📊В цілому за минулий рік кредитування відновлювалось, однак його динаміка у розрізі окремих сегментів і валют була неоднорідною: ▪ Кредити в гривні зросли на 14,1% (+102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (-0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол. ▪ Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (+50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (+51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний. ▪ Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.
Отже, у порівнянні із 2022-2023 рр, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому сприяли декілька факторів: ✔️збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою; ✔️продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті); ✔️зменшення кредитних ставок, ✔️підтримка за рахунок державних програм (портфельні гарантії, єОселя, 5-7-9, хоча вклад останньої скорочувався).
💁♂️Утім вкотре акцентую увагу, що темпи відновлення, насамперед, гривневого корпоративного кредитування є млявими і не достатніми для підтримки економіки під час війни. Корпоративні кредити у гривні на кінець 2024 року були лише на 9,5% (+49,1 млрд. грн.) більшими, ніж на початку війни у лютому 2022. Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,5% ВВП (що за оцінками НБУ/МВФ складе близько 7,6 трлн. грн.). Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку.
👨🏻💻На цьому каналі неодноразово розбирали причини, які стримують кредитування, в т.ч. щодо повільної розчистки непрацюючих кредитів бізнесу, затримки запуску Національної установи розвитку, повільного розвитку спеціалізованого кредитування (насамперед ОПК), прогалин у флагманській державній програмі «5-7-9» та ін. Сподіваюсь, що у нинішньому новому році принаймні частина з цих проблемних питань буде знята. Фінансовий стан банківської системи залишає місце для більш активного нарощування кредитного портфелю, зважаючи на потреби відновлення економіки та підтримки військових зусиль у довгостроковій перспективі.
📊В цілому за минулий рік кредитування відновлювалось, однак його динаміка у розрізі окремих сегментів і валют була неоднорідною: ▪ Кредити в гривні зросли на 14,1% (+102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (-0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол. ▪ Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (+50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (+51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний. ▪ Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.
Отже, у порівнянні із 2022-2023 рр, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому сприяли декілька факторів: ✔️збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою; ✔️продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті); ✔️зменшення кредитних ставок, ✔️підтримка за рахунок державних програм (портфельні гарантії, єОселя, 5-7-9, хоча вклад останньої скорочувався).
💁♂️Утім вкотре акцентую увагу, що темпи відновлення, насамперед, гривневого корпоративного кредитування є млявими і не достатніми для підтримки економіки під час війни. Корпоративні кредити у гривні на кінець 2024 року були лише на 9,5% (+49,1 млрд. грн.) більшими, ніж на початку війни у лютому 2022. Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,5% ВВП (що за оцінками НБУ/МВФ складе близько 7,6 трлн. грн.). Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку.
👨🏻💻На цьому каналі неодноразово розбирали причини, які стримують кредитування, в т.ч. щодо повільної розчистки непрацюючих кредитів бізнесу, затримки запуску Національної установи розвитку, повільного розвитку спеціалізованого кредитування (насамперед ОПК), прогалин у флагманській державній програмі «5-7-9» та ін. Сподіваюсь, що у нинішньому новому році принаймні частина з цих проблемних питань буде знята. Фінансовий стан банківської системи залишає місце для більш активного нарощування кредитного портфелю, зважаючи на потреби відновлення економіки та підтримки військових зусиль у довгостроковій перспективі.
The next bit isn’t clear, but Durov reportedly claimed that his resignation, dated March 21st, was an April Fools’ prank. TechCrunch implies that it was a matter of principle, but it’s hard to be clear on the wheres, whos and whys. Similarly, on April 17th, the Moscow Times quoted Durov as saying that he quit the company after being pressured to reveal account details about Ukrainians protesting the then-president Viktor Yanukovych. And while money initially moved into stocks in the morning, capital moved out of safe-haven assets. The price of the 10-year Treasury note fell Friday, sending its yield up to 2% from a March closing low of 1.73%. Elsewhere, version 8.6 of Telegram integrates the in-app camera option into the gallery, while a new navigation bar gives quick access to photos, files, location sharing, and more. The S&P 500 fell 1.3% to 4,204.36, and the Dow Jones Industrial Average was down 0.7% to 32,943.33. The Dow posted a fifth straight weekly loss — its longest losing streak since 2019. The Nasdaq Composite tumbled 2.2% to 12,843.81. Though all three indexes opened in the green, stocks took a turn after a new report showed U.S. consumer sentiment deteriorated more than expected in early March as consumers' inflation expectations soared to the highest since 1981. So, uh, whenever I hear about Telegram, it’s always in relation to something bad. What gives?
from ru
