бути Іоанн Філопон і ніхто інший. <...> Сам автор монографії стверджує, що розглядає лише один з багатьох зрізів візантійської думки — філософський. Але саме на основі цього зрізу він формулює свою гіпотезу, тим самим серед інших аспектів візантійської думки віддаючи перевагу лише цьому, філософському. До цієї ключової гіпотези монографії запитання виникають не лише з точки зору тих богословсько-політичних процесів, які відбувалися в «Візантії» тих часів, але й з точки зору філологічного аналізу текстів Філопона у порівнянні з Ареопагітиками. Перш ніж остаточно стверджувати тотожність авторів, було б доцільно провести хоча б поверхневий філологічний аналіз їхніх текстів," — пише у рецензії Кирило Говорун.
"Розгляд Ареопагітик в зазначеному ключі не дозволяє з однозначністю, як це робить Ю. П. Чорноморець, стверджувати, що їх автором може бути Іоанн Філопон і ніхто інший. <...> Сам автор монографії стверджує, що розглядає лише один з багатьох зрізів візантійської думки — філософський. Але саме на основі цього зрізу він формулює свою гіпотезу, тим самим серед інших аспектів візантійської думки віддаючи перевагу лише цьому, філософському. До цієї ключової гіпотези монографії запитання виникають не лише з точки зору тих богословсько-політичних процесів, які відбувалися в «Візантії» тих часів, але й з точки зору філологічного аналізу текстів Філопона у порівнянні з Ареопагітиками. Перш ніж остаточно стверджувати тотожність авторів, було б доцільно провести хоча б поверхневий філологічний аналіз їхніх текстів," — пише у рецензії Кирило Говорун.
#рецензія
"Коли читаєш цю книгу, вражає двояка її особливість. З одного боку, досліджено в ній все, не приховано жодного факту, усе проаналізовано чесно й добросовісно. З другого боку, щоб таку книгу написати, треба дуже любити обидві сторони давнього конфлікту – і Франка, і Церкву. А ще – любити науку. І саме вона змусить відтепер ідеологію стишити свій голос.
Амплітуда релігійності Франка величезна: від єретика до пророка – або, як сказав сам Ігор Медвідь недавно на першій презентації книги у Домі Франка, від Каменяра до Мойсея. Проте автор цього дослідження не просто перебирав під лупою всі нюанси буремної духовності Поета, а помістив релігійність Франка у світовий контекст: «Цей тип модерної релігійності неминуче вступав у конфлікт з традиційною формою релігійності»." – пише у рецензії Мирослав Маринович.
"Коли читаєш цю книгу, вражає двояка її особливість. З одного боку, досліджено в ній все, не приховано жодного факту, усе проаналізовано чесно й добросовісно. З другого боку, щоб таку книгу написати, треба дуже любити обидві сторони давнього конфлікту – і Франка, і Церкву. А ще – любити науку. І саме вона змусить відтепер ідеологію стишити свій голос.
Амплітуда релігійності Франка величезна: від єретика до пророка – або, як сказав сам Ігор Медвідь недавно на першій презентації книги у Домі Франка, від Каменяра до Мойсея. Проте автор цього дослідження не просто перебирав під лупою всі нюанси буремної духовності Поета, а помістив релігійність Франка у світовий контекст: «Цей тип модерної релігійності неминуче вступав у конфлікт з традиційною формою релігійності»." – пише у рецензії Мирослав Маринович.
Долгочуб В. З Богами у серці: основи українського рідновір’я. Київ: Вид. Р. Халіков, 2023. 288 с.
ISBN 978-617-8310-13-4
Мета цієї книги – комплексно і доступно викласти основи віровчення українського Рідновірства, сучасної форми слов’янського Язичництва. При цьому враховуються різні точки зору, що склалися серед тих рідновірських богословів, які орієнтуються на народний Звичай і підтверджені джерела. Крім загальної інформації про слов’янських Богів та розгорнутої характеристики найважливіших із них, читач знайде у книзі цілісний виклад обрядовості, повсякденних ритуалів, етичних питань, відносин між Язичництвом та сучасною наукою. Книга передовсім підійде початківцям, які віднедавна цікавляться слов’янським Язичництвом, а також дослідникам, що вивчають його сучасні прояви.
Кажуть, що книга знову з'явилася у продажу: З Богами у серці: основи українського рідновір’я — Видавництво Руслана Халікова
ISBN 978-617-8310-13-4
Мета цієї книги – комплексно і доступно викласти основи віровчення українського Рідновірства, сучасної форми слов’янського Язичництва. При цьому враховуються різні точки зору, що склалися серед тих рідновірських богословів, які орієнтуються на народний Звичай і підтверджені джерела. Крім загальної інформації про слов’янських Богів та розгорнутої характеристики найважливіших із них, читач знайде у книзі цілісний виклад обрядовості, повсякденних ритуалів, етичних питань, відносин між Язичництвом та сучасною наукою. Книга передовсім підійде початківцям, які віднедавна цікавляться слов’янським Язичництвом, а також дослідникам, що вивчають його сучасні прояви.
Кажуть, що книга знову з'явилася у продажу: З Богами у серці: основи українського рідновір’я — Видавництво Руслана Халікова
Видавництво Руслана Халікова
З Богами у серці: основи українського рідновір’я — Видавництво Руслана Халікова
Мета цієї книги – комплексно і доступно викласти основи віровчення українського Рідновірства, сучасної форми слов’янського Язичництва.
Бондар Л., Цимбаліста М., Contemporary Sacred Art. Сучасне сакральне мистецтво. Creative Publishing, 2024. 240 c.
ISBN 978-617-8417-01-7
Ця книга – це інтерпретація давніх багатих традицій, історичних візуальних форм у контексті новочасної культури. Книга містить широку добірку робіт талановитих українських художників у різних стилях і техніках. Нині митці використовують різноманітні засоби в іконописі – від темпери на дошці до текстилю та робіт на склі. Давні сакральні теми й мотиви народного мистецтва поєднуються з незвичайними кольоровими палітрами та сучасним художнім баченням, який надихає серце та радує око.
Деякі з цих ікон, справжніх артвитворів, демонструють вплив традиційного українсько-візантійського церковного мистецтва, інші мають модерні іконографічні риси. Новочасний іконопис, що створюється нині в Україні, є абсолютно унікальним культурним продуктом із впізнаваними характерними рисами.
ISBN 978-617-8417-01-7
Ця книга – це інтерпретація давніх багатих традицій, історичних візуальних форм у контексті новочасної культури. Книга містить широку добірку робіт талановитих українських художників у різних стилях і техніках. Нині митці використовують різноманітні засоби в іконописі – від темпери на дошці до текстилю та робіт на склі. Давні сакральні теми й мотиви народного мистецтва поєднуються з незвичайними кольоровими палітрами та сучасним художнім баченням, який надихає серце та радує око.
Деякі з цих ікон, справжніх артвитворів, демонструють вплив традиційного українсько-візантійського церковного мистецтва, інші мають модерні іконографічні риси. Новочасний іконопис, що створюється нині в Україні, є абсолютно унікальним культурним продуктом із впізнаваними характерними рисами.
Висіцька Т. Ф. Історія Греко-Католицької Церкви від заснування перших християнських конфесій до 2024 року. Ужгород: ПП Папп І.О., 2024. 365 с.
Популярне видання стисло та у доступній формі описує історію Української Греко-Католицької Церкви від початків християнства на території України до сьогоднішнього дня. Книжка написана в стилі «просто про складне», щоб той, хто мало знайомий з історичним шляхом українських греко-католиків, зміг охопити цілісну картину перебігу подій за досить короткий час.
Об’єкт даної праці — ГКЦ як конфесія християнської релігії; предмет — виникнення ГКЦ та її розвиток з XVII ст. до 2024 р. Звертаємо увагу не лише на констатацію фактів, а й на зіставлення бачення теми, висвітленої у джерелах різних періодів, зокрема дослідниками радянськими, зарубіжними, часів незалежної України. Розповідь подаємо за планом: повідомлення факту події за даними різних джерел; архівні документи, які підтверджують або спростовують те чи інше твердження дослідників.
Популярне видання стисло та у доступній формі описує історію Української Греко-Католицької Церкви від початків християнства на території України до сьогоднішнього дня. Книжка написана в стилі «просто про складне», щоб той, хто мало знайомий з історичним шляхом українських греко-католиків, зміг охопити цілісну картину перебігу подій за досить короткий час.
Об’єкт даної праці — ГКЦ як конфесія християнської релігії; предмет — виникнення ГКЦ та її розвиток з XVII ст. до 2024 р. Звертаємо увагу не лише на констатацію фактів, а й на зіставлення бачення теми, висвітленої у джерелах різних періодів, зокрема дослідниками радянськими, зарубіжними, часів незалежної України. Розповідь подаємо за планом: повідомлення факту події за даними різних джерел; архівні документи, які підтверджують або спростовують те чи інше твердження дослідників.
Гутів Б. Становлення та функціонування державних інститутів і права Ватикану. Львів: ГАЛИЧ-ПРЕС, 2021. 538 с.
Досліджено історико-правові аспекти становлення та функціонування державних інститутів і права Держави-міста Ватикан. Розглянуто утворення папських володінь та заснування Папської держави. Проаналізовано політичні та правові передумови виникнення Держави-міста Ватикан; висвітлено Латеранські угоди 1929 р. та їхню роль в утворенні цієї держави, а також з’ясовано специфіку міжнародної правосуб’єктності Святого Престолу та Держави-міста Ватикан.
Досліджено історико-правові аспекти становлення та функціонування державних інститутів і права Держави-міста Ватикан. Розглянуто утворення папських володінь та заснування Папської держави. Проаналізовано політичні та правові передумови виникнення Держави-міста Ватикан; висвітлено Латеранські угоди 1929 р. та їхню роль в утворенні цієї держави, а також з’ясовано специфіку міжнародної правосуб’єктності Святого Престолу та Держави-міста Ватикан.
Пересунько Т. ”Щедрик”. Відома пісня з невідомою історією : до 100-річчя південноамерикан. прем’єри ”Щедрика”. Київ: Інститут Леонтовича, 2024. 48 с.
Ця пісня стала символом Різдва. Її виконують найвідоміші музиканти по всій планеті, вона звучить у фільмах та у рекламі, її вистукують м'ячами баскетболісти NBA. Це - колядка Сагоl оf the Bells, що приносить радість на Різдво багатьом народам.
Ця пісня стала символом Різдва. Її виконують найвідоміші музиканти по всій планеті, вона звучить у фільмах та у рекламі, її вистукують м'ячами баскетболісти NBA. Це - колядка Сагоl оf the Bells, що приносить радість на Різдво багатьом народам.
#рецензія
"Привертає увагу печатка митрополита Йоанна I — очевидно, того самого архієпископа Київського, якого анонімно згадує у своїй «Хроніці» Титмар Мерзуберзький під 1018 роком. Лише з печатки стає відомо ім’я Київського митрополита Никифора III. Відкриття цього митрополита, «дотепер не відомого митрополита Русі», є вагомим науковим здобутком дослідника, проте на основі однієї печатки ще рано вводити його ім’я до переліку київських митрополитів XIII століття. Датування визначають палеографічні особливості написання однієї літери µ та лакуною у два роки між упокоєнням митрополита Кирила II й висвяченням на Київську катедру митрополита Максима", — пише у рецензії Дмитро Гордієнко.
"Привертає увагу печатка митрополита Йоанна I — очевидно, того самого архієпископа Київського, якого анонімно згадує у своїй «Хроніці» Титмар Мерзуберзький під 1018 роком. Лише з печатки стає відомо ім’я Київського митрополита Никифора III. Відкриття цього митрополита, «дотепер не відомого митрополита Русі», є вагомим науковим здобутком дослідника, проте на основі однієї печатки ще рано вводити його ім’я до переліку київських митрополитів XIII століття. Датування визначають палеографічні особливості написання однієї літери µ та лакуною у два роки між упокоєнням митрополита Кирила II й висвяченням на Київську катедру митрополита Максима", — пише у рецензії Дмитро Гордієнко.
#рецензія
"Значне місце у дослідженні соборового руху в Київській митрополії приділено побутуванню Кормчих книг, зміст яких спирався на виклад канонічного права семи вселенських соборів. Відповідно до історіографічної традиції, Кормча сербського складу потрапила до митрополії у 1262 р. Ігор Скочиляс бере до уваги те, що з плином часу до Кормчих почали залучати тексти літургій ного змісту, які пояснювали частини богослужіння. До того ж у кодекси канонічного штибу заходились вписувати формулярні документи, як і листи собору в Новогрудку 1415 р., в яких підкреслено виокремлення Київської митрополії в межах Литви й Корони Польської", - пише у рецензії Валерій Зема.
"Значне місце у дослідженні соборового руху в Київській митрополії приділено побутуванню Кормчих книг, зміст яких спирався на виклад канонічного права семи вселенських соборів. Відповідно до історіографічної традиції, Кормча сербського складу потрапила до митрополії у 1262 р. Ігор Скочиляс бере до уваги те, що з плином часу до Кормчих почали залучати тексти літургій ного змісту, які пояснювали частини богослужіння. До того ж у кодекси канонічного штибу заходились вписувати формулярні документи, як і листи собору в Новогрудку 1415 р., в яких підкреслено виокремлення Київської митрополії в межах Литви й Корони Польської", - пише у рецензії Валерій Зема.
Зволінський А. Ілюстрований словник символів. Львів: Свічадо, 2024. 222 с.
ISBN 978-966-938-800-1
Кожен символ у різний період свого існування, стає своєрідним умовним знаком, залежно від того, яке значення йому присвоїли. Він може стати також і знаком розпізнавальним, і закликом до дії, ознакою приналежності, ідентичності. І так само, як, наприклад, державні символи є матеріальними носіями нематеріальних цінностей конкретної держави, абсолютно кожен символ передає цінності.
Отець професор Анджей Зволінський у своїй праці “Ілюстрований словник символів” подає значення, історію та ґенезу понад ста символів різного походження, які пояснює з погляду користі чи шкоди для християнина. У ній автор коротко і одночасно докладно, використовуючи ілюстрації, описує значення найважливіших символів сучасності, яких довкола нас значно більше, ніж може видаватися на перший погляд.
ISBN 978-966-938-800-1
Кожен символ у різний період свого існування, стає своєрідним умовним знаком, залежно від того, яке значення йому присвоїли. Він може стати також і знаком розпізнавальним, і закликом до дії, ознакою приналежності, ідентичності. І так само, як, наприклад, державні символи є матеріальними носіями нематеріальних цінностей конкретної держави, абсолютно кожен символ передає цінності.
Отець професор Анджей Зволінський у своїй праці “Ілюстрований словник символів” подає значення, історію та ґенезу понад ста символів різного походження, які пояснює з погляду користі чи шкоди для християнина. У ній автор коротко і одночасно докладно, використовуючи ілюстрації, описує значення найважливіших символів сучасності, яких довкола нас значно більше, ніж може видаватися на перший погляд.
О'Донован О. Справедлива війна: переосмислення. Львів: Свічадо, 2024. 228 с.
ISBN 978-966-938-783-7
Війна є одним з найбільших і найжахливіших викликів людству, з яким йому час від часу доводиться стикатися. Таким чином не втрачають актуальности спроби мислителів запропонувати та обгрунтувати підходи, які можуть стати орієнтиром для людини, що опинилася в умовах війни. Однією з таких спроб є книга Олівера О`Донована “Справедлива війна: переосмислення” У ній один із провідних сучасних богословів розмірковує над моральністю війни в діалозі з християнськими мислителями і теоретиками “справедливої війни”. Автор відстоює право на справедливе застосування сили щодо агресора, вказуючи при цьому на ситуації, коли таке застосування сили може бути поставлено під сумнів. Книга буде корисною як богословам, так і всім, хто цікавиться моральними питаннями війни. #R_W
ISBN 978-966-938-783-7
Війна є одним з найбільших і найжахливіших викликів людству, з яким йому час від часу доводиться стикатися. Таким чином не втрачають актуальности спроби мислителів запропонувати та обгрунтувати підходи, які можуть стати орієнтиром для людини, що опинилася в умовах війни. Однією з таких спроб є книга Олівера О`Донована “Справедлива війна: переосмислення” У ній один із провідних сучасних богословів розмірковує над моральністю війни в діалозі з християнськими мислителями і теоретиками “справедливої війни”. Автор відстоює право на справедливе застосування сили щодо агресора, вказуючи при цьому на ситуації, коли таке застосування сили може бути поставлено під сумнів. Книга буде корисною як богословам, так і всім, хто цікавиться моральними питаннями війни. #R_W
Кушпет В. Страцівство: мандрівні старці-музиканти в Україні (ХІХ – поч. ХХ ст.). Київ: Темпора, 2007. 592 с.
ISBN 966-8201-18-3
Книга являє собою новий погляд на унікальне явище української культури – діяльність мандрівних старців-музикантів. Автор на основі багатьох джерел досліджу феномен старцівства в контексті європейської історії, показу його високу духовну місію в житті українців протягом кількох століть. Читач дізнається про устрій професійних об’єднань мандрівних кобзарів, бандуристів та лірників, систему їхнього навчання, відкриє для себе таємничі «Устриянські книги». Чимало місця у книзі відведено питанням реконструкції старосвітських музичних інструментів та способів гри на них. Видання містить багатих ілюстративний матеріал, нотні зразки творів із старцівського репертуару.
ISBN 966-8201-18-3
Книга являє собою новий погляд на унікальне явище української культури – діяльність мандрівних старців-музикантів. Автор на основі багатьох джерел досліджу феномен старцівства в контексті європейської історії, показу його високу духовну місію в житті українців протягом кількох століть. Читач дізнається про устрій професійних об’єднань мандрівних кобзарів, бандуристів та лірників, систему їхнього навчання, відкриє для себе таємничі «Устриянські книги». Чимало місця у книзі відведено питанням реконструкції старосвітських музичних інструментів та способів гри на них. Видання містить багатих ілюстративний матеріал, нотні зразки творів із старцівського репертуару.
Недавня О. Київські релігійно-обрядові традиції, повір’я та обереги міста на його захисті: релігієзнавчі нариси. Київ: УАР, 2025. 92 с.
ISBN 978-966-7742-32-4
Київські релігійно-обрядові традиції, повір’я і перекази, сакральні місця сили та обереги нашого міста здавна були засобами для його захисту від нападників та руйнівних впливів. Ця київська автентика, продукт творчості будівничих стольного граду Руси-України та їх нащадків, побутувала серед перипетій релігійно-церковної історії українського народу, трансформуючись згідно викликів часу й відповідаючи на них, зберігаючи дух міста. Старокиївські Різдвяні та Великодні традиції, повір’я про святі місця і покровителів міста та легендарних персонажів місцевого фольклору, його герої у ворожіннях, виставах і переказах киян складали колоритну мозаїку українського міського міту. Будучи автохтонною і опозиційною до проросійського імперського й радянського тиску, вона природньо стала протестною до нього, і закономірно активізувалась під час війни з ворогом.
Див.
ISBN 978-966-7742-32-4
Київські релігійно-обрядові традиції, повір’я і перекази, сакральні місця сили та обереги нашого міста здавна були засобами для його захисту від нападників та руйнівних впливів. Ця київська автентика, продукт творчості будівничих стольного граду Руси-України та їх нащадків, побутувала серед перипетій релігійно-церковної історії українського народу, трансформуючись згідно викликів часу й відповідаючи на них, зберігаючи дух міста. Старокиївські Різдвяні та Великодні традиції, повір’я про святі місця і покровителів міста та легендарних персонажів місцевого фольклору, його герої у ворожіннях, виставах і переказах киян складали колоритну мозаїку українського міського міту. Будучи автохтонною і опозиційною до проросійського імперського й радянського тиску, вона природньо стала протестною до нього, і закономірно активізувалась під час війни з ворогом.
Див.
Гаттон Р. Відьомство. Історія страху з давніх часів / Пер. з англ. К. Диса. Київ: Стилет і стилос, 2024.
ISBN 978-617-8393-08-3
Ця книга британського історика Рональда Гаттона досліджує феномен відьомства від стародавніх часів до сучасності. Гаттон показує, як стародавні язичницькі традиції, шаманізм та народні вірування перепліталися із християнськими уявленнями, створюючи той образ відьми, який ми знаємо сьогодні.
Чому чаклунство набуло такої популярності в ранньомодерній Європі? Які історичні події вплинули на судові процеси над відьмами? Автор намагається знайти відповіді на ці запитання, спираючись на етнографічні дані, міфологію та фольклор.
«Відьомство» Рональда Гаттона описує ставлення до надприроднього у різних культурах: від Африки до Південної Азії, від Близького Сходу до Австралії. Це масштабне дослідження розкриває глибокі корені страху перед магією та стає ключем до розуміння того, чому нас так приваблює образ відьми.
ISBN 978-617-8393-08-3
Ця книга британського історика Рональда Гаттона досліджує феномен відьомства від стародавніх часів до сучасності. Гаттон показує, як стародавні язичницькі традиції, шаманізм та народні вірування перепліталися із християнськими уявленнями, створюючи той образ відьми, який ми знаємо сьогодні.
Чому чаклунство набуло такої популярності в ранньомодерній Європі? Які історичні події вплинули на судові процеси над відьмами? Автор намагається знайти відповіді на ці запитання, спираючись на етнографічні дані, міфологію та фольклор.
«Відьомство» Рональда Гаттона описує ставлення до надприроднього у різних культурах: від Африки до Південної Азії, від Близького Сходу до Австралії. Це масштабне дослідження розкриває глибокі корені страху перед магією та стає ключем до розуміння того, чому нас так приваблює образ відьми.
#рецензія
«Українській етнорелігії в умовах російсько-української війни присвячено третій розділ монографії, де авторка звертає увагу, насамперед, на проблеми класифікації та типології релігій. Фактологічною помилкою релігієзнавців, як вважає науковиця, є змішування релігій, що з‘явилися нещодавно, з тими, що існували давно, а нині відроджуються: на її думку, це принципово відмінні релігії – їх не можна ставити до одного класифікаційного кластеру, оскільки вони різні за світоглядом, метою, способами поширення та ін. Г. Лозко створила докладну порівняльну таблицю, що відображує логіку та критерії нового класифікаційного підходу [3, с. 129, с. 142–144]. Вона переконує в тому, що Рідна віра не належить до НРР (нових релігійних рухів, чи нью-ейдж) – а є традиційною етнічною релігією, відродження якої потребує уважного наукового ставлення та підтримки», – пише у рецензії Микола Стадник.
«Українській етнорелігії в умовах російсько-української війни присвячено третій розділ монографії, де авторка звертає увагу, насамперед, на проблеми класифікації та типології релігій. Фактологічною помилкою релігієзнавців, як вважає науковиця, є змішування релігій, що з‘явилися нещодавно, з тими, що існували давно, а нині відроджуються: на її думку, це принципово відмінні релігії – їх не можна ставити до одного класифікаційного кластеру, оскільки вони різні за світоглядом, метою, способами поширення та ін. Г. Лозко створила докладну порівняльну таблицю, що відображує логіку та критерії нового класифікаційного підходу [3, с. 129, с. 142–144]. Вона переконує в тому, що Рідна віра не належить до НРР (нових релігійних рухів, чи нью-ейдж) – а є традиційною етнічною релігією, відродження якої потребує уважного наукового ставлення та підтримки», – пише у рецензії Микола Стадник.
Релігія за 5 хвилин: Чи мормони християни?
Ви ж знаєте, що ми з Анною Марією ще іноді відео знімаємо? Нещодавно ми відновили цю практику, але я знайшов відео про мормонів, яке ще не постив у Хробаці.
Ви ж знаєте, що ми з Анною Марією ще іноді відео знімаємо? Нещодавно ми відновили цю практику, але я знайшов відео про мормонів, яке ще не постив у Хробаці.
YouTube
Релігія за 5 хвилин: Чи мормони християни?
Нове відео із серії "Релігія за 5 хвилин" відповідає на дуже часте питання, яке ставлять американські (та й не тільки) студенти про співвідношення християнства та мормонізму: чи є мормони християнами? Дуже коротко Олег Кисельов пояснює чи вони християни,…
#рецензія
«Перевагами книжки є прозора мова, зрозумілий стиль, що вкрай важливо для видання, зорієнтованого на студентів. Це особливо впадає в око, коли після її дружнього до читача тексту переходиш до (авторчиного ж короткого конспекту) книжки «Академічне релігієзнавство» в додатках.
Наскрізною ідеєю книжки є заклик до журналістів не судити й не дискримінувати релігійних осіб та їхніх громад, а вивчати й висвітлювати, сприймати вірян як співгромадян (sic!) і повноцінних людей. Для цього варто «надати можливість висловитись і прокоментувати процеси та явища самим релігійним представникам» (с. 221); «вживати ті слова, якими вони називають себе» (с. 226). А це ж, на хвилинку, вимагає, щоби журналіст відмовився від зверхньої, маніпулятивної позиції по відношенню до фігурантів і реципієнтів публікації про релігію», – пише у рецензії Максим Балаклицький
«Перевагами книжки є прозора мова, зрозумілий стиль, що вкрай важливо для видання, зорієнтованого на студентів. Це особливо впадає в око, коли після її дружнього до читача тексту переходиш до (авторчиного ж короткого конспекту) книжки «Академічне релігієзнавство» в додатках.
Наскрізною ідеєю книжки є заклик до журналістів не судити й не дискримінувати релігійних осіб та їхніх громад, а вивчати й висвітлювати, сприймати вірян як співгромадян (sic!) і повноцінних людей. Для цього варто «надати можливість висловитись і прокоментувати процеси та явища самим релігійним представникам» (с. 221); «вживати ті слова, якими вони називають себе» (с. 226). А це ж, на хвилинку, вимагає, щоби журналіст відмовився від зверхньої, маніпулятивної позиції по відношенню до фігурантів і реципієнтів публікації про релігію», – пише у рецензії Максим Балаклицький
Маєрчик М. Ритуал і тіло: українські обряди переходу. Вид. друге, переглян., виправ. та змін. Київ: Критика, 2024, 272 с.
ISBN 978-966-2789-31-7
У розвідці показано, як завдяки символічному обігруванню втрати й здобуття тілесних функцій, а також через позначення таких ритуальних характеристик тіла як андрогінія і безстатевість, кокономорфність і дезінтеґрованість, здійснювався перехід особи в інший соціяльний статус. Тілесність, витлумачена в мітопоетичному значенні, охоплює символіку душі, емоцій, одягу, звуку, а також дня / ночі, світла / темряви, сміху / смутку, харчів / крихт. Авторка зосереджується на засадничих переходових сюжетах традиційної культури, пов’язаних із народженням, одруженням і смертю. У центрі уваги перебувають обряди родин, хрестин, весілля, похорону і їх головні персонажі – новонароджена дитина, її мати і батько, молодята, мрець і душа, а також решта осіб, кровно чи за ритуальною функцією наближені до переходових: дружки і дружби, баба-повитуха, батьки молодят та інші.
ISBN 978-966-2789-31-7
У розвідці показано, як завдяки символічному обігруванню втрати й здобуття тілесних функцій, а також через позначення таких ритуальних характеристик тіла як андрогінія і безстатевість, кокономорфність і дезінтеґрованість, здійснювався перехід особи в інший соціяльний статус. Тілесність, витлумачена в мітопоетичному значенні, охоплює символіку душі, емоцій, одягу, звуку, а також дня / ночі, світла / темряви, сміху / смутку, харчів / крихт. Авторка зосереджується на засадничих переходових сюжетах традиційної культури, пов’язаних із народженням, одруженням і смертю. У центрі уваги перебувають обряди родин, хрестин, весілля, похорону і їх головні персонажі – новонароджена дитина, її мати і батько, молодята, мрець і душа, а також решта осіб, кровно чи за ритуальною функцією наближені до переходових: дружки і дружби, баба-повитуха, батьки молодят та інші.