На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
На своїх курсах я завжди розповідаю, чому імпортні тарифи/мита - це погано та недалекоглядно. Чому (перепрошую, трішки задовго вийшло)?
Є класичні наслідки (стосується вже готової продукції, на пальцях, без графіків та моделей):
1. Імпортні мита банально підвищують ціни для споживачів: підняли мито на умовне вершкове з 0% до 25%, - значить в супермаркетах теж ціна зросла на 25%. Тобто це провокує інфляцію і споживачі в мінусі, бо можуть менше купити за свої доходи. Причому це більше стосується менш заможних споживачів, із меншою купівельною спроможністю. 2. Виробники в плюсі, бо мають тепер вищу ціну і можуть більше виробити/збути на внутрішньому ринку. Також важливо зауважити, що додаткове виробництво відбуватиметься із залученням менш ефективного виробництва, тобто із вищими затратами, оскільки вища ціна дозволятиме це робити. 3. Держава має вищі доходи через вищі мита. 4. Але: це не є гра з нульовим результатом, оскільки втрати споживачів перевищують здобутки виробників та держави, тобто імпортні мита в цілому роблять державу біднішою. Принаймні через те, що "штучно" до виробництва вершкового масла додаються менш ефективні виробники, із вищою собівартістю продукції, і споживачі змушені "штучно" переплачувати за товар, який в принципі стільки не коштує
Але є також й інші наслідки, які не враховані у моделі вище, - коли йдеться про засоби виробництва. Коли, наприклад, підприємство завозить міндобрива, паливо, насіння з-за кордону, або коли ланцюжок постачання розкиданий по всьому світу, як це зараз зазвичай існує в світі. А автоіндустрії, наприклад, софт в одному місці, кабеля та проводка в іншому і тд...
1. в такому випадку вже виробники стають споживачами, оскільки вони "споживають" засоби виробництва і "зазнають втрат" від вищих мит, - в них підвищується собівартість виробництва і зменшується виробництво. 2. Це за собою породжує вищі ціни вже на готову продукцію, для виробництва якої використовується "підмитні" засоби виробництва, тобто на додаток до виробників, споживачі вже теж змушені більше сплачувати - тобто також в мінусі 3. тобто що відбувається, мито запроваджується на один товар (засіб виробництва) і тут для всієї країни - втрати (по схемі в першій частині посту), а паралельно до цього також відбувається спад в "непідмитному" секторі, де вже як і виробники так і споживачі втрачають.
Звичайно, все вище викладене є спрощенням, і всі економічні моделі є спрощенням, але це все ж допомагає зрозуміти суть. Мапи навігатора теж спрощення реальності, проте це допомагає доїхати з т.А в т.Б. Аналогічно із економічними моделями - це спрощення, яке допомагає зрозуміти наслідки рішень.
BY Нів'євський|Агробізнес та транспорт
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy." "The argument from Telegram is, 'You should trust us because we tell you that we're trustworthy,'" Maréchal said. "It's really in the eye of the beholder whether that's something you want to buy into." In the past, it was noticed that through bulk SMSes, investors were induced to invest in or purchase the stocks of certain listed companies. The message was not authentic, with the real Zelenskiy soon denying the claim on his official Telegram channel, but the incident highlighted a major problem: disinformation quickly spreads unchecked on the encrypted app. Groups are also not fully encrypted, end-to-end. This includes private groups. Private groups cannot be seen by other Telegram users, but Telegram itself can see the groups and all of the communications that you have in them. All of the same risks and warnings about channels can be applied to groups.
from ru
