ПЛЕМ’Я 🔥🐒

🌱 Копай для Революції! 🏡

🪖 1941 рік, Друга світова війна.
Уряди Британії, Канади, США та Австралії закликають «копати для Перемоги» — у ході кампанії «Сади перемоги» вони переконують громадян саджати у своїх домогосподарствах та громадських парках овочі, фрукти та трави. Мета проста: чим більше люди забезпечують себе самі, тим менше ресурсу на них витрачатиме держава, тим більше ресурсу кинуть на перемогу у війні.
🍅 Людей заохочують бути самодостатніми, не сподіватися на державну допомогу та самим вирощувати собі їжу всюди, де це можливо — як у власних домогосподарствах, так і на всіх публічних клаптиках землі та навіть дахах! Жінки та чоловіки, діти (прямо в школах!) та старі люди (до 83 років!) — всі пораються у садах та городах, так каже нам Міністерство агрокультури Британії у своєму відео, де надаються поради по облаштуванню свого городу, та вирощуванню картоплі, цибулі, моркви тощо. Окрім теле- та радіопередач були й агітаційні плакати та газети із порадами. «У хорошій компанії копається веселіше» — ще й як!
🥕 І це ми ще не згадуємо блокадний Ленінград, де містяни, які зуміли пережити першу зиму, були вимушені перетворити все місто на мережу городів, щоб не померти з голоду до кінця блокади.

🎩 2024 рік. Світової війни (поки що) немає, світле майбутнє. Як там у Британії та США справи із домашнім садівництвом?
🧑‍⚖️ У США на місцевому рівні впроваджені закони/регуляції щодо газонів на власних ділянках, через що подекуди складно ростити щось інакше від підстриженої трави. Але закони то ще півбіди, бо американці практикують HOAs — товариства власників житла, і от ті можуть встановлювати значні обмеження щодо вигляду будинку: як-то кольори фарбування стін та даху, однакові поштові скриньки тощо. Та найчастіше практикується обмеження на рослинність: зазвичай трава максимум 4 дюйми, «здорового зеленого кольору» тощо. Окрім очевидних мінусів бюрократії, за порушення таких правил тебе можуть притягнути: суди, штрафи, примусова стрижка твого газону за твій же рахунок. Іноді люди судяться за право не косити траву чи вирощувати декоративні квіти з перемінним успіхом. Іноді доходить навіть до арешту. А в Техасі SWAT застрелили чоловіка, який боронив свою власність із зброєю в руках! Більше про американські закони — тут.
✂️ Проте, на жаль, випадки судової чи озброєної боротьби — це лише винятки, наслідки суворих законів. Загалом у США, Британії та Австралії дійсно прийнято косити газони: як у себе на подвір'ї, так і в публічних місцях. Проти цього виступають різні громадські рухи: від британського екологічного No Mow May до американського, більш радикального пермакультурного Food Not Lawns!
👷 В Україні, як і у більшості пострадянських країн, ситуація двояка. В наших містах орудують ЖКХ, що косять дикороси до рівня огризків у земляному пилу. Зате на приватних ділянках ситуація радикально протилежна. Нам пощастило: у багатьох в Україні є заміські ділянки у спадок від родичів, декому їх видавали ще при СРСР, та й зараз — пройшовши бюрократичне Пекло — можна отримати ділянку з барського плеча держави. Законів про зелену пустелю газони у нас немає, багато людей після радянського дефіциту звикли їздити "на картопельку" та обмінюватися кабачками, а у приватних садибах панує анархія: рости що забажаєш! Неймовірна вольниця прикордоння західного світу... 🧑‍🌾

Продовження постом нижче 👇

www.group-telegram.com/ru/t_r_i_b_e.com/120

249 viewsedited  Apr 5, 2024 at 15:24

🌱 Копай для Революції! 🏡

🪖 1941 рік, Друга світова війна.
Уряди Британії, Канади, США та Австралії закликають «копати для Перемоги» — у ході кампанії «Сади перемоги» вони переконують громадян саджати у своїх домогосподарствах та громадських парках овочі, фрукти та трави. Мета проста: чим більше люди забезпечують себе самі, тим менше ресурсу на них витрачатиме держава, тим більше ресурсу кинуть на перемогу у війні.
🍅 Людей заохочують бути самодостатніми, не сподіватися на державну допомогу та самим вирощувати собі їжу всюди, де це можливо — як у власних домогосподарствах, так і на всіх публічних клаптиках землі та навіть дахах! Жінки та чоловіки, діти (прямо в школах!) та старі люди (до 83 років!) — всі пораються у садах та городах, так каже нам Міністерство агрокультури Британії у своєму відео, де надаються поради по облаштуванню свого городу, та вирощуванню картоплі, цибулі, моркви тощо. Окрім теле- та радіопередач були й агітаційні плакати та газети із порадами. «У хорошій компанії копається веселіше» — ще й як!
🥕 І це ми ще не згадуємо блокадний Ленінград, де містяни, які зуміли пережити першу зиму, були вимушені перетворити все місто на мережу городів, щоб не померти з голоду до кінця блокади.

🎩 2024 рік. Світової війни (поки що) немає, світле майбутнє. Як там у Британії та США справи із домашнім садівництвом?
🧑‍⚖️ У США на місцевому рівні впроваджені закони/регуляції щодо газонів на власних ділянках, через що подекуди складно ростити щось інакше від підстриженої трави. Але закони то ще півбіди, бо американці практикують HOAs — товариства власників житла, і от ті можуть встановлювати значні обмеження щодо вигляду будинку: як-то кольори фарбування стін та даху, однакові поштові скриньки тощо. Та найчастіше практикується обмеження на рослинність: зазвичай трава максимум 4 дюйми, «здорового зеленого кольору» тощо. Окрім очевидних мінусів бюрократії, за порушення таких правил тебе можуть притягнути: суди, штрафи, примусова стрижка твого газону за твій же рахунок. Іноді люди судяться за право не косити траву чи вирощувати декоративні квіти з перемінним успіхом. Іноді доходить навіть до арешту. А в Техасі SWAT застрелили чоловіка, який боронив свою власність із зброєю в руках! Більше про американські закони — тут.
✂️ Проте, на жаль, випадки судової чи озброєної боротьби — це лише винятки, наслідки суворих законів. Загалом у США, Британії та Австралії дійсно прийнято косити газони: як у себе на подвір'ї, так і в публічних місцях. Проти цього виступають різні громадські рухи: від британського екологічного No Mow May до американського, більш радикального пермакультурного Food Not Lawns!
👷 В Україні, як і у більшості пострадянських країн, ситуація двояка. В наших містах орудують ЖКХ, що косять дикороси до рівня огризків у земляному пилу. Зате на приватних ділянках ситуація радикально протилежна. Нам пощастило: у багатьох в Україні є заміські ділянки у спадок від родичів, декому їх видавали ще при СРСР, та й зараз — пройшовши бюрократичне Пекло — можна отримати ділянку з барського плеча держави. Законів про зелену пустелю газони у нас немає, багато людей після радянського дефіциту звикли їздити "на картопельку" та обмінюватися кабачками, а у приватних садибах панує анархія: рости що забажаєш! Неймовірна вольниця прикордоння західного світу... 🧑‍🌾

Продовження постом нижче 👇

BY ПЛЕМ’Я 🔥🐒