Forwarded from Бригада "ХИЖАК" при Департаменті патрульної поліції.
Світла пам’ять Герою: патрульний Максим Гречишкін віддав життя за Батьківщину
Максим завжди був там, де найбільше потрібна допомога. Він не боявся труднощів — навпаки, завжди сміливо йшов їм назустріч.
Максим служив у патрульній поліції Луганської області з 2016 року. На початку повномасштабного вторгнення він разом із колегами евакуйовував людей, розвозив допомогу тим, хто не встиг виїхати.
Його знання та навички були неоціненними, адже Максим умів ремонтувати автомобілі. У час, коли кожне авто на вагу золота, це стало справжнім порятунком. Завдяки його вмінням транспорт знову рушав у дорогу — щоб везти луганчан у безпечні місця та доставляти допомогу.
Згодом, під навалою ворога, Максим був змушений покинути свій рідний дім та переїхати разом із сім’єю на Київщину, де він продовжив нести службу в батальйоні патрульної поліції в селі Чайки.
"Легко знаходив спільну мову з усіма. Був порядною, чесною, доброю людиною, завжди допомагав, коли це було необхідно", — згадує колега Максима.
У 2023 році він став на захист Батьківщини у складі бойової бригади Департаменту патрульної поліції "Хижак". На жаль, у лютому 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Максим загинув.
"Максим залишиться для мене життєрадісною, доброю та чесною людиною, яка завжди могла прийти на допомогу. Йому можна було зателефонувати будь-коли — він завжди відповідав, допомагав, вислуховував і давав пораду. Це дуже болісна втрата для мене. Я втратив друга, напарника, з яким нас пов’язує багато різних ситуацій, багато спогадів", — згадує колега Максима, з яким він служив у патрульній поліції Луганської області.
Для нас Максим — це символ мужності, сили духу та любові до Батьківщини. Наш обов’язок — продовжити його боротьбу та назавжди зберегти пам’ять про нього у наших думках і серцях...
Вічна слава Герою! Не забудемо й не пробачимо...
Максим завжди був там, де найбільше потрібна допомога. Він не боявся труднощів — навпаки, завжди сміливо йшов їм назустріч.
Максим служив у патрульній поліції Луганської області з 2016 року. На початку повномасштабного вторгнення він разом із колегами евакуйовував людей, розвозив допомогу тим, хто не встиг виїхати.
Його знання та навички були неоціненними, адже Максим умів ремонтувати автомобілі. У час, коли кожне авто на вагу золота, це стало справжнім порятунком. Завдяки його вмінням транспорт знову рушав у дорогу — щоб везти луганчан у безпечні місця та доставляти допомогу.
Згодом, під навалою ворога, Максим був змушений покинути свій рідний дім та переїхати разом із сім’єю на Київщину, де він продовжив нести службу в батальйоні патрульної поліції в селі Чайки.
"Легко знаходив спільну мову з усіма. Був порядною, чесною, доброю людиною, завжди допомагав, коли це було необхідно", — згадує колега Максима.
У 2023 році він став на захист Батьківщини у складі бойової бригади Департаменту патрульної поліції "Хижак". На жаль, у лютому 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Максим загинув.
"Максим залишиться для мене життєрадісною, доброю та чесною людиною, яка завжди могла прийти на допомогу. Йому можна було зателефонувати будь-коли — він завжди відповідав, допомагав, вислуховував і давав пораду. Це дуже болісна втрата для мене. Я втратив друга, напарника, з яким нас пов’язує багато різних ситуацій, багато спогадів", — згадує колега Максима, з яким він служив у патрульній поліції Луганської області.
Для нас Максим — це символ мужності, сили духу та любові до Батьківщини. Наш обов’язок — продовжити його боротьбу та назавжди зберегти пам’ять про нього у наших думках і серцях...
Вічна слава Герою! Не забудемо й не пробачимо...
group-telegram.com/Robocops_33/186
Create:
Last Update:
Last Update:
Світла пам’ять Герою: патрульний Максим Гречишкін віддав життя за Батьківщину
Максим завжди був там, де найбільше потрібна допомога. Він не боявся труднощів — навпаки, завжди сміливо йшов їм назустріч.
Максим служив у патрульній поліції Луганської області з 2016 року. На початку повномасштабного вторгнення він разом із колегами евакуйовував людей, розвозив допомогу тим, хто не встиг виїхати.
Його знання та навички були неоціненними, адже Максим умів ремонтувати автомобілі. У час, коли кожне авто на вагу золота, це стало справжнім порятунком. Завдяки його вмінням транспорт знову рушав у дорогу — щоб везти луганчан у безпечні місця та доставляти допомогу.
Згодом, під навалою ворога, Максим був змушений покинути свій рідний дім та переїхати разом із сім’єю на Київщину, де він продовжив нести службу в батальйоні патрульної поліції в селі Чайки.
"Легко знаходив спільну мову з усіма. Був порядною, чесною, доброю людиною, завжди допомагав, коли це було необхідно", — згадує колега Максима.
У 2023 році він став на захист Батьківщини у складі бойової бригади Департаменту патрульної поліції "Хижак". На жаль, у лютому 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Максим загинув.
"Максим залишиться для мене життєрадісною, доброю та чесною людиною, яка завжди могла прийти на допомогу. Йому можна було зателефонувати будь-коли — він завжди відповідав, допомагав, вислуховував і давав пораду. Це дуже болісна втрата для мене. Я втратив друга, напарника, з яким нас пов’язує багато різних ситуацій, багато спогадів", — згадує колега Максима, з яким він служив у патрульній поліції Луганської області.
Для нас Максим — це символ мужності, сили духу та любові до Батьківщини. Наш обов’язок — продовжити його боротьбу та назавжди зберегти пам’ять про нього у наших думках і серцях...
Вічна слава Герою! Не забудемо й не пробачимо...
Максим завжди був там, де найбільше потрібна допомога. Він не боявся труднощів — навпаки, завжди сміливо йшов їм назустріч.
Максим служив у патрульній поліції Луганської області з 2016 року. На початку повномасштабного вторгнення він разом із колегами евакуйовував людей, розвозив допомогу тим, хто не встиг виїхати.
Його знання та навички були неоціненними, адже Максим умів ремонтувати автомобілі. У час, коли кожне авто на вагу золота, це стало справжнім порятунком. Завдяки його вмінням транспорт знову рушав у дорогу — щоб везти луганчан у безпечні місця та доставляти допомогу.
Згодом, під навалою ворога, Максим був змушений покинути свій рідний дім та переїхати разом із сім’єю на Київщину, де він продовжив нести службу в батальйоні патрульної поліції в селі Чайки.
"Легко знаходив спільну мову з усіма. Був порядною, чесною, доброю людиною, завжди допомагав, коли це було необхідно", — згадує колега Максима.
У 2023 році він став на захист Батьківщини у складі бойової бригади Департаменту патрульної поліції "Хижак". На жаль, у лютому 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Максим загинув.
"Максим залишиться для мене життєрадісною, доброю та чесною людиною, яка завжди могла прийти на допомогу. Йому можна було зателефонувати будь-коли — він завжди відповідав, допомагав, вислуховував і давав пораду. Це дуже болісна втрата для мене. Я втратив друга, напарника, з яким нас пов’язує багато різних ситуацій, багато спогадів", — згадує колега Максима, з яким він служив у патрульній поліції Луганської області.
Для нас Максим — це символ мужності, сили духу та любові до Батьківщини. Наш обов’язок — продовжити його боротьбу та назавжди зберегти пам’ять про нього у наших думках і серцях...
Вічна слава Герою! Не забудемо й не пробачимо...
BY «Робокопи»
Share with your friend now:
group-telegram.com/Robocops_33/186