Telegram Group Search
Із завершенням Вас першої седмиці Посту.
Буду сумувати за цим ритмом богослужіння.
Вранці 5 з половиною годин служба, увечері дві.
Щодня.

Мрія, а не ритм. Особливо, коли порядок на кліросі і є кому співати та читати.
Завжди ностальгую потім за цим тижнем.
Далі, аж до Страсної, такої корисної напруги вже не буде.
Хоча на все воля Божа.
А поклони можна і вдома робити, чи не так?
Тут цікавляться, чи можна на кліросі ще й молитися. А хіба так можна?
Щодо хейту в соцмережах
Альтернативная_служба_Вышгородско_Владимирской_иконе_БМ.pdf
205.4 KB
Альтернативна служба Вишгородсько-Володимирській іконі Пресвятої Богородиці 🌸

🔹 Укладач: уставник Троїцького Іонинського чоловічого монастиря м. Київ ― архімандрит Спиридон (Письменний) ✍🏻
🔹 Редактор верстки: клірик Троїцького храму м. Київ ― диякон Олександр Васильєв, котрому окрема подяка за те, що він поділився цим текстом у чаті каналу 📝
Forwarded from Діалог.ТУТ
Трохи незвичним видалося для нас це майже двотижневе мовчання. Але надто вже хочеться миру, і всі думки були прикуті до переговорних подій, всі молитви передпостові та першого тижня Великого посту просили миру Україні🙏

Однак не може публіцистичне життя зовсім завмерти, тому, не припиняючи молитов за мир, пропонуємо поговорити про мову, якою ми ці молитви підносимо.

Майже рік тому в нашому Телеграм-каналі ми провели опитування «Чи подобається вам ідея перейти на вашій парафії на богослужіння українською мовою?». Понад 100 читачів залишили тоді свої коментарі, в яких у тому числі висловлювалися за київський ізвод, хоча цього варіанту відповідей ми навіть не запропонували.

З часом дедалі частіше доводиться чути про так званий київський ізвод церковнослов’янської мови. Ми вирішили придивитися до нього й попросити поділитися досвідом тих, хто його практикує.

Наприклад, із Великого покаянного канону київським ізводом цього року розпочався Великий піст для священника Юрія Петролюка.

У чому полягають особливості київського ізводу, звідки він походить і як звучать у цій вимові богослужбові тексти, читайте сьогодні на Діалог.ТУТ👈

Та в Telegraf за посиланням, яке відкривається в Україні:
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
ПОТРІБНА ДОПОМОГА ПОРАНЕНОМУ СВЯЩЕННИКУ

Протягом більше 20 років головний військовий священник Одеської єпархії УПЦ протоієрей Ілля Маніта займався духовною опікою воїнів ЗСУ. Батюшка дуже активний, несе послух благочинного третього міського округу, невтомно служить Богу і ближнім. Після повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну батюшка не полишив своїх чад. Саме цей священник є ініціатором видання Військового Требника церковнослов’янською та українською мовами.

15 червня 2023 року під час гуманітарної місії в зону бойових дій, коли священник особисто повіз допомогу захисникам 🇺🇦, група волонтерів, яку очолював о.Ілля, попала під обстріл. Батюшку було важко поранено. 7 лютого 2025 року внаслідок того самого поранення отцю Іллі довелося ампутувати ліву ногу.
Зараз вкрай необхідна допомога на оплату протеза та реабілітації.
Номер карти 💳 для допомоги на реабілітацію батюшці:

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9Exba23Wtk

💳Номер картки банки
4441 1111 2245 7942
😇#свято_дня

24 березня – преподобного Олексія Голосіївського (1917).

Святий Олексій народився у Києві в 1840 році і з народження був німий. Коли йому виповнилося 13 років, митрополит Київський Філарет покликав їх з матір'ю на пасхальну всеношну. Ієрарх тричі вітав їх словами: «Христос Воскрес!» - і хлопчик відповів: «Воістину Воскрес!» З цього часу він заговорив.

У 1857 році він став послушником в Києво-Печерській лаврі, при друкарні. У 1872 році прийняв постриг з ім'ям Олексій. Після постригу він ніс послух у Першому Лікарняному монастирі при Лаврі.
Тут його висвятили в сан диякона, а через два роки - в сан пресвітера.

Отець Олексій прожив в Лаврі понад 38 років, але змушений був покинути улюблену обитель через наклеп і переслідування двох невдячних жінок, яким він багато робив добра. Його перевели на чотири роки у Спасо-Преображенську, а потім і в Голосіївську пустинь, приписані до Лаври.

В Голосієво преподобний Олексій прожив 21 рік три місяці і 24 дні і, несучи послух духівника і ризничого. Саме у Голосіївській пустині в повній мірі настав розквіт духівничої діяльності преподобного і яскраво розкрилися духовні дарування священника, яких удостоїв його Господь: молитви, прозорливості і мудрості, але найбільше - дар розради стражденних.

Святий Алексій також був духівником Київських митрополитів Іоанникія і Флавіана.
Бог нагородив його даром прозріння, який він використовував, щоб спонукати своїх відвідувачів до покаяння.

Алексій Голосіївський був прославлений у лику святих у 1993 році. У тому ж році були знайдені його мощі, які нині відкриті для поклоніння в Свято-Покровському Голосіївському чоловічому монастирі Києва.

За благословіння Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія від 6 березня 2019 року в день пам’яті преподобного Олексія Голосіївського підносять молитви за «діток дощу», а святого сприймають як небесного покровителя дітей з аутизмом.
‼️Працівники поліції та співробітник заповідника з болгаркою проникли всередину закритого приміщення, яке веде до Ближніх печер.

Вранці поліція перекрила вхід на територію Ближніх печер. Як повідомили в монастирі Києво-Печерська Лавра, зʼявилася інформація, що представники державної комісії намагаються проникнути в печери з метою виносити святі мощі Києво-Печерських угодників для перевірки.

Наразі працівники музею змінили замки до входу у Ближні печери.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Уривок з сьогоднішнього вечірнього богослужіння. Читання 17-ї кафизми з требника 1645 р. єпископа Арсенія Желіборського.
Завтра — 2 квітня кожного року відзначаємо Всесвітній день поширення знань про аутизм (World Autism Awareness Day). Пам’ятний день започаткувала Організація Об’єднаних Націй 18 грудня 2007 року.

Текст молебню за особливих дітей за посиланням:

https://www.lyturg.org/moleben-za-ditej-shcho-strazhdaiut-na-autyzm-podano-sekretarem-komisii/

#аутизм #рас #ASD#prayer#молитва #упц
🙏Літургічна комісія УПЦ опублікувала текст молебню за дітей, які страждають від недуги аутизму.

Щороку 2 квітня відзначається Всесвітній день поширення знань про аутизм (World Autism Awareness Day). Його започаткувала Організація Об’єднаних Націй 18 грудня 2007 року. До цього дня Літургічна комісія УПЦ поширила текст молебню за дітей, які страждають від недуги аутизму, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Чин молебню за особливих дітей був схвалений Синодальною літургічною комісією Української Православної Церкви 12 березня 2020 року.

Текст доступний за посиланням.
Хоча термін «аутизм» (від грец. «аὐτός» – сам) вперше був застосований 1911 року швейцарським вченим психіатром Ейгеном Блейлером (1857-1939) зовсім не для опису патології розвитку дитячої психіки, а для наукового визначення категорії егоцентричного мислення при шизофренії дорослих, визначивши феномен як центральний симптом важких форм порушень взаємодії з реальністю. Грецька етимологія терміну була використана для підкреслення аутичної втечі пацієнта до світу власних фантазій і крайня нетерпимість щодо зовнішніх втручань. Е.Блейлер в запропонованому терміні «аутизм» вбачав наступний сенс: «відірваність асоціацій від даних досвіду, ігнорування реальних стосунків, захисна пристосованість щодо душевного болю, що дає людині можливість уникнути непосильних для неї вимог довкілля» .
Сучасною наукою феномен аутизму сприймається як психо-неврологічне порушення розвитку, яке впливає на мислення, сприйняття, увагу, соціальні навики та поведінку людини починаючи з раннього дитинства. Це зумовлено відкриттям засновника першого академічного дитячого напряму у психіатрії, американського психіатра Лео Каннера (1894-1981), який у 1943 році в своїй авторській науковій праці «Аутистичні розлади афективного контакту» («Autistic Disturbances of Affective Contact») дав визначення порушенням емоційного контакту, спілкування, мовлення та моторики маленьких дітей, описавши прояви згаданого розладу на ранніх його етапах, та презентував науковий термін «ранній дитячий аутизм» («інфантильний аутизм»). За результатами власних наукових клінічних досліджень, Лео Каннер виявив такі риси у дітей в спектрі аутизму:
- відхилення від адекватної поведінки та неспроможність налаштуватися на останню;
- в багатьох випадках зустрічається затримка розвитку мовлення, яка супроводжується аграматизмами, невірним використанням займенників та прийменників;
- багаторазові повтори різних звуків, чудова механічна пам'ять, низька спонтанна активність;
- стереотипії (емоційні самостимуляції);
- надмірна педантичність, що виявляється у фобії перед змінами та незавершеністю;
- дивні заняття: надмірна сфокусованість на формах предметів без цікавості до їх змісту;
- патології у взаємодії з іншими людьми.
Згадані порушення соціального розвитку зумовлюються «крайньою аутистичною самотністю» . Задля визначення перспективи соціалізації дитини Лео Каннер розробив клінічні критерії розладу: «глибока недостатність можливості встановлення дитиною афективного контакту; тривожне нав’язливе прагнення до збереження сталості в обстановці; гіперзосередженість на певних обʼєктах і проведення моторних дій з ними; мутизм як прояв мовлення, не спрямованого на соціальну комунікацію; значний пізнавальний потенціал, що виявляється в розвиненій пам’яті в дітей, їх здатності до вирішення сенсомоторних завдань» .
1944 року австрійський терапевт і психіатр Ганс Аспергер (1906-1980) запропонував термін «аутистичні психопатії», вказуючи на біологічні вади афективного контакту в натальний період. Цікавий науковий факт, що Аспергер та Каннер не знали про паралельні дослідження один одного, які вчені зробили одночасно.
©️протоієрей Димитрій Гарчук

#УПЦ
#аутизм
#2квітня #ASD
2025/04/06 11:04:22
Back to Top
HTML Embed Code: