Ціна держави ✔

​​🇮🇱🇺🇦 Україна – не Ізраїль. Не сподівайтесь на повторення ізраїльського дива. Це унікальний випадок

Якщо війна закінчиться, але без вступу України до НАТО чи краху РФ, багато українців не захочуть жити в умовах "східноєвропейського Ізраїлю"

Колонка старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського для LIGA.net. Ключові тези:

📍 Ізраїль – абсолютно унікальна країна в цьому плані. По-перше, це не автохтонна нація, як абсолютна більшість інших, зокрема й українська. Хоча євреї й походять з цієї землі, на момент виникнення Ізраїлю практично всі вони були розпорошені по світу. Населення Палестини становило менше пів мільйона людей, з яких осілих була приблизно половина, від якої євреї становили десяту частину і не особливо думали про створення своєї держави. Його створювали практично "з нуля" мігранти.

📍 Створений дуже специфічними й відносно однорідними мігрантами: різними за зовнішністю, рідною мовою і рівнем освіти, об'єднаними загальними ідеями. Тому цю країну можна швидше порівняти не зі звичайною нацією, а з політичною партією чи громадянським рухом, до яких приєднуються за покликом душі.

📍 Попри те що Ізраїль став передовою розвиненою країною, що живе коштом інновацій, і проводить дуже наполегливу політику залучення мігрантів, більшість євреїв, як і раніше, не поспішають репатріюватися на історичну батьківщину. Багато в чому і через те, що далеко не всі готові служити в армії, незалежно від статі та віку, і далеко не всі бажають такої долі своїм дітям.

📍 Повернемось до України. За даними опитування, навіть якщо бойові дії припиняться, але без вступу до НАТО чи краху РФ, більш ніж половина наших співгромадян хотіли б виїхати з України та бачать майбутнє своїх дітей-онуків у безпечніших місцях. Тобто приблизно такий самий, як серед євреїв, відсоток українців усіх національностей не бажає жити в умовах "східноєвропейського Ізраїлю".

📍 Про економічні успіхи доведеться забути, оскільки неважко передбачити, де опиняться ті, хто здатний генерувати інновації та взагалі працювати в інтелектуальній сфері.

📍 У промисловості перспектив і до того ніяких не було (та й взагалі не може вона бути драйвером зростання в XXI столітті!), а під постійною загрозою війни й поготів. Залишиться аграрний сектор та видобуток копалин, можливо, з перероблюванням. Можливо, на 20 млн цього й вистачить, щоб жити не гірше за нинішнє. Але це й усе: перспектив ніяких – відповідно, ще один чинник на користь міграції.

📍 Тому не варто покладати надії на повторення ізраїльського дива: воно унікальне.

Нам потрібно, скоріше, орієнтуватися на долю сусідів у Європі: мобілізувати весь світ на боротьбу з кремлівськими покидьками. Якщо досягнемо успіху, то Росія або зруйнується, або хоча б на деякий час ослабне (може бути, навіть демократизується) – і цей перепочинок потрібно буде використовувати для того, щоб швидко-швидко пірнути під парасольку НАТО. Ну і, звісно, використати повоєнне відновлення для радикальних реформ, здатних стати трампліном для "економічного дива" – лише, звісно, шляхом розвитку наших конкурентних переваг, а не конкретних галузей.

✍️Підписуйся на "Ціну держави"

www.group-telegram.com/ru/costukraine.com/2441

2.9K viewsAug 16, 2022 at 08:35

​​🇮🇱🇺🇦 Україна – не Ізраїль. Не сподівайтесь на повторення ізраїльського дива. Це унікальний випадок

Якщо війна закінчиться, але без вступу України до НАТО чи краху РФ, багато українців не захочуть жити в умовах "східноєвропейського Ізраїлю"

Колонка старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського для LIGA.net. Ключові тези:

📍 Ізраїль – абсолютно унікальна країна в цьому плані. По-перше, це не автохтонна нація, як абсолютна більшість інших, зокрема й українська. Хоча євреї й походять з цієї землі, на момент виникнення Ізраїлю практично всі вони були розпорошені по світу. Населення Палестини становило менше пів мільйона людей, з яких осілих була приблизно половина, від якої євреї становили десяту частину і не особливо думали про створення своєї держави. Його створювали практично "з нуля" мігранти.

📍 Створений дуже специфічними й відносно однорідними мігрантами: різними за зовнішністю, рідною мовою і рівнем освіти, об'єднаними загальними ідеями. Тому цю країну можна швидше порівняти не зі звичайною нацією, а з політичною партією чи громадянським рухом, до яких приєднуються за покликом душі.

📍 Попри те що Ізраїль став передовою розвиненою країною, що живе коштом інновацій, і проводить дуже наполегливу політику залучення мігрантів, більшість євреїв, як і раніше, не поспішають репатріюватися на історичну батьківщину. Багато в чому і через те, що далеко не всі готові служити в армії, незалежно від статі та віку, і далеко не всі бажають такої долі своїм дітям.

📍 Повернемось до України. За даними опитування, навіть якщо бойові дії припиняться, але без вступу до НАТО чи краху РФ, більш ніж половина наших співгромадян хотіли б виїхати з України та бачать майбутнє своїх дітей-онуків у безпечніших місцях. Тобто приблизно такий самий, як серед євреїв, відсоток українців усіх національностей не бажає жити в умовах "східноєвропейського Ізраїлю".

📍 Про економічні успіхи доведеться забути, оскільки неважко передбачити, де опиняться ті, хто здатний генерувати інновації та взагалі працювати в інтелектуальній сфері.

📍 У промисловості перспектив і до того ніяких не було (та й взагалі не може вона бути драйвером зростання в XXI столітті!), а під постійною загрозою війни й поготів. Залишиться аграрний сектор та видобуток копалин, можливо, з перероблюванням. Можливо, на 20 млн цього й вистачить, щоб жити не гірше за нинішнє. Але це й усе: перспектив ніяких – відповідно, ще один чинник на користь міграції.

📍 Тому не варто покладати надії на повторення ізраїльського дива: воно унікальне.

Нам потрібно, скоріше, орієнтуватися на долю сусідів у Європі: мобілізувати весь світ на боротьбу з кремлівськими покидьками. Якщо досягнемо успіху, то Росія або зруйнується, або хоча б на деякий час ослабне (може бути, навіть демократизується) – і цей перепочинок потрібно буде використовувати для того, щоб швидко-швидко пірнути під парасольку НАТО. Ну і, звісно, використати повоєнне відновлення для радикальних реформ, здатних стати трампліном для "економічного дива" – лише, звісно, шляхом розвитку наших конкурентних переваг, а не конкретних галузей.

✍️Підписуйся на "Ціну держави"

BY Ціна держави