#cowoвідео ⋆⋆ Друзі, пропонуємо доєднатись до лекції з Ольгою Бурлюк — "Епістемологічне насильство: Політика продукування знань стосовно України та регіону загалом"!
💐 У лекції ми поговоримо про те, як працює система продукування знань, як вона розвивається та чи може змінюватись, які є інструменти впливу тепер та на майбутнє та як інтегрувати україністику в європейський контекст та інфраструктуру.
😼 Лекція стосуватиметься політики продукування знань (the politics of knowledge production) світовою (читай: західною, але не тільки) наукою стосовно України та загалом стосовно країн центральної та східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Наукова, навколонаукова та позанаукова дискусії щодо війни Росії проти України, зокрема повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року, викрили та підсвітили багато системних проблем, які окремо та в сукупності дають один результат: знецінення та замовчування позиції, досвіду та голосу України та українців.
💜 Лекторка: Ольга Бурлюк — PhD, доцент політології (зовнішня політика ЄС), кафедра політології, Університет Амстердама.
#cowoвідео ⋆⋆ Друзі, пропонуємо доєднатись до лекції з Ольгою Бурлюк — "Епістемологічне насильство: Політика продукування знань стосовно України та регіону загалом"!
💐 У лекції ми поговоримо про те, як працює система продукування знань, як вона розвивається та чи може змінюватись, які є інструменти впливу тепер та на майбутнє та як інтегрувати україністику в європейський контекст та інфраструктуру.
😼 Лекція стосуватиметься політики продукування знань (the politics of knowledge production) світовою (читай: західною, але не тільки) наукою стосовно України та загалом стосовно країн центральної та східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Наукова, навколонаукова та позанаукова дискусії щодо війни Росії проти України, зокрема повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року, викрили та підсвітили багато системних проблем, які окремо та в сукупності дають один результат: знецінення та замовчування позиції, досвіду та голосу України та українців.
💜 Лекторка: Ольга Бурлюк — PhD, доцент політології (зовнішня політика ЄС), кафедра політології, Університет Амстердама.
Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. "Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety. These entities are reportedly operating nine Telegram channels with more than five million subscribers to whom they were making recommendations on selected listed scrips. Such recommendations induced the investors to deal in the said scrips, thereby creating artificial volume and price rise. Additionally, investors are often instructed to deposit monies into personal bank accounts of individuals who claim to represent a legitimate entity, and/or into an unrelated corporate account. To lend credence and to lure unsuspecting victims, perpetrators usually claim that their entity and/or the investment schemes are approved by financial authorities. There was another possible development: Reuters also reported that Ukraine said that Belarus could soon join the invasion of Ukraine. However, the AFP, citing a Pentagon official, said the U.S. hasn’t yet seen evidence that Belarusian troops are in Ukraine.
from ru
